Постанова № 27883117, 06.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.12.2012 р. справа №5009/3043/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Склярук О.І., Татенко В.М., секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Ведмєдь А.Є., представник за дов. від 03.01.12р. № 03/27від відповідача:ОСОБА_6, представник за дов. від 03.12.12р. № 4595 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід19.10.2012 рокуу справі№5009/3043/2012 (суддя Попова І.А.)за позовомКонцерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжядо відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжяпро стягнення боргу 12987 грн. 79 коп. за договором №203057 від 01.01.2008 рокуВСТАНОВИВ:

10.08.2012 року Концерн «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за договором №203057 від 01.01.2008 року у розмірі 12 987,79грн. (т.1 а.с.3-4).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2012р. позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_7 на користь Концерну "Міські теплові мережі" 12987грн.79коп. основного боргу, 1609,50грн. судового збору (т.2, а.с.33-34).

Судове рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав умов договору в частині оплати отриманих послуг, а відтак позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 12987.79 грн. за період січень 2011р. -квітень 2012 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден, так як воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків, викладених в рішенні обставинам справи, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та провадження у справі припинити (т.2 а.с. 97-98).

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не досліджено оригінали обох примірників договорів, що призвело до невірного встановлення того, що стороною по договору є фізична особа ОСОБА_8, а не фізична особа-підприємець ОСОБА_7, що суттєво впливає на вирішення питання щодо припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

В апеляційній скарзі скаржник також посилається на те, що позивачем не виконані обов'язки за договором щодо надання актів виконаних робіт відповідачу, та як наслідок цього у відповідача фактично не настав обов'язок по сплаті неіснуючої заборгованості.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що на підставі заяви відповідача від 14.10.2011р. про розірвання договору, договірні відносини між позивачем та відповідачем скінчились ще у січні 2012 року, а твердження суду першої інстанція про те, що договір пролонговано у зв'язку з тим, що позивачем надано відповідь про неможливість відключення від тепломережі вбудованого в житловий будинок приміщення позивача є безпідставним, нормативно не обґрунтованим, та не відповідає п. 3.1.8 договору.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

03.12.2012р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 22.11.2012р. № 6129/27, в якому позивач просив залишити рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2012р. у даній справі без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, який розглянутий колегією суддів, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи ( т. 2 а.с.62-66).

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Концерн «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя є юридичною особою (ідентифікаційний код 32121458) що підтверджено витягом із Статуту, Положенням про Філію Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району м. Запоріжжя та довідкою з ЄДРПОУ (т.1 а.с.94-96).

Відповідно до п.2.1 Статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше (п.2.2 Статуту).

Відповідач -фізична особа -підприємець ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію (т.1 а.с.92).

Як вбачається з матеріалів справи, між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_7 та Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району 01.01.2008 р. укладено договір № 203057, за умовами якого позивач (за договором - теплопостачальна організація) зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу (за договором -споживач), а відповідач зобов»язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід»ємними частинами (п.1.1 договору) (т.1 а.с. 11-13).

Так, Додатком № 1 до вказаного договору встановлені обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу (т.1 а.с.14).

Додатком № 1а до договору передбачені дані про теплове навантаження, опалювальна площа ( т.1 а.с.15)

Умови припинення постачання теплової енергії передбачені Додатком № 3 до договору (т.1 а.с.16).

Додатком № 5 до договору передбачені тарифи на теплову енергію: на опалення та підігрів води у розмірі 245,82грн. за кожну відпущену Гкал з урахуванням ПДВ (т.1 а.с.17).

За цим договором постачальник зобов»язується поставляти споживачу теплову енергію в гарячій воді в нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (Додаток №1а) (п.1.1 договору). Це приміщення належить відповідачу на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу частини приміщення від 01.07.2002 року та договором купівлі-продажу частини приміщення від 03.11.2004 року (т.1 а.с.59-60, 61-63)

Система опалення в вказаному приміщенні є невід'ємною частиною системи опалення будинку, в якому знаходиться це приміщення, тобто опалення є централізованим. Вказане підтверджується актами обстеження системи теплопостачання від 20.12.2010 р, від 12.12.2011 р.(т.1 а. с. 69,71).

Розділом 6 договору сторони визначили розрахунки за теплову енергію.

Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних встановлених розрахунковим способом (п.6.1 договору)

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору).

Підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання -передачі (п.6.3 договору).

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п.6.4 договору).

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковомуперіоді (абз.2 п.6.5 договору).

Пунктом 6.7 договору встановлено, що Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. № 4, тел. 33-00-65, 34-44-72, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру:

- акт приймання - передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий Акт приймання - передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, зроблений поштовим відділенням тапідтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту -3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів) (п.6.7.1 договору ).

У разі неотримання Теплопостачальної організації підписаного Акту приймання-передачі обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7,1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.6.7.2 договору).

Договір набуває чинності з 01.10.2008р. та діє до 01 січня 2009 року (п.10.1договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про розірвання даного договору (п.10.4 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому законом порядку.

Також судом встановлено, що відповідач звертався до позивача з вимогою про припинення теплової енергії у належному йому приміщенні та розірвання договору №203057 від 01.01.2008 року (т.1 а.с. 75).

19.10.2011 року за вих. № 09/1448 позивачем надана відповідь, з якої вбачається, що Теплопостачальна організація відмовила відповідачу у відключенні від тепломережі, оскільки займане нею приміщення є вбудованим у житловому будинку та відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку забороняється (т.1 а.с. 76).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до позивача та до КП «ВРЕЖО №1»щодо не якісного надання послуг з централізованого опалення, та як наслідок цього неналежне виконання умов договору. (т.1 а.с.75, 77, 79,86,140,141,143 т.2 а.с.2)

В межах позовних вимог позивачем заявлено про невиконання умов договору №203057 від 01.01.2008р. відповідачем в період з січня 2011р. по грудень 2011 р., з січня 2012р. по квітень 2012 р. щодо стягнення заборгованості за отриману теплову енергію на суму 12 987,84 грн.

