Постанова № 27883106, 06.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.12.2012 р. справа №26/16/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Склярук О.І., Татенко В.М.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Пальчик М.О., представник за дов. від 13.03.12р. № 12-01-22/383від відповідача:ОСОБА_6, фізична особа-підприємець розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської областівід12.09.2012 рокуу справі№26/16/2011 (суддя Єжова С.С.)за позовомДержавного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк, Луганської області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк, Луганської області про стягнення заборгованості за договором №491 від 20.09.2007р. в сумі 12106,30грн., пені в сумі 11703,64грн., інфляційних в сумі 483,35грн., 3% річних в сумі 244,45грн.ВСТАНОВИВ:

14.01.2011 року Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення заборгованості за договором №491 від 20.09.2007р. в сумі 12106,30грн., пені в сумі 11703,64грн., інфляційних в сумі 483,35грн., 3% річних в сумі 244,45грн. (а.с.3-6).

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.09.2012р. по справі №26/16/2011 позовні вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк були задоволені частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк на користь позивача заборгованість у розмірі 11703,64грн. та судові витрати в сумі 229,59грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.2, а.с.20-24).

Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем вимог щодо наявності заборгованості за укладеним договором № 491 від 20.09.2007р. за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. у сумі 11703 грн. 64 коп. Позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 11703,64грн., 3% річних у сумі 244,45грн. та інфляційних у розмірі 483,35грн. за період з 16.01.2010р. по 10.11.2010р., суд визнав необґрунтованими з підстав недоведеності позивачем факту отримання виставлених рахунків відповідачем.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден, просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2012р. по справі №26/16/2011, посилаючись на неповне з»ясування обставин, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (т.2, а.с. 34-39).

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що укладений договір не відповідає змісту Типового договору, на не визначення всіх істотних умов договору №491 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 20.09.2007р., встановлених ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а відтак, на його думку, договір не є укладеним.

В апеляційній скарзі скаржник також посилається на неякісність наданих позивачем послуг; невідповідність застосування позивачем тарифу на теплову енергію; невірний розрахунок теплового навантаження на приміщення відповідача; недоведеність факту постачання теплової енергії у приміщення відповідача та неотримання відповідачем рахунків, направлених позивачем для сплати.

У судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 26.11.2012р. № 12-03-510 доводи.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»є юридичною особою (ідентифікаційний код 00131050).

Відповідач -фізична особа -підприємець ОСОБА_6, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої місцем проживання останнього є: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.27).

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого рішенням виконкому Сєвєродонецької міської ради №2476 від 31.10.2007р. вбачається, що ОСОБА_6 є власником приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею - 165,50 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.121).

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого рішенням виконкому Сєвєродонецької міської ради №683 від 10.04.2008р. вбачається, що ОСОБА_6 є власником приміщення офісу, загальною площею 156,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Вказане свідоцтво видане замість свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 31.10.2007р. Сєвєродонецькою міською радою на підставі рішення виконкому №2476 від 30.10.2007р. (т.1 а.с.122).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2007р. між ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»(за договором -Енергопостачальна організація, далі -позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (за договором -споживач, далі - відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №491 (т.1, а.с.11-12).

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором (Розділ 1 договору).

Теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на опалення в період опалювального сезону у приміщення за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 125,26мІ (п.2.1 договору).

Згідно пункту 2.2 договору енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 20.09.2007р. до 20.09.2008р. теплову енергію в гарячій воді в межах ? рік=26 Гкал/рік з максимальним навантаженням Е ?= 0,0123 Гкал/годину.

Розділом 3 договору визначені права та обов»язки енергопостачальної організації.

Так, пунктом 3.2.2 договору встановлено, що серед обов»язків енергопостачальної організації є обов»язок повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Розділом 6 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради згідно рішення №530 від 24.03.2009р. (п.6.1 договору) (т.1, а.с.38).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору).

Орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору становить 5590грн., ПДВ 1118грн., всього 6708 грн. Ціна за 1 Гкал (тариф) 215,00грн. без ПДВ (п.6.3 договору).

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.4 договору).

Якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Пунктами 6.2, 6.6 договору передбачений обов'язок відповідача оплатити отримані послуги на підставі рахунків позивача не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За несвоєчасне виконання Споживачем розрахунків за теплову енергію нараховується пеня за 1 рік у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п.7.2.3).

За прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції (п.7.2.4).

Договір набуває чинності з 20.09.2007р. та діє до 20.09.2008р. (п.10.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.10.2 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №491 від 20.09.2007р. в період з грудня 2009р. по квітень 2010р. включно, у вигляді подачі теплової енергії на суму 12106,30грн., яка розрахована відповідно до тарифу, встановленого виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради згідно рішення №530 від 24.03.2009р.

Ухвалою суду від 10.02.2011р. провадження по справі №26/16/2011 було зупинено до вирішення пов»язаної з даною справою адміністративної справи, яка розглядалася у Сєвєродонецькому міському суді за позовом ОСОБА_8 до Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень та визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №530 від 24.03.2009р.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012р. по справі №2а-48/11/1227 постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.04.2012р. по адміністративній справі №2а-48/11/1227 - скасовано. У задоволені позову ОСОБА_8 до виконкому Сєвєродонецької міської ради Луганської області про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень, визнання нечинними рішень виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 530 від 24.03.2009р. та № 267 від 23.02.2010р. відмовлено у повному обсязі (т.1, а.с.55).

