Постанова № 27870158, 04.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.

справа № 2а/0470/10843/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл 1»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Гудвіл-1»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому визнати неправомірними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної невиїзної перевірки згідно з Актом від 03.08.2011 № 00081/2305/33473440; визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності уточнюючого розрахунку з ПДВ; зобов’язати відповідача визнати як податкову звітність уточнюючий розрахунок з ПДВ за травень 2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п. 79.1 ст. 79, п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України заступником начальника відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл 1»в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків ТОВ НВП «ОР-ТАФ»за травень 2011 року, за результатами якої складено Акт №00081/2305/33473440 від 03 серпня 2011 року.

Даний Акт був направлений на адресу позивача поштою та отриманий останнім 16 серпня 2011 року, що встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами.

Судом також встановлено, що 05 серпня 2011 року ТОВ «Гудвіл 1»на адресу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за травень 2011 року, який отриманий податковим органом 08 серпня 2011 року. Листом від 15.08.2011 за № 17316/10/28-221 відповідач повідомив керівника ТОВ «Гудвіл 1»про те, що податкова звітність складена з порушенням п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України та не може бути визнана як податкова, тому що в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість, яким виправляються помилки за травень 2011 року, коригуються показники за період, який перевіряється (п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України). Даний лист був отриманий позивачем 22 серпня 2011 року.

Позивач вважає, що податковим органом було порушено процедуру призначення та проведення перевірки, оскільки керівник податкової інспекції не виносив наказ про її проведення та не було повідомлено платника податків про початок її проведення.

Надаючи оцінку правомірності дій податкового органу щодо проведення перевірки суд зазначає, що згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 79 податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином суд доходить висновку, що обов’язковою передумовою початку проведення перевірки має бути видання наказу керівника податкової інспекції про її проведення, що не було здійснено апелянтом.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для проведення перевірки, оскільки відповідно до п. 78.1.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків.

Матеріали справи містять лист ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про направлення матеріалів перевірки ТОВ НВП «ОР-ТАФ», з яким у травні 2011 року мав правовідносини позивач.

Отже податковий орган мав законні підстави для проведення невиїзної документальної перевірки, проте допустився порушень при її організації та проведенні.

Також не відповідають положенням чинного законодавства висновки суду про протиправність висновків відповідача, викладених в Акті № 00081/2305/33473440 від 03 серпня 2011 року, оскільки Акт перевірки є фіскальним документом, в якому відображені встановлені обставини та порушення з боку платника податків, викладені висновки перевіряючих, які самі по собі не тягнуть жодних правових наслідків для позивача, а тому не потребують судового захисту права та інтереси останнього.

Надаючи оцінку правомірності дій апелянта щодо неприйняття уточнюючого розрахунку з ПДВ за травень 2011 року суд дослідив, що згідно зі статтею 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

При цьому суб’єкт владних повноважень приймаючи рішення, в даному випадку щодо неприйняття уточнюючого розрахунку, повинен керуватися принципом законності, обґрунтованості, добросовісності та пропорційності.

Суд встановив, що позивачу не було відомо про проведення перевірки, у зв’язку з чим апелянтом порушено принцип законності прийняття рішення.

Приймаючи спірне рішення податковий орган не пересвідчився в отриманні Акту перевірки платником податків, що ставить під сумнів наявність підстав для його прийняття та свідчить про його необґрунтