Рішення № 27872604, 03.12.2012, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0418/738/2012

2/0418/1486/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Ткаченко А.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 21.12.1991 року зареєструвала шлюб з відповідачем, від якого мають малолітню дитину -сина ОСОБА_4, 2003 р.н. Створити нормальну сім'ю з відповідачем не виявилось можливим через різні погляди на життя. З березня 2011 року вони спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують. В зв'язку з цим, просила розірвати шлюб з відповідачем.

В судовому засіданні 07.11.2012 року позивачка та в наступному судовому засіданні 03.12.2012 року її представник підтримали подану заяву та просили задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 03.12.2012 року позов визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21.12.1991 року відділом ЗАГС Індустріального району, актовий запис №1397 (а.с.5).

Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.

Як встановлено судом на теперішній час сторони мешкають разом, однак шлюбні стосунки між ними припинено з березня 2011 року, за цей час примирення не відбулось.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя, як подружжя та збереження шлюбу між сторонами неможливе, протирічить інтересам останніх, а тому позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В своїй заяві позивачка просила відновити їй дошлюбне прізвище ОСОБА_3.

Відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,56,104,105,110,112,113 СК України, ст.ст.10,11,31,58-60,88,169,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований 21 грудня 1991 року відділом ЗАГС Індустріального району, актовий запис №1397 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_3.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_3 судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак