Постанова № 27875121, 07.12.2012, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 4-4671/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Кицюк В.П., за участю секретаря Руденко Ю.О. прокурора Білого Д.М., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Білого Д.М. від 13.03.2012 про скасування постанови від 28.11.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків та порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України 1960 р. (далі КПК України), в якій просить скасувати постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Білого Д.М. від 13.03.2012 в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Згідно-описово мотивувальної частини цієї постанови, директор ТОВ з II «Юромаш» ОСОБА_3, будучи службовою особою, в порушення п.п. 7.2.4. пп.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у період липня-жовтня 2007 року умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 5 856 876 гривень шляхом проведення безтоварних операцій з ТОВ «Укр агро Інвест»( Том 1, а.к.с.1-3).

В обґрунтування доводів скарги захисник посилається на те, що кримінальну справу порушено всупереч положенням ст. ст. 94, 98 КПК України, без проведення належної дослідчої перевірки та за відсутності достатніх даних, які би вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, при цьому, з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини, аналізує текст оскаржуваної постанови на предмет відповідності її змісту вимогам ч. 1 ст. 98, ст.130 КПК України, надає власну правову оцінку фактичним обставинам справи та даним, розцінених прокурором, як підстави для порушення кримінальної справи.

Зокрема вказує, що фактично єдиною підставою для порушення кримінальної справи слугували висновки акту ДПІ №2183/23-200-32849408 від 13.07.2009 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ з II «Юромаш»з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинам з ТОВ «Укр агро інвест»за період з 01.06.2007 по 01.02.2008», однак видані на підставі цього акту рішення -повідомлення були скасовані постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2010, що свідчить про відсутність у ТОВ з II «Юромаш»податкових зобов'язань та виключає кримінальну відповідальність за ст. 212 КК України.

Зазначає, що ТОВ з II «Юромаш», як добросовісний суб'єкт господарювання, не зобов'язаний і не має жодних повноважень із здійснення контролю за дотриманням контрагентами, які зареєстровані у встановленому законом порядку, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та дотримання податкового законодавства.

В той же час, реальність здійснених між ТОВ з II «Юромаш»та контрагентами господарських операцій підтверджується належним чином оформленою документацією, що, за відсутності судового рішення про визнання правочинів фіктивними, вказує на їх дійсний характер, що також встановлено вищезазначеною постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2010, а відтак твердження прокурора в оскаржуваній постанові про нікчемність цих правочинів не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, захисник зазначає про наявність нескасованої постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2011, якою було скасовано постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по тому ж факту, а відтак порушення відносно ОСОБА_3 нової кримінальної справи за тим же фактом суперечить вимогам п. 11 ст. 6 КПК України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2011 скаргу захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення ( а.с. 89-92).

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва ухвалою від 24.07.2012 скасувала вищезазначену постанову з поверненням справи на новий судовий розгляд, вказавши на порушення судом першої інстанції вимог ст. 236-8 КПК України внаслідок однобічної оцінки доводів заявника. ( а.с. 138-142).

При новому судовому розгляді справи адвокат ОСОБА_1 просив скасувати постанову про порушення кримінальної справи, з підстав зазначених у скарзі та наведених судом вище.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, а обставини, приведені захисником в обґрунтування доводів скарги, потребують перевірки в ході розслідування кримінальної справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, з урахуванням положень ч.7 ст. 374 КПК України, згідно яких вказівки апеляційного суду є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Інститут оскарження постанови про порушення кримінальної справи є одним з елементів судового контролю за стадією досудового слідства.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України, якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. За змістом положень ст.ст. 64, 65, 94 КПК України достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину, це фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Конституційний Суд України в мотивувальній частині рішення № 3-рп/2003 від 30.01.2003р. зазначив, що порушення кримінальної справи відносно конкретної особи з недотриманням вимог ст.ст. 94-98 КПК України, на підставі даних які носять недостовірний характер неприпустимо, оскільки це може породити наслідки, які виходять за межі кримінально-процесуальних відносин, і завдати такої шкоди конституційним правам і свободам , що поновити їх буде нездійсненим.

Виходячи з вищезазначених вимог закону (ч. 2 ст. 98 КПК України та рішення Конституційного Суду України) підстави для порушення кримінальної справи відносно конкретної особи включають в себе два взаємопов'язані елементи: наявність ознак кримінально-караного діяння в події, яка стала відома слідчому прокурору, і наявність достатніх даних про те, що це діяння було вчинено певною особою.

Судовим розглядом встановлено, що постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Білого Д.М. від 13.03.2012 порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом до порушення кримінальної справи слугувало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

З тексту постанови про порушення кримінальної справи вбачається, і зазначені обставини в судовому засіданні підтвердив прокурор, що підставами для порушення кримінальної справи слугували: висновки акту ДПІ №2183/23-200-32849408 від 13.07.2009 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ з II «Юромаш»з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинам з ТОВ «Укр агро інвест»за період з 01.06.2007 по 01.02.2008», згідно якого при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Укр агро Інвест»посадові особи ТОВ з II «Юромаш»в порушення п.п. 7.2.4. пп.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у період липня-жовтня 2007 року умисно ухилилися від сплати податків на загальну суму 5 856 876 гривень (Том 1 а.к.с. 98-116), а також пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, факт притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), дані протоколу обшуку від 27.04.2011.

