Постанова № 27881914, 04.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5023/1202/12

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В. , Бакуліної С.В., Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги НВП "АСПО-1" ТОВна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 рокуу справі № 5023/1202/12 господарського судуХарківської областіза первісним позовомТОВ "ЕкоЕнергоХарків" доНВП "АСПО-1" ТОВпростягнення 122 262,76 грн.за зустрічним позовомНВП "АСПО-1" ТОВдоТОВ "ЕкоЕнергоХарків" третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Смілаенергопромтранс"пророзірвання договоруза участю представників: від позивача -Кругліковський І.Л.від відповідача -Поліщук С.Й.від третьої особи - не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року ТОВ "ЕкоЕнергоХарків" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до НВП "АСПО-1" ТОВ про стягнення 122 262,76 грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору № 08/07/02 підряду на виготовлення і монтаж високотемпературної топки киплячого слою ТКС-20 на паровий котел ТС-20 від 08.07.2009 року.

НВП "АСПО-1" ТОВ звернулося до господарського суду першої інстанції із зустрічним позовом до ТОВ "Екоенергохарків" про розірвання договору № 08/07/02 підряду на виготовлення і монтаж високотемпературної топки киплячого слою ТКС-20 на паровий котел ТС-20 від 08.07.2009 року, укладеного між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2012 року (суддя - Погорелова О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року (головуючий суддя -Слободін М.М., судді -Істоміна О.А., Шевель О.В.), у справі № 5023/1202/12 первісний позов задоволено. Стягнуто з НВП "АСПО-1" ТОВ на користь ТОВ "ЕкоЕнергоХарків" 118 295,82 грн. боргу, 3 257,18 грн. 3% річних, 709,76 грн. інфляційних втрат, 2 445,24 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням та постановою в частині задоволення первісного позову, НВП "АСПО-1" ТОВ звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані судові акти про задоволення первісного скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 526, 530, 631, 846, 854, 883 ЦК України, а також порушенням норм процесуального права.

20.11.2012 року позивачем за первісним позовом були подані заперечення на касаційну скаргу, у яких останній спростовував доводи, викладені в касаційній скарзі відповідача за первісним позовом, та просив залишити її без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 року розгляд касаційної скарги відкладався на 04.12.2012 року.

У судове засідання 04.12.2012 року з'явилися представники сторін, представник третьої особи своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.07.2009 року між ТОВ "ЕкоЕнергоХарків" (підрядник) та НВП "АСПО-1" ТОВ (замовник) було укладено договір підряду № 08/07/02 на виготовлення і монтаж високотемпературної топки киплячого слою ТКС-20 на паровий котел ТС-20 (далі - договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по виготовленню і монтажу високотемпературної топки киплячого слою ТКС-20 на паровий котел ТС-20. Об'єм робіт, який підлягає виконанню, визначається кошторисом - специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору після його підписання замовником підрядник приступає до виконання робіт у строки, погоджені з замовником (додаток № 2 до договору).

У розділі 3 договору погоджено, що вартість робіт визначається кошторисом-специфікацією (додаток № 1 до договору) та становить 1 077 000,00 грн., у т.ч. ПДВ -179 500,00 грн. При завершенні робіт їх вартість уточнюється по фактично виконаному об'єму і оплачується згідно виконавчому кошторису - специфікації. З метою гарантування оплати та забезпечення виконаних робіт в зазначений термін замовник в 2-х денний строк після підписання договору перераховує підряднику 70 % кошторисної вартості -753 900,00 грн., у т.ч. ПДВ - 125650,00 грн. Замовник зобов'язується перераховувати підряднику вартість узгоджених актів виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту підписання.

Розділом 5 договору встановлений порядок здачі й приймання робіт, а саме: закінчення робіт оформлюється пакетом документів, які затверджуються у двосторонньому порядку, для здачі об'єкту інспектору Держнаглядохоронпраці.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про вартість будівельних робіт (форма № КБ-3) за липень 2011 року, підписаної повноважними представниками сторін та скріпленої їх печатками, вартість будівельних робіт становить 519 535,22 грн.

29.07.2011 року сторонами був підписаний та скріплений печатками акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на суму 519 535,22 грн.

