Ухвала суду № 27883462, 28.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 листопада 2012 р.Справа №2а-13349/12/0170/3

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Шкляр Т.О., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом

Приватного підприємства "Нокс"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Нокс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000662200 від 09.10.2012 р., № 0000652200 від 09.10.12 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" № 3674 від 08.07.2011 р., що набрав чинності з 01.11.11 р., судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, зокрема з позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; з позовної заяви немайнового характеру - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Дана позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у Листі від 18.01.2012 р. N 165/11/13-12.

Позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору згідно з вимогами Закону України "Про судовий збір".

Отже, позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору відповідно вимог Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розміру судового збору щодо позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 КАС України заява має бути належним чином обґрунтована з доданням відповідних доказів, які можуть бути використані судом.

Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток.

Підставою для визначення дати виникнення прав платника податку на віднесення сум до податкового кредиту в розумінні абз.1) п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України є дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, якою вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме згідно абз. "а" вказаного пункту - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, про що зазначено у п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Тобто право на сформування податкового кредиту виникає у разі придбання/постачання/отримання товарів/послуг, використання яких безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю замовника/покупця та сплата яких підтверджена первинними документами останнього.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

З урахуванням вищевикладеного позивачу на виконання вимог п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 КАС України в обґрунтування позовних вимог слід надати суду:

- належну копію акту перевірки № 2634/22-00/32042654 від 21.09.12 р. у повному обсязі;

- докази укладення та здійснення правочинів, зокрема, докази підтвердження наявності реального наміру створення юридичних наслідків з метою отримання права на податковий кредит при укладенні відповідних правочинів із контрагентами, вказаними в акті перевірки № 2634/22-00/32042654 від 21.09.12 р.;

- документи, що відображують сутність господарських операцій за спірними правочинами на зазначену суму у вказаний період, початок, перебіг та факт виконання цих господарських операцій із вказівкою на кінечну долю предмету зазначених господарських операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів за спірними господарськими операціями, фактичне виконання господарських операцій, включаючи їх підготовку, організацію та ведення, використання їх наслідків у власній господарській діяльності із зазначенням обсягу, змісту, інформації про фактично понесені витрати та отриманий прибуток;

- докази відображення в первинному бухгалтерському обліку позивача відомостей про отримання товарів від підприємств, що фігурують в акті перевірки № 2634/22-00/32042654 від 21.09.12 р., та їх перевезення до місця зберігання і використання, наявність у позивача виробничих та матеріальних ресурсів, що були достатні для використання придбаних у зазначених в акті перевірки контрагентів товарів (послуг) у господарській діяльності позивача із чітким зазначенням того, які саме матеріальні та виробничі ресурси були використані позивачем;

- докази факту сформування податкового кредиту у перевіряємий період у зв'язку зі здійсненням господарських операцій на придбання певного виду товару (послуг), використання якого відображує виробничу діяльність позивача;

- докази перебування контрагентів позивача, вказаних в акті перевірки № 2634/22-00/32042654 від 21.09.12 р., у статусі платника ПДВ на час здійснення господарських операцій, що вплинули на визначення позивачем суми податкового кредиту, податку на прибуток у перевіряємий період;

- докази підтвердження постачання товару від контрагентів позивача, вказаних в акті перевірки № 2634/22-00/32042654 від 21.09.12 р., на адресу позивача за перевіряємий період, підтвердження факту отримання вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження транспортування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період - з урахуванням реального часу, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, наявності необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно до положень ст. 108 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків до 10.12.12 р.

Керуючись ст. 108 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. У строк до 10.12.12 усунути вказані недоліки

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи 2а-13349/12/0170/3 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.