Між тим, матеріали, які надані суду для вирішення питання про правомірність порушення кримінальної справи, свідчать про відсутність в них достатніх даних для висновку про наявність в діях директора ТОВ з II «Юромаш»ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно диспозиції статті 212 КК України відповідальність за цією нормою настає у разі ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових коштів у значних розмірах.

Таким чином, обов'язковими ознаками передбаченого ст. 212 КК України злочину, є встановлені належними даними існування податкового зобов'язання і факт його умисного невиконання, а також наявність прямого умислу суб'єкта злочину на несплату податку.

Надаючи правову оцінку фактичним даним, викладеним в акті перевірки, як підставам для порушення кримінальної справи та першоджерелу відомостей про ймовірний злочин, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом. У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

З огляду на зазначені вище положення закону, посадові особи ДПІ не є належним суб'єктом оцінювання правочину на предмет його відповідності вимогам закону, а відтак обставини викладені в акті перевірки самі по собі є припущеннями, які потребують оцінки в рамках господарського (адміністративного) судочинства або шляхом проведення належної дослідчої перевірки в порядку ч. 4 ст. 97 КПК України.

Реалізуючи свої процесуальні права, ТОВ з II «Юромаш»звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000532322/0 від 24.07.2009, № 0000532322/1 від 09.10.2009, №0000532322/2 від 10.12.2009, №0000532322/3 від 12.02.2010, виданих на підставі акту перевірки, висновки якого розцінені прокурором як підстави для порушення кримінальної справи. Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2010, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України, позов ТОВ з II «Юромаш»задоволено, рішення повідомлення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визначення ТОВ з II «Юромаш»сум податкового зобов'язання скасовані.

Таким чином, висновки акту перевірки ДПІ №2183/23-200-32849408 від 13.07.2009 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ з II «Юромаш»з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинам з ТОВ «Укр агро інвест»за період з 01.06.2007 по 01.02.2008»не можуть бути підставами для порушення кримінальної справи.

Зазначені обставини також встановлені постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2011, якою за скаргою адвоката ОСОБА_9 скасовано постанову заступника прокурора Дніпровського району м. Києва від 17.03.2011 про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Системний аналіз постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2011 та оскаржуваної постанови прокурора прокуратури м. Києва Білого Д.М. свідчить про те, що останній порушив відносно ОСОБА_3 кримінальну справу за тим же фактом і з ідентичних підстав, що були викладені в постанові заступника прокурора Дніпровського району м. Києва від 17.03.2011 і які визнані судом недостатніми для висновку про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Даних про скасування постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2011 матеріали справи не містять і таких даних прокурором в судовому засіданні не представлено, а відтак, виходячи з конституційного принципу обов'язковості судового рішення, встановлені цією постановою обставини мають преюдиціальний характер.

Зазначене також підтверджується ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 24.07.2012, яка, скасовуючи постанову Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2012, вказала на відсутність у ТОВ з II «Юромаш»податкового обов'язку та факту його умисного невиконання як на обставини, що виключають кримінальну відповідальність за ст. 212 КК України.

В той же час, при розгляді скарги суд враховує, що за змістом роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в абз. 3 п. 15 постанови від 08 жовтня 2004 року №15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів», п. п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України, вразі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу підставою для порушення кримінальної справи можуть бути додатково зібрані дані, які вказують на наявність в діях особи ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Однак, належних та допустимих додатково зібраних даних на підтвердження висновку прокурора про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, матеріали дослідчої перевірки не містять.

Фактичні дані, викладені в протоколі обшуку від 27.04.2011 /Т.3 а.м.278-286/, протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 30.05.2011 /Т.3 а.м.555-557/, протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 02.06.2011 /Т.3 а.м.559-561/, протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 16.06.2011/Т.3 а.м.565-568/, на що посилається прокурор, самі по собі не можуть бути достатніми для висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

При цьому, наряду з оцінкою правовідносин ТОВ з II «Юромаш»з контрагентами, і як наслідок, оцінкою пояснень ОСОБА_10, ОСОБА_6 ОСОБА_11, наведеною в постанові окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2010, суд вважає достатнім зазначити, що навіть визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, оскільки добросовісні суб'єкти господарювання не мають можливості отримання інформації про фактичні намірі засновників фірм-контрагентів, контролювати звітність або своєчасно сплачувати податки і відповідно нести відповідальність за можливо фіктивний статус контрагентів.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що судовим рішенням встановлена правомірність та реальність товарних операцій між ТОВ з II «Юромаш»та ТОВ «Укр агро Інвест», і, як наслідок, відсутність у ТОВ з II «Юромаш»податкових зобов'язань по взаємовідносинам з цим підприємством, а в наданих суду матеріалах дослідчої перевірки відсутні додатково зібрані докази, достатні для висновку про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, суд вважає, що кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за вищезазначеним фактом порушена без достатніх на те підстав.

Таким чином, скарга адвоката ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова прокурора прокуратури м. Києва Білого Д.М. від 13.03.2012 про скасування постанови від 28.11.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків та порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України- скасуванню.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва Білого Д.М. від 13.03.2012 про скасування постанови від 28.11.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків та порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ з II «Юромаш»ОСОБА_3 за фактом ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - скасувати.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя - В.П. Кицюк