Рішення № 27882669, 04.12.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5016/1994/2012(20/59)

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

поштова адреса: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

до відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", Аеропорт ЦА, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664

про стягнення заборгованості за Договором № 44/180 від 26.09.2009 року про постачання електроенергії у сумі 228 565, 34 грн., у тому числі: 134 919, 03 грн. -боргу за активну електричну енергію, 22 880, 69 грн. -заборгованість за реактивну електричну енергію, 57 153, 37 грн. -пені, 2 222, 41 грн. -індексу інфляції, 11 389, 84 грн. -три відсотки річних

за участю представників сторін

від позивача Штокало О.В., довіреність № 01/33-36 від 30.12.2011року;

від відповідача представник не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" заборгованості за Договором № 44/180 від 26.09.2009 року про постачання електроенергії у сумі 228 565, 34 грн., у тому числі: 134 919, 03 грн. -боргу за активну електричну енергію, 22 880, 69 грн. -заборгованість за реактивну електричну енергію, 57 153, 37 грн. -пені, 2 222, 41 грн. -індексу інфляції, 11 389, 84 грн. -три відсотки річних

Ухвалою господарського суду від 28.09.2012 року порушено провадження у справі, розгляд призначено на 30.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2012 року відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представників сторін на 12.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2012 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 04.12.2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що між сторонами у справі був укладений договір № 44/180 від 26.09.2009 року про постачання електричної енергії, який діє до теперішнього часу.

На підставі вищевказаного договору позивач відпустив відповідачу активної електричної енергії за період з квітня 2012 року по серпень 2012 року на суму 191 280, 47 грн. (враховуючи податок на додану вартість), що підтверджується актами про використану електричну енергію за квітень-серпень 2012 року. Відповідачем за спожиту електричну енергію були частково сплачені кошти в сумі 56 361, 44 грн. Тобто, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію становить 134 919, 03 грн. (враховуючи податок на додану вартість).

Окрім того, позивач надав відповідачу послуги з перетікання реактивної електроенергії в період з квітня 2012 року по серпень 2012 року на загальну суму 27 482, 13 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію за квітень-серпень 2012 року. Відповідачем послуги з перетікання реактивної електроенергії були сплачені частково в сумі 4 601, 44 грн. Тобто, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії становить 22 880, 69 грн.

В судовому засіданні 04.12.12 року представник позивача із посиланням на умови договору та приписи ст. 509 ЦК України просив стягнути заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 134 919, 03 грн. та за послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 22 880, 69 грн. Представник позивача із посиланням на умови договору та приписи ст. 625 ЦК України також просив суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спожиту активну та реактивну електричну енергію протягом періоду з 10.10.11 року по 01.09.12 року пеню в розмірі 57 153, 37 грн.

Із посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з 01.03.12 року по 01.04.12 року на загальну суму 2 222, 41 грн., а також три проценти річних, які нараховані за період з 01.03.12 року по 01.09.12 року на суму 11 389, 84 грн.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання 04.12.12 року не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Вимоги ухвал господарського суду Миколаївської області від 28.09.12 року, 30.10.12 року, 12.11.12 року відповідачем не виконано.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.10.12 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", створеного шляхом перетворення з Державної акціонерної Енергопостачальної компанії "Миколаївобленерго" відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та рішення Загальних зборів.

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго".

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 17.10.12 року за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" з метою приведення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (арк. справи 60-62).

26.09.2009 року між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго") (далі -позивач, постачальник) та Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Миколаїв»(далі -відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 44/180 (далі -Договір) та додатки до нього.

Відповідно до умов вказаного договору ПАТ "Миколаївобленерго", як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв», з дозволеною потужністю 2880 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору позивач зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати відповідачу електроенергію в обсягах, визначених цим договором.

Згідно із п. 2.3.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 2.3.4 договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Судом враховано, що в договорі про постачання електричної енергії № 44/180 від 26.09.2009 року (п. 9 Договору) сторони погодили, що до укладення нових додатків до цього договору, додатки діють у редакції договору № 44/180 від 26.01.2004 року (арк. справи 11).

Пунктами 1-2 додатку № 4 до договору сторони передбачили, що споживач зобов'язаний знімати показання електролічильників на 00.00 год. і повідомляти про них в Енергопостачальну організацію по встановленій формі щомісячно 21 числа. У випадку неповідомлення даних про споживану електроенергію у визначений строк в Енергопостачальну організацію розрахунок відбувається відповідно до «Правил користування електричною енергією».

Пунктом 1 додатку № 10 до договору сторони також передбачили, що споживач зобов'язується робити щомісячні авансові платежі за електроенергію у наступні строки: 60% планового електроспоживання електроенергії з урахуванням витрат електроенергії на комунально-побутові потреби до 10 числа; 40% до 21 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період, а також розрахунки за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності, нарахування за актами порушень Правил користування електроенергією, пеня та інші платежі, оформлені рахунками Енергопостачальної організації, здійснюється споживачем самостійно в 5-ти денний строк після дати виписки рахунків.

Відповідно до п. 7.5 договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт прийняття-передавання товарної продукції; акт результатів замірів електричної потужності (для споживачів, яким визначається договірна гранична величина споживання електричної потужності). За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за період з квітня 2012 року по серпень 2012 року позивач відпустив відповідачу активну електричну енергію у кількості 169 187 кВт*г. на загальну суму 191 280, 47 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію за квітень-серпень 2012 року (арк. справи 30, 33, 36, 39, 42) та виставленими постачальником рахунками, а саме:

- № 44/180/5 від 03.05.12 року за квітень 2012 року на загальну суму 41 173, 24 грн. (арк. справи 31);

- № 44/180/5 від 01.06.12 року за травень 2012 року на загальну суму 30 098, 23 грн. (арк. справи 34);

- № 44/180/7 від 02.07.12 року за червень 2012 року на загальну суму 36 169, 25 грн. (арк. справи 37);

- № 44/180/7 від 01.08.12 року за липень 2012 року на загальну суму 44 030, 64 грн. (арк. справи 41);

- № 44/180/9 від 03.09.12 року за серпень 2012 року на загальну суму 39 809, 11 грн. (арк. справи 44).