Факт подачі теплової енергії підтверджується листами включення опалення від КП «ВРЕЖО №1»№2940/04 від 28.10.10р, №4174/04 від 28.10.2011р., та не заперечується відповідачем. (т.1 а. с. 64-66, 67-68).

За надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені до оплати акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за № 203057 від 31.01.2011 року на суму 1081,94 грн., від 28.02.2011 року на суму 1061,23 грн., від 31.03.2011 року на суму 897,85 грн., від 30.04.2011 року на суму 546,37 грн., від 31.05.2011 року на суму 71,66 грн., від 30.06.2011 року на суму 71.66 року, від 31.07.2011 року на суму 71,66 грн., 31.08.2011 року на суму 71,66, від 30.09.2011 року на суму 71,66 грн., від 31.10.2011 року на суму 629,72 грн., від 30.11.2010 року на суму 1396,58 грн., від 31.12.2011 року на суму 1426,36 грн., від 31.01.2012 року від 1778,75 грн., від 29.02.2012 року на суму 2040,74 грн., від 31.03.2012 року на суму 1535,44 грн., від 30.04.2012 року на суму 234,56 грн. (а.с.18-28).

Відповідач вартість послуг з теплопостачання за вказаний період не сплатив.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 12 987,79грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором про поставку теплової енергії.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У (далі -Закон № 2633), «Правилами користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. за № 1198.

Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання»споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2008р. № 203057 відповідач зобов'язується прийняти та оплатити вартість теплової енергії за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до Договору. (п.1.1 договору).

Як вже зазначалося, відповідно до п. 6.3 Договору підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії.

Договір передбачає два засобу отримання споживачем документів за розрахунковий період (календарний місяць), а саме: отримання позивачем наручне та направлення рекомендованим листом.

Позивачем до позовної заяви надані реєстри відправки рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії, як доказ належного виконання п. 6.7.1 договору (т.1 а.с.42-57).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем реєстри не є належним доказом у розумінні ст. 36 ГПК України, з огляду на наступне.

Документом про відправлення розрахункових документів, які є підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є квитанція поштового відправлення або фінансовий чек поштового відділення з відтиском на реєстрах позивача штемпелю поштового відділення. Одночасно, доказом доведення до споживача рахунків та акт приймання -передачі теплової енергії може бути також документ, що видається кур'єрськими службами доставки, а також відмітка про вручення нарочним.

Інших доказів доведення рахунків та актів приймання -передачі теплової енергії до відповідача матеріали справи не містять. У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що саме ці реєстри є доказами направлення відповідачу рахунків та актів приймання-передачі за спірний період.

З огляду на вказане, за умовами договору акти не є погодженими згідно умов п. 6.7.2 договору та строк по їх оплаті не наступив.

Крім того, згідно п. 36 Правил № 1198 теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи(ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором.

Згідно до п. 4.2.2 Договору Теплопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача у письмовій формі або засобами масової інформації про змін тарифів.

Як вбачається з рахунків, які надані позивачем у підтвердження суми заборгованості, тариф в спірний період неодноразово змінювався, рішення органів місцевого самоврядування, яким встановлено та змінено тариф в матеріалах справи відсутні, також відсутні і докази повідомлення споживача про зміну тарифів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за договором №203057 від 01.01.2008 року у розмірі 12 987,79грн. є помилковим та передчасним.

Стосовно посилань скаржника щодо припинення провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, колегія суддів зазначає про таке

Відповідач, посилаючись на п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, зазначив, що виходячи з преамбули договору, стороною за договором -є фізична особа ОСОБА_8

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що договір було укладено саме з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, при укладанні договору було надано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, був досліджений оригінал договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 203057 від 01.01.2008р., належним чином завірена копія якого є в матеріалах справи.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ВО1 № 573256 - ОСОБА_7 є фізичною -особою підприємцем з 19.04.2006 року (т.1 а.с.92).

Матеріалами справи спростовуються доводи апелянта з цього питання, оскільки під час укладення договору відповідач мав статус суб»єкта підприємницької діяльності; приміщення, до якого подається теплова енергія за договором, використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності, що підтверджено відзивом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 від 10.10.2012р. № 10, в якому вона зазначає що її приміщення здається в оренду суб'єктам підприємницької діяльності та неякісні послуги надані теплопостачальною організацію призводять до збитків при здійсненні підприємницької діяльності (т.1 а.с.137).

Крім того, з наданих КП "ВРЕЖО № 1" документів вбачається, що за зверненням СПД ОСОБА_7 працівниками ЖЕД № 6 проведено обстеження стану системи опалення в нежитловому приміщенні АДРЕСА_1 За результатами обстеження складено акт від 18.01.2012 р., яким зафіксовано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_7 згідно договору оренди передала суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_10 вищевказане нежиле приміщення (т.2 а.с. 5).

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, що є підставою для його скасування на підставі ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2012 року у справі №5009/3043/12 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2012 року у справі №5009/3043/12 -скасувати.

У задоволенні позову Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за договором №203057 від 01.01.2008 року у розмірі 12 987,79 грн. - відмовити.

Стягнути з Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Запоріжжя витрати зі сплати судового збору, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою, в сумі 804грн.75коп.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.І. Склярук

В.М.Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Запорізької обл.