Рішення № 27881933, 29.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.12 р. Справа № 5006/40/81/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки

про стягнення 2432, 23 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Шевелев В.Г., довіреність №09/36 від 23.12.2011.

від відповідача1 - Манерова Ю.В., довіреність № Н-01/1863 від 19.07.2012

від відповідача2 - не з'явився

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - відповідач1) про стягнення 2432, 23 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2012 було залучено до участі у справі іншого відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» ( далі - відповідач2).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон № 53527966 на станцію призначення прибув з недостачею вантажу, яка підтверджена складеним станцією Ясинувата Донецької залізниці комерційним актом БН № 698115/138/190 від 30.05.2012. Недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач1 проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що відповідно до підпункту 2 п. е) ст. 111 Статуту залізниці України, втрата вантажу відбулась внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція). Також відповідач1 надав копію акту про технічний стан вагону (контейнера) №47 від 29.05.2012 та копію акту загальної форми №624 від 30.07.2012.

Відповідач2 проти задоволення позову заперечував, надав відзив, зазначивши, що вагон був прийнятий до перевезення без зауважень зі сторони залізниці, при відправлені вантажу не було виявлено ніяких несправностей та протікання вантажу, що свідчить про те що нестача вантажу виникла під час перевезення внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу.

В судовому засіданні 14.11.2012 оголошувалась перерва до 29.11.2012.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

28.05.2012, за накладною №52594017, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (вантажовідправник), зі станції Фащевка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (вантажоодержувач) у вагоні №53527966 вантаж - вугілля антрацит у вологому стані, масою 69000кг (а.с.9).

Згідно накладної №52594017, вантаж завантажено у вагон відправником. Маркування проведено двома повздовжніми борознами, шириною 100мм по довжині вагона(а.с.9).

Відповідно до пам'ятки про забирання вагонів №4052, вагон № 53527966 одразу після вивантаження був завантажений відправником (а.с.30).

На попутній станції Ясинувата, був складений комерційний акт БН № 698115/138/190 від 30.05.2012, відповідно якого: «в доповнення до акту загальної форми станції Ясинувата №1820 від 29.05.2012, №624 від 30.05.2012, вантаж антрацит, за відправкою №52594017, був переважений на 200тн вагонних тензометричних вагах, приписаних до станції Ясинувата Донецької залізниці. При переважуванні виявилось: брутто - 87700кг, тара за накладною - 23000кг, нетто - 64700кг, що менше вказаного у накладній на 4300кг. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. У вагоні вантаж навантажений навалом, нижче бортів на 400мм-500мм, маркований, праворуч над 2,3 люками воронкоподібне заглиблення розміром 1000мм х 1000мм х 800мм, над 2,3 люками праворуч відсутній армований лист, щілина розміром 30х100мм, праворуч нещільне прилягання 3 люка до поперечної балки х 30мм, щілини забиті ганчір'ям, протікання вантажу відсутнє» (а.с.8).

Вагон №53527966 на станцію призначення прибув за накладною №52671955 (а.с.10.)

На станції призначення був заповнений розділ «Ж» комерційного акту БН № 698115/138/190 від 30.05.2012, відповідно якого, вантаж виданий вантажоодержувачу тотожно даного акту (а.с.8 - зворотній бік).

Також на станції Ясинувата, був складений акт про технічний стан вагону (контейнеру) №47 від 29.05.2012, у якому зазначено, що вагон технічно справний, праворуч над 2,3 люками відсутній армований лист, щілина 30 х 100мм, праворуч нещільне прилягання 3 люка до поперечної балки, щілина 30 мм. Можлива втрата вантажу, відправник бачити міг (а.с.32).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Досліджені у судовому засіданні письмові докази у сукупності свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень, щілин та про відсутність армованого листа залізницею зазначено не було, що, в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.

Крім того, зауважень з боку залізниці до стану вагону та вантажу у ньому не було і на попутних станціях від станції відправлення до станції Ясинувата.

Доводи відповідача стосовно того, що відповідно до підпункту 2 п. е) ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція), судом до уваги не приймаються, оскільки залізницею не доведено, що відправник завантажив вантаж у не підготовлений, неочищений або несправний вагон.

Також судом враховане і те, що, відповідно до комерційного акту БН № 698115/138/190 від 30.05.2012 та акту про технічний стан вагону (контейнеру) №47 від 29.05.2012, які складені станцією Ясинувата, вагон був технічно справним. Крім цього, за спірним перевезенням втрати вантажу не було, а мале місце саме нестача вантажу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Отже, вина вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», у нестачі вантажу не доведена.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні №53527966, становить 2455,66 грн., із розрахунку 4300кг - (69000кг х 2%)х 840,98грн., де 4300кг - маса недостачі вантажу, відповідно до комерційного акту БН № 698115/138/190 від 30.05.2012 (а.с8).

69000кг - маса вантажу у вагоні №53527966 згідно відомості вагонів (а.с.9-зворотній бік).

2% - норма природної втрати маси вантажу зданого до перевезення у вологому стані (п. 27 Правил видачі вантажів, Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644).

840,98грн. - вартість вантажу згідно довідки вантажовідправника (а.с.36).

Позивачем була заявлена менша сума - 2432,23 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги до ДП «Донецька залізниця» обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Державного підприємства «Донецька залізниця» задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129) 2432 грн. 23 коп. збитків та 1609 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 04 грудня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.