Сума за спожиту активну електроенергію була сплачена відповідачем частково в сумі 56 361, 44 грн., що не заперечується позивачем. Заборгованість відповідача становить 134 919, 03 грн.

Позивач надав відповідачу в період з квітня 2012 року по серпень 2012 року послуги з перетікання реактивної електроенергії у кількості 79 738 кВт*г. на суму 27 482, 13 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію за квітень-серпень 2012 року (арк. справи 30, 33, 36, 39, 42) та виставленими постачальником рахунками, а саме:

- № 44/180/5/1 від 03.05.12 року за квітень 2012 року на загальну суму 2 938, 01 грн. (арк. справи 32);

- № 44/180/5/1 від 01.06.12 року за травень 2012 року на загальну суму 7 456, 20 грн. (арк. справи 35);

- № 44/180/7/1 від 02.07.12 року за червень 2012 року на загальну суму 12 486, 65 грн. (арк. справи 38);

- № 44/180/7/1 від 01.08.12 року за липень 2012 року на загальну суму 2 423, 46 грн. (арк. справи 40);

- № 44/180/9/1 від 03.09.12 року за серпень 2012 року на загальну суму 2 177, 81 грн. (арк. справи 43).

Сума за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії була сплачена відповідачем частково в сумі 4 601, 44 грн., що не заперечується позивачем. Заборгованість відповідача становить 22 880, 69 грн.

Таким чином, станом на день звернення до суду із позовом борг відповідача за надану активну електроенергію склав 134 919, 03 грн. та борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії склав 22 880, 69 грн.

Відповідачем не спростовано та не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті за спожиту активну електричну енергію та за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії, як і не подано суду доказів сплати суми заборгованості. Отже, позовні вимоги щодо стягнення 134 919, 03 грн. -боргу за спожиту активну електричну енергію та 22 880, 69 грн. -боргу за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 4.2, 4.2.1 Договору передбачена відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 -2.3.4 вказаного договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", зокрема, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.

Позивачем ПАТ «Миколаївобленерго»нараховано відповідачу Комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт Миколаїв»57 153, 37 грн. - пені за порушення термінів оплати вартості активної електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії, спожитої за період з жовтня 2011 року по серпень 2012 року включно. Пеня нарахована позивачем за період з 01.03.12 року по 01.09.12 року.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені в межах піврічного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням положень норм чинного законодавства. Нарахування пені здійснено з урахуванням здійснених відповідачем проплат. Розгорнутий розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. справи 45-51). Отже, нарахування пені є обґрунтованим та підставним. Вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, в п. 4.2.1 договору сторони передбачили за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 -2.3.4 вказаного договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", сплату споживачем трьох процентів річних та індексу інфляції.

Позивачем ПАТ «Миколаївобленерго»нараховано відповідачу Комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт Миколаїв»: 11 389, 84 грн. - три проценти річних від суми заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з 01.03.2012 року по 01.09.2012 року, а також 2 222, 41 грн. -інфляційні витрати за період з 01.03.2012 року по 01.04.2012 року.

Розрахунок суми трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. справи 52-59).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних у сумі 11 389, 84 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 2 222, 41 грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 629 ЦК України, ст. 193, 230-232, 275, 276 ГК України, ст. 33, 49, 75, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" про стягнення заборгованості за Договором № 44/180 від 26.09.2009 року про постачання електроенергії у сумі 228 565, 34 грн.

Стягнути з відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", Аеропорт ЦА, Новоодеський район, Миколаївська область (р/р 2600433295980 в АКБ «Інвестбанк», МФО 328210, код ЄДРПОУ 01130650) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", юридична адреса: вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017; поштова адреса: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055 (на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393):

- 134 919, 03 грн. (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 03 коп.) - боргу за активну електроенергію за період з квітня 2012 року по серпень 2012 року згідно договору № 44/180 від 26.09.2009 року.

Стягнути з відповідача Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", Аеропорт ЦА, Новоодеський район, Миколаївська область (р/р 2600433295980 в АКБ «Інвестбанк», МФО 328210, код ЄДРПОУ 01130650) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", юридична адреса: вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017; поштова адреса: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055 (на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 24789699):

- 22 880, 69 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят грн. 69 коп.) -борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з квітня 2012 року по серпень 2012 року згідно договору № 44/180 від 26.09.2009 року;

- 57 153, 37 грн. (п'ятдесят сім тисяч сто п'ятдесят три грн. 37 коп.) -пені за період з 01.03.2012 року по 01.09.2012 року згідно договору № 44/180 від 26.09.2009 року;

- 2 222, 41 грн. (дві тисячі двісті двадцять дві грн. 41 коп.) -інфляційних нарахувань за період з 01.03.2012 року по 01.04.2012 року згідно договору № 44/180 від 26.09.2009 року;

- 11 389, 84 грн. (одинадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять грн. 84 коп.) -три відсотки річних за період з 01.03.2012 року по 01.09.2012 року згідно договору № 44/180 від 26.09.2009 року;

- 4 571, 31 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят одна грн. 31 коп.) -витрат по сплаті судового збору.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.12.2012 року

Суддя Е.М.Олейняш