Ухвала суду № 27870260, 13.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9090/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року ПАТ «МТС Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про скасування повідомлення-рішення №0001114210 від 17.06.2011 року в частині донарахування суми податку на доходи фізичних осіб на суму 650 698,21 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 162 674,55 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2012 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001114210 від 17.06.2011 року прийняте СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, в частині визначення ПАТ «МТС України»податкового зобов'язання з податку фізичних осіб в розмірі 650 698,21 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 162 674,55 грн. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивач правомірно утримував податок з фізичних осіб з нарахування та виплачених доходів громадянам Росії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, громадянину Великобританії ОСОБА_7, громадянину США Хаулі Джеффрі Лоуренсу у 2010 році за ставкою 15 %.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник Позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно встановив, що Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»допущене останнім.

За результатами зазначеної перевірки ПАТ «МТС Україна»СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП складено акт № 352/42-10/14333937 від 02.06.2011 року.

Відповідачем на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 року № 0001114210, яким у зв'язку з порушенням п. 3.4 ст. 3, пп.пп. 4.2.9, 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 7.3 ст. 7, п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 652 241,73 грн., а також нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 163 060,43 грн.

Підставою для висновку Відповідача про порушення ПАТ «МТС Україна»вимог п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та, відповідно, для визначення останньому суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 650 698,21 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 162 674,55 грн. стало утримання податку з доходів фізичних осіб з нарахованих та виплачених доходів громадянам Росії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, громадянину Великобританії ОСОБА_7, громадянину США Хаулі Джеффрі Лоуренсу в 2010 році за ставкою 15 %, а не 30 %.

Так, відповідно до пп. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб для доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Приписами пп. «ї»п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Згідно з абз. «е»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті. Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб при наданні юридичною особою фізичним особам додаткових благ лежить на податковому агенті фізичної особи, яким в такому випадку є юридична особа, що надає вказані блага.

Пунктом 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону (проценти, дивіденди та роялті), тобто і до заробітної плати нерезидентів.

А пунктом 1.1 та 1.3 "д" даного Закону дано визначення поняттю заробітна плата, згідно якого - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця. Також для цілей цього Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Крім того, ст. 8 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 08.04.2009 "Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства" суб'єкти господарювання - роботодавці можуть тимчасово використовувати працю іноземців та/або осіб без громадянства на конкретному робочому місці або певній посаді лише за наявності у таких роботодавців Дозволів на використання праці іноземців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пп. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

При цьому, згідно із ст. 1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. При цьому згідно із ст. 3 цього Закону відомості про місце проживання мають бути внесені до паспортного документу з зазначенням адреси житла та внесення цих даних в реєстраційний облік, що здійснюється відповідним органом, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про імміграцію»посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції громадянам Росії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, громадянину Великобританії ОСОБА_7, громадянину США Хаулі Джеффрі Лоуренсу видані посвідки на тимчасове проживання на території України. Таким чином, останні мали право на постійне проживання на території України у 2010 році, при цьому громадянин США постійно проживав у 2010 році та має право на постійне проживання на території України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що останні є фізичними особами-резидентами в розумінні положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а відтак на них не поширюється положення п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»про подвійний розмір ставки податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зробив висновок, що утримання ПАТ «МТС Україна»податку з доходів фізичних осіб з нарахованих та виплачених доходів громадянам Росії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, громадянину Великобританії ОСОБА_7, громадянину США Хаулі Джеффрі Лоуренсу у 2010 році за ставкою 15 % є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.