Рішення № 27882372, 28.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/14086-2012 28.11.12

За позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

До приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 626,26 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Голоднюк О.Г. (дов. №7 від 03.01.2012)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (надалі -ПАТ "Страхова компанія "Уніка") звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (надалі -ПрАТ "Страхова компанія "Статус") про стягнення 13 626,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Страхова компанія "Уніка" на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті №131293/4055/0000440 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Хюндай», реєстраційний номер АМ 4442 АО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Богдан», реєстраційний номер ВВ 0312 АА, яким скоєно ДТП, застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/6349001), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/14086-2012, розгляд справи призначено на 15.11.2012.

Представник позивача в судове засідання 15.11.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 15.11.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача є: 02160, м. Київ, Дніпровський район, просп. Возз'єднання , буд. 15, оф. 109 підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Ухвала суду від 12.10.2012 р. за вказаною адресою отримана відповідачем 22.10.2012 , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 21642014.

Рзгляд справи відкладено на 28.11.2012.

Представник позивача в судове засідання 28.11.2012 з'явився та подав клопотання про зменьшення позовних вимог.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 28.11.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала суду від 15.11.2012 р. за вказаною адресою отримана відповідачем 22.11.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 22426641.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2012 між ПАТ "Страхова компанія "Уніка" (надалі - позивач) та Жалюком Олександром Івановичем (надалі - страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №131293/4055/0000440 (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Хюндай», д/н АМ 4442 АО (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування»Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

09.04.2012 в м. Києві на проспекті Ватутіна, 110 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Громадянин Сміщук Олександр Олександрович, керуючи транспортним засобом «Богдан», д/н ВВ 0312 АА, порушив п. 13.1, Правил дорожнього руху України внаслідок чого вчинив зіткнення зі застрахованим автомобілем «Хюндай», д/н АМ 4442 АО, що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів.

Із довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «Богдан», д/н ВВ 0312 АА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому автомобілю, знаходився під керуванням громадянина Сміщука О.О.

Згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.05.2012 (справа №2604/9399/12 3/2604/3760/12) Сміщука О.О.. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст.. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Хюндай», д/н АМ 4442 АО, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін..

На підставі рахунку-фактури № 459 від 25,05,2012 наданого ПрАТ «Алеко-Сервіс», звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №03б/05/12 від17.05.2012, заяви про виплату страхового відшкодування від 11.04.2012, страхового акту №00088708 від 02.06.2012 позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 13 626 (тринадцять тисяч шістсот двадцять шість ) грн. 26 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 019573 від 07.06.2012 (копія знаходиться в матеріалах справит).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ "Страхова компанія "Уніка" перейшло в межах суми 13 626,26 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Сміщука О.О. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Богдан», д/н ВВ 0312 АА відшкодовується Сміщуком О.О.

Цивільно-правова відповідальність Сміщука О.О., як власника даного автомобіля застрахована страховим товариством з ПрАТ "Страхова компанія "Статус" згідно із полісом №АА/6349001, що підтверджується копією Витягу з електронної бази МТСБУ.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ наданої Моторним(транспортним) страховим бюро України ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

В судовому засіданні 28.11.2012 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог на суму франшизи в розмірі 510 грн.

Відповідно до п. 1-1 с.80 Господарського кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 13 626,26грн., а отже до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 13 116,26 грн.(з урахуванням суми франшизи у розмірі 510,00 грн.).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач регресною вимогою №9495 від 19.06.2012 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 13 626,26 грн.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині 510 грн., в іншій частині позов публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02160, м. Київ, Дніпровський район, просп. Возз'єднання , буд. 15, оф. 109, ідентифікаційний код 31201694) на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01034, м. Київ, вул. Рейторська, буд. 37; ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 13 116 (тринадцять тисяч шістсот двадцять шість ) грн. 26 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Cуддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення -03.12.2012