Ухвалою суду від 13.08.2012р. провадження у справі №26/16/2011 було поновлено, у зв»язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, а саме винесення постанови Донецьким апеляційним адміністративним судом від 16.07.2012р. по справі №2а-48/11/1227.

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено тариф на теплову енергію, на підставі якого позивачем була нарахована сума оплати за надані послуги та виставлені рахунки, є дійсним, не скасовано та не визнано нечинним у встановленому законом порядку.

Згідно Акту про включення опалення №289 48 від 02.11.2009р. опалення у будинок за адресою: АДРЕСА_2 надавалось з 30 жовтня 2009р. (т.1, а.с.19).

Відключення від централізованого опалення згідно Акту №92 будинку за адресою: АДРЕСА_2 відбулося 14 квітня 2010 року (т.1, а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до умов договору відповідачу були виставлені наступні рахунки: за грудень 2009р. - на суму 3073,51грн.; за січень 2010р. - на суму 3595,03грн.; за лютий 2010р. - на суму 2976,16грн.; за березень 2010р. - на суму 1905,30грн.; за квітень 2010р. - на суму 556,30грн., разом на суму 12106,30грн. (т.1, а.с.13-17).

З рахунків вбачається, що розрахунок за отримані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді було здійснено із застосуванням тарифу у розмірі 579, 47 грн. без ПДВ, (з ПДВ- 695,36грн.), розмір якого встановлений згідно рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради №530 від 24.03.2009р.

З пояснень позивача вбачається, що сплачені відповідачем кошти за платіжними дорученнями №14 від 11.02.2010р. на суму 1800грн., №31 від 17.03.2010р. на суму 1500грн., №42 від 09.04.2010р. на суму 800грн., №52 від 05.05.2010р. були зараховані в рахунок погашення заборгованості за період з лютого 2009р. по грудень 2009р. (залишок коштів у розмірі 402,66грн.) були зараховані в рахунок часткового погашення боргу за грудень 2009р.

Таким чином, з розрахунку позивача вбачається, що сума заборгованості відповідача за теплову енергію за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. становить 11703,64грн. (т.1, а.с.137).

Проте, позивач в процесі розгляду справи позовні вимоги не уточнював, заяву про зменшення суми боргу суду не надав, про що підтвердив у судовому засіданні.

Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" м.Сєвєродонецьк Луганської області на адресу ФОП ОСОБА_6 «Укрсоцбанк» були направлені претензії від 17.03.2010р. №16-20-124, від 19.04.2010р. №16-20-218 та від 18.05.2010р. №16-20-273 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді за договором від 20.09.2007р. №491 (т.1 а.с.20-22).

Доказів того, що відповідачем сплачена заборгованість у повному обсязі, відповідачем не надано.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за фактично надані йому послуги з подачі теплової енергії за укладеним договором, позивач звернувся до господарського суду Луганської області із вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 12106,30грн., пені у розмірі 11703,64грн., індексу інфляції у розмірі 483,35грн. та 3% річних у розмірі 244,45грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.09.2012р. у справі №26/16/2011 позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу були задоволені частково.

Колегія суддів вважає висновок суду щодо задоволення позовних вимог в наведеній частині помилковим виходячи з наступного.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт подачі теплової енергії позивач підтверджує актами про включення та відключення теплоустановок від 02.11.2009р. та від 15.04.2010р., рахунками за грудень 2009р. - на суму 3073,51грн.; за січень 2010р. - на суму 3595,03грн.; за лютий 2010р. - на суму 2976,16грн.; за березень 2010р. - на суму 1905,30грн.; за квітень 2010р. - на суму 556,30грн., разом на суму 12106,30грн. (т.1, а.с.13-17 ).

Пунктами 6.2, 6.6 договору передбачений обов'язок відповідача оплатити отримані послуги на підставі рахунків позивача не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Дослідивши вказані рахунки, колегія суддів зауважує, що у рахунках зазначена адреса споживача ФОП ОСОБА_6 -АДРЕСА_2, але вказані рахунки за спірний період містять докази отримання їх іншими особами та не містять доказів їх отримання саме відповідачем чи на підставі виданої відповідачем довіреності третьою особою. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність факту отримання вказаних рахунків саме відповідачем, але задовольнив вимоги стосовно стягнення суми боргу.

Колегія суддів зазначає, що суд не має права самостійно змінювати предмет або підставу позову, помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 11703,64 грн., в той час як заявлена була сума боргу у розмірі 12106,30 грн.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували подачу теплової енергії в зазначених в рахунках обсягах.

Позовні вимоги стосовно пені, інфляційних та 3% річних є похідними від основних вимог, тому задоволенню також не підлягають.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №491 від 20.09.2007р. є неукладеним, у зв'язку з не приведенням його у відповідність Закону України "Про житлово-комунальні послуги", колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України). Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 180 ГК України.

Як вбачається, сторони досягли згоди з усіх істотних для даного виду договору умов, підписали його у встановленому порядку, а відтак доводи апелянта щодо неукладеності договору є безпідставними.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, колегією суддів відхиляються, оскільки питання про відкладення розгляду справи господарський суд вирішує з урахуванням обставин справи у випадках, передбачених ст. 77 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, що є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк на рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2012р. у справі № 26/16/2011- задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 12.09.2012р. у справі № 26/16/2011- скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволені позовних вимог Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк про стягнення заборгованості за договором №491 від 20.09.2007р. в сумі 12106,30грн., пені в сумі 11703,64грн., інфляційних в сумі 483,35грн., 3% річних в сумі 244,45грн. - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк (ЄДРПОУ 00131050) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 804,75грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.І. Склярук

В.М. Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Луганської обл.