Таким чином, виходячи з умов п. 3.5 договору у відповідача виник обов'язок оплатити вказаний акт протягом 3 днів з дня його підписання.

Однак, в порушення умов договору, НВП "АСПО-1" ТОВ виконало взяті на себе зобов'язання лише частково, сплативши позивачу 11.08.2009 р. - 100 000,00 грн.; 20.08.2009 р. -5 000,00 грн.; 03.09.2009 р. -10 000,00 грн.; 07.09.2009 р. -50 000,00 грн.; 14.09.2009 р. - 198 239,40 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 118 295,82 грн.

13.01.2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 01/04-01 від 04.01.2012 року з вимогою сплатити вказану суму заборгованості за договором № 08/07/02 від 08.07.2009 року, проте, останній був залишений без відповіді та без задоволення.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог, оскільки прийняття фактично виконаних підрядних робіт на суму 519 535,22 грн. має своїм наслідком виникнення у відповідача обов'язку з їх повної оплати, виходячи з узгодженого сторонами поетапного порядку розрахунків -після підписання кожного акта виконаних робіт.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок судів попередніх інстанцій обґрунтованим та правомірним, виходячи з наступного.

Як правильно зазначено судами, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виходячи з положень наведених норм та умов договору щодо поетапного порядку розрахунків, апеляційний господарський суд дійшов мотивованого висновку про те, що прийняття замовником виконаної підрядником частини робіт на суму 519 535,22 грн. має своїм наслідком виникнення у замовника обов'язку з її повної оплати.

Обґрунтовуючи невиконання вказаного обов'язку у повному обсязі, замовник посилався, зокрема, на допущені підрядником недоліки у виконаних роботах, що правомірно було відхилено судами попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Статтею 853 ЦК України закріплений обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Оцінивши наявне в матеріалах справи листування стосовно допущених позивачем недоліків у підрядних роботах, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що вказані недоліки мали місце та були усунуті підрядником до прийняття замовником виконаних робіт, враховуючи послідуюче підписання сторонами та скріплення їх печатками акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 29.07.2011 року на суму 519 535,22 грн. за відсутності при цьому доказів наступного повідомлення замовника про виявлення ним прихованих недоліків у вже прийнятих підрядних роботах.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів попереднього вчинення замовником дій щодо повідомлення підрядника про виявлення тих чи інших прихованих недоліків у виконаних підрядних роботах та послідуючого оспорювання підрядником факту їх наявності чи причин виникнення, передчасним є твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 41, 42 ГПК України у зв'язку з не проведенням відповідної експертизи.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту наведеної частини норми слідує, що останньою передбачені права замовника у випадку виявлення недоліків у виконаній підрядником роботі, а саме: вимагати від підрядника безоплатного виправлення недоліків у розумний строк; виправити їх за власний рахунок, а потім або відшкодувати свої витрати на це, або зменшити плату за роботу підряднику на суму таких затрат.

Права замовника вимагати від підрядника безоплатного виправлення виявлених недоліків або виправити їх за власний рахунок, а потім відшкодувати за рахунок підрядника свої витрати на це погоджені також сторонами у розділі 4 договору, а відтак замовник не позбавлений можливості скористатися ними у разі виявлення прихованих недоліків у вже прийнятих підрядних роботах, у тому числі після повної їх оплати.

Також колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про те, що у зв'язку з закінченням 31.12.2009 року строку дії договору підряду, усі зобов'язання сторін за ним припинилися, обґрунтовано не прийняті до уваги судом апеляційної інстанції з огляду на те, що в розумінні ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судами попередніх інстанцій та вважає, що посилання скаржника на порушення відповідачем строків виконання робіт та виконання лише частини робіт, обумовлених договором, не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за фактично виконаний підрядником та прийнятий замовником обсяг підрядних робіт.

За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги НВП "АСПО-1" ТОВ та скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року у справі № 5023/1202/12 в частині задоволення первісного позову.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу НВП "АСПО-1" ТОВ залишити без задоволення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року у справі № 5023/1202/12 в частині задоволення первісного позову залишити без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2012 року у справі № 5023/1202/12.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк