Справа № Провадження №22-ц-6025/12 22-ц/1090/8474/12 Головуючий у І інстанціїМедвідь Н.О.Категорія54Доповідач у 2 інстанції Сержанюк07.12.2012 ______________
УХВАЛА
Іменем України
03 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого -судді Сержанюка А.С., членів колегії -суддів Білоконь О.В., Верланова С.М., із участю секретаря Лопатюк В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, стягнення неустойки та моральної шкоди за невиконання зобов'язань,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення із суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 коштів у сумі 58 918 грн., з яких: 48 870 грн. - фактично сплачені кошти за договором підряду, 48 грн. -неустойки, 10 000 грн. -моральної шкоди, 126 грн. -витрати на проведення гемологічної експертизи та 1 800 грн. -будівельно-технічної, відмовлено.
На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що позивачка не довела обставин, на які посилалася як підставу своїх вимог та не спростувала таких, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність, необгрунтовавність, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, 11 липня 2011 року сторони уклали договір підряду №11/07/11 про виготовлення та монтаж підлоги у холі та кухні ( мармур Крема Капучино, товщиною 12 мм., Емперадор Дарк, товщиною 20 мм. ) будинку АДРЕСА_1 ( а.с. 7 ).
Вартість договору, за правочином, становить 78 107 грн., а аванс -42 000 грн., який сплачується замовником у день його підписання - 42 000 грн. ( п.п. 2, 3 договору ).
У разі виявлення відступу від умов договору або інших недоліків у роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати ( п. 8 договору ).
Строк виконання робіт сторонами визначений до 09 серпня 2011 року ( п. 12 договору ).
Вартість робіт встановлена ними у загальній сумі 11 520 грн. ( а.с. 11 ).
Окрім цього, суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_3 поставив ОСОБА_2 плитку мармурову в кількості 283 штуки, вартістю 40 055,82 грн., а 06 вересня 2011 року -заготовку мармурову в кількості 4 000 штук, вартістю 3 200 грн., а остання сплатила за матеріал, відповідно, 40 000 грн. та 3 200 грн. ( а.с. 8-10 ).
До якості поставлених товарів ОСОБА_2 претензій не заявила.
Після виконання робіт щодо облаштування підлоги за правочином, позивачку не влаштувала їх якість.
На її замовлення, за договором №354/11Д від 16 грудня 2011 року, вартістю 126 грн., проведена гемологічна експертиза, згідно висновків якої мармуризований вапняк «Крема Капучіно»можливо використовувати для облаштування підлоги у місцях з незначним людським потоком та у разі відсутності хімічних чинників кислотного складу.
Проте, зважаючи на текстурні особливості даної гірської породи, мінімально можлива товщина напольної плитки має становити 20 мм., а використання її товщиною 12 мм. призводить до суттєвого падіння міцності плитки на згин з наступним виникненням тріщин у ході експлуатації ( а.с. 14-18 ).
Окрім цього, проведено експертне дослідження, вартістю 1800 грн., згідно висновків якого виявлені тріщини у 19 плитках у холі та в 28 - на кухні, утертість полірованої поверхні фриза і плиток, розводи на поверхні підлоги у її центральній частині.
Підлога у холі та на кухні будинку АДРЕСА_1, знаходиться у незадовільному технічному стані, а її експлуатація можлива лише при умові проведення ремонту ( а.с. 19-30 ).
09 січня 2012 року ОСОБА_2 направила відповідачу претензію про розірвання договору підряду №11/07/11 від 11 липня 2011 року, повернення сплачених коштів у сумі 49 820 грн., відшкодування витрат по демонтажу плитки, площею 48 кв.м., розміром 14 400 грн. ( а.с. 12 ).
Не отримавши відповідь на зазначену претензію, вона 21 червня 2012 року звернулась до суду із зазначеними вимогами, обґрунтовуючи їх положеннями, зокрема, ст.ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 883 ЦК України.
Враховуючи викладене і ту обставину, що відповідач виконав умови договору щодо виготовлення та монтажу підлоги у холі та кухні будинку позивачки, суд першої інстанції, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 526, 882, 883 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Не можуть бути задоволені апеляційні вимоги, на переконання апеляційної інстанції, також із наступних міркувань.
Правовідносини між сторонами, як встановлено судом, урегульовані двома правочинами -договором будівельного підряду та купівлі-продажу товару.
По суті, ОСОБА_2, указуючи на недоліки плитки за договором купівлі-продажу, у своїй позовній заяві просить застосувати механізм відповідальності, передбачений іншим правочином ( ст. 883 ЦК України ).
Зокрема, правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені положеннями ст.ст. 678, 679 ЦК України, згідно яких спосіб захисту, обраний позивачкою, не значиться.
Не міститься він і в договорі будівельного підряду, укладеного сторонами, та не передбачений і ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»у контексті заявлених вимог.
Що ж до способу відшкодування завданих споживачеві збитків з усуненням недоліків виконаної роботи ( наданої послуги ) своїми силами чи із залученням третьої особи, передбаченого п. 4 ч. 3 зазначеної статті, то таких вимог ОСОБА_2 не заявляла.
По суті, її вимоги зводяться до повернення сплачених за правочинами коштів, що не ґрунтується на вимогах норм, які регламентують зазначені договори.
При цьому, вона не надала доказів на підтвердження розміру збитків, пов'язаних із усуненням недоліків виконаної роботи, які, на переконання апеляційного суду, складаються із вартості будівельно-ремонтних робіт, направлених на ремонт підлоги у зазначеному будинку до стану, придатного до експлуатації у відповідності до вимог діючих нормативних документів, зокрема, Стандарту СОУ ЖКГ 75.11 -35077234, 0015:2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків».
Суд апеляційної інстанції, виходячи із необхідності застосування спеціальних знань, також позбавлений можливості такі збитки визначити.
Сама ОСОБА_2 та її представник ні у суді першої, ні у суді другої інстанції не заявили клопотання про призначення експертизи.
Самостійно вирішити це питання суд апеляційної інстанції позбавлений можливості у відповідності до положень ст. 143 ЦПК України.
ОСОБА_2, у даному випадку, не позбавлена можливості у майбутньому, при визначенні збитків, пов'язаних із усуненням недоліків виконаної роботи у встановлений законом спосіб, звернутись до суду із позовною заявою і строк для цього вона не пропустила.
А тому, доводи апелянта про незаконність, необгрунтовавність рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки повністю спростовуються зазначеними належними та допустимими доказами по справі.
Інші обставини, зазначені у апеляції, зокрема, про ідентичність розміру збитків і сплаченої суми за товар та роботу, можливість усунення недоліків у роботі у разі лише повного демонтажу всієї підлоги та виконання підрядних робіт з нового матеріалу, невиконання підрядних робіт, припинення договору будівельного підряду, володіння відповідачем коштами без правових підстав, наявність матеріальної та моральної шкоди у ОСОБА_2 у даному випадку, що поведінка відповідача свідчить про нечесну підприємницьку діяльність, спотворення судом першої інстанції у рішенні висновків досліджень, внесення на користь відповідача лише 48 800 грн. і т.і., не спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог та не являються підставою для задоволення апеляційних вимог.
Зазначення у мотивувальній частині рішення про те, що «… суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивачки оскільки вони відповідають вимогам ст.ст. 57-59 ЦПК України», на переконання апеляційного суду, свідчить про наявність описки, оскільки зазначений текст вирваний із контексту іншого рішення та не узгоджується із ухваленим.
У цьому випадку, суд першої інстанції не позбавлений можливості виправити описку у відповідності до положень ст. 219 ЦПК України.
Викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.
Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, стягнення неустойки та моральної шкоди за невиконання зобов'язань залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: О.В. Білоконь
С.М. Верланов
Судове рішення № 27871758, Апеляційний суд Київської області було прийнято 07.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц-6025/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: