Справа № 2-6294/12
2609/23294/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
27 листопада 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді -Калініченко О.Б.
при секретарі -Войцеховській М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 04.10.2012 року звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики від 15.02.2012 року у розмірі 167521,22 грн., що включає в себе суму позики та відсотки за їх користування, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що 15.02.2012 року між ним та відповідачкою було укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстровано в реєстрі за №32.
Відповідно до умов договору, він передав відповідачці на строк до 15.06.2012 року грошові кошти у розмірі 159762,00 грн., що еквівалентно 20000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день укладення цього договору. А відповідачка в свою чергу зобов'язалася повернути до 15.06.2012 року суму позики в гривнях, що буде еквівалентно 20000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день платежу.
Однак у визначений термін відповідачка грошові кошти не повернула, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення в разі неявки в судове засідання відповідачки не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, будучі належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, надавши до суду повторне клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з продовженням хвороби.
Згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Крім того, ч.3 ст.169 ЦПК України передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, незалежно від поважності причин неявки суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі зазначеного та враховуючи, що відповідачкою вже заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволена, що також не перешкоджало явці в судове засідання уповноваженого представника за довіреністю, який також був повідомлений про час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку, що подане клопотання є інструментом маніпулювання судом з метою затягування розгляду справи.
Таким чином, оскільки відповідачка так і не надала своїх заперечень проти пред'явлених вимог, та не виклала наявність суттєвих обставин, які б мали значення для вирішення справи та були б пов'язані з її вирішенням, суд, вивчивши заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За правилами ст.ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 15.02.2012 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстровано в реєстрі за №32.
Відповідно до умов договору позивач передав відповідачці у строк до 15.06.2012 року грошові кошти у розмірі 159762,00 грн., що еквівалентно 20000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день укладення цього договору, а відповідачка зобов'язалася повернути позику до 15.06.2012 року, а саме суму в гривнях, що буде еквівалентно 20000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день платежу.
Однак у зазначений за домовленістю сторін строк відповідачка позику не повернула, таким чином свої зобов'язання в передбачені строки не виконала, на вимогу позивача про повернення позики в добровільному порядку не реагує.
Враховуючи, що протягом встановленого строку відповідачка не повернула позивачу отримані нею грошові кошти, тому станом на день звернення до суду позивач просить стягнути за договором позики від 15.02.2012 року суму позики, що у гривневому еквіваленті становить станом на 03.10.2012 року 159860,00 грн., а також проценти за весь час користування та прострочення повернення позики, що у відповідності до норм ч.1 ст.1048 ЦК України визначаються на рівні облікової ставки Національного банку України, та склали в загальному розмірі 7661,22 грн.
Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Тобто, за договором позики обов'язком позивальника є дії, спрямовані на повернення позикодавцеві позики у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1. ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Так, відповідно до п.1 Постанови НБУ від 09.08.2010 року №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 10.08.2010 року облікову ставку встановлено в розмірі 7,75 % річних, а згідно п.1 Постанови НБУ від 21.03.2012 року №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»з 23.03.2012 року облікову ставку встановлено в розмірі 7,5 % річних.
Згідно ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Тому, визначаючи розмір сум, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, суд виходить з того, що еквівалент грошової одиниці долара США по відношенню до гривні має визначатися на день ухвалення рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність законних підстав для їх задоволення та вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню надані ним у позику відповідачці кошти, що еквівалентні 20000, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, станом на день ухвалення рішення - 27.11.2012 року становить 1 долар США= 7,993 грн., в розмірі 159860,00 грн.
Крім того, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача проценти за користування грошовими коштами, що станом на 03.10.2012 року складають 7661,22 грн., виходячи з наступного розрахунку: з 15.02.2012 року по 22.03.2012 року за 37 днів (159860,00 грн. ? 7,75%) ? 365 ?37 = 1255,88 грн., та з 23.03.2012 року по 03.10.2012 року за 195 днів 159860,00 грн. ? 7,5%) ? 365 ?195 = 6405,34 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені законом або договором.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню борг за договором позики від 15.02.2012 року, що включає в себе: основну суму заборгованості в розмірі 159860,00 грн.; проценти за користування грошовими коштами в розмірі 7661,22 грн.
Крім того, згідно зі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача сума сплаченого судового збору у розмірі 1675,21 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 533, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 15.02.2012 року, що включає в себе: основну суму заборгованості в розмірі 159860,00 грн., проценти за користування грошовими коштами в розмірі 7661,22 грн.; а також витрати по оплаті судового збору у сумі 1675, 21 грн.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:
Судове рішення № 27879305, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 27.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2609/23294/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: