Постанова № 27883855, 08.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8525/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1379,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Жовтнева міжрайонна Державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 1379,07 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 17.05.2012 року у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 1379,07 грн., яка після закінчення терміну добровільної сплати податкового зобов'язання платником податків, склалась в недоїмку. Відповідачем до позивача подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік (вх. № 15340/П від 06.12.2010 року).

Позивач зазначає, що ним проводилась документальна невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати єдиного податку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.01.2012 року № 234/17-1/НОМЕР_1.

Під час вищезазначеної перевірки встановлено, що на підставі наданих до перевірки документів та інформації про сплату єдиного податку, отриманої від державного казначейства України, відповідачем несвоєчасно сплачені (несплачені) суми єдиного податку: за березень 2011 року (станом на 20.02.2011 року рахується податковий борг у сумі 86,00 грн.); за квітень 2011 року (станом на 20.03.2011 року рахується податковий борг у сумі 172,57 грн.); за травень 2011 року (мається податковий борг у сумі 258,57 грн.); за червень 2011 року (станом на 20.05.2011 року рахується податковий борг у сумі 344,57 грн.); за липень 2011 року (станом на 20.06.2011 року рахується податковий борг у сумі 430,57 грн.); за серпень 2011 року (станом на 20.07.2011 року рахується податковий борг у сумі 527,41 грн.); за вересень 2011 року (станом на 20.09.2011 року рахується податковий борг у сумі 521,41 грн.); за жовтень 2011 року (станом на 20.10.2011 року рахується податковий борг у сумі 607,41 грн.); за листопад 2011 року (станом на 20.10.2011 року рахується податковий борг у сумі 695,70 грн.); за грудень 2011 року (станом на 20.11.2011 року рахується податковий борг у сумі 783,44 грн.). Всього нараховано заборгованості по сплаті єдиного податку у сумі 860,00 грн.

Позивач вказує на те, що за результатами перевірки винесені податкові повідомлення - рішення № 0001081741 від 14.02.2012 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500,00 грн. та № 0001081741 від 14.02.2012 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5,00 грн., які отримані особисто відповідачем 22.02.2012 року, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Оскільки платник податків у встановлений законом строк не сплатив єдиний податок, позивачем на суму податкового боргу нарахована пеня у загальному розмірі 14,07 грн., про що свідчить облікова картка платника податків.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку у загальному розмірі 1379,07 грн.

Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень чи клопотань до суду не надав.

З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець 08 вересня 2010 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 11), взятий на облік як платник податків Жовтневою міжрайонною Державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 1641/10/29-114-10 від 10.09.2010 року (а.с. 9).

Відповідачем подана до позивача заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік (а.с. 19).

Спрощена система запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 року (далі - Указ № 727/98 від 03.07.1998 року) і закріплена в Законі України "Про державну підтримку малого підприємництва", суть якої, відповідно до статті 11 цього Закону, полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, сплатою єдиного податку.

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва" виданий в межах повноважень Президента України, закріплених в пункті 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Названим Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.

Заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку відповідно до статті 5 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" є одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд, зокрема, з встановленням системи пільг для зазначених платників податків. Це означає, що вказана заміна не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Відповідно до абзацу 6 п. 2 Указу № 727/98 від 03.07.1998 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно із зазначеним пунктом Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно акту № 234/17-1/НОМЕР_1 від 27.01.2012 року про результати документальної невиїзної перевірки відповідача з питання своєчасності сплати єдиного податку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року позивачем встановлено, що відповідачем несвоєчасно сплачені (несплачені) суми єдиного податку: за березень 2011 року (станом на 20.02.2011 року рахується податковий борг у сумі 86,00 грн.); за квітень 2011 року (станом на 20.03.2011 року рахується податковий борг у сумі 172,57 грн.); за травень 2011 року (мається податковий борг у сумі 258,57 грн.); за червень 2011 року (станом на 20.05.2011 року рахується податковий борг у сумі 344,57 грн.); за липень 2011 року (станом на 20.06.2011 року рахується податковий борг у сумі 430,57 грн.); за серпень 2011 року (станом на 20.07.2011 року рахується податковий борг у сумі 527,41 грн.); за вересень 2011 року (станом на 20.09.2011 року рахується податковий борг у сумі 521,41 грн.); за жовтень 2011 року (станом на 20.10.2011 року рахується податковий борг у сумі 607,41 грн.); за листопад 2011 року (станом на 20.10.2011 року рахується податковий борг у сумі 695,70 грн.); за грудень 2011 року (станом на 20.11.2011 року рахується податковий борг у сумі 783,44 грн.) (а.с. 12). Всього нараховано заборгованості по сплаті єдиного податку у сумі 860,00 грн.

Також позивачем на підставі вищезазначеного акту прийняті податкові повідомлення - рішення №0001081741 від 14.02.2012 року, відповідно до якого відповідачу були визначені податкові зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 500,00 грн. та №0001081741 від 14.02.2012, відповідно до якого відповідачу були визначені податкові зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5,00 грн. (а.с. 15,16). Вищезазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 22.02.2012 року, що підтверджується особистим підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Жовтневою міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби виставлена відповідачу податкова вимога № 353 від 22.02.2011 року, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 22.02.2011 року становить 86,15 грн., з яких основний платіж - 86,00 грн., пеня - 0,15 грн. (а.с. 14). Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 01.08.2011 року, що підтверджується особистим підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 14).

Оскільки відповідач у встановлений законом строк не сплатив єдиний податок, позивачем у відповідності до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу нарахована пеня у загальному розмірі 14,07 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 02.08.2012 року (а.с. 28).

Таким чином, відповідач має податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 1379,07 грн., який складається з основного платежу - 860,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 505,00 грн. та пені - 14,07 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків станом на 02.08.2012 року.

Відповідачем заборгованість з єдиного податку у розмірі 1379,07 грн. добровільно сплачена не була, станом на день розгляду справи податковий борг у розмірі 1379,07 грн. відповідачем не сплачений.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - це податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до п.п.20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом,

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу у розмірі 1379,07 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком податкового боргу; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 1379,07 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) суму заборгованості з єдиного податку в розмірі 1379 (одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн. 07 коп. на користь бюджету р/р 31514970700052, в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код одержувача 37989721, код платежу 18050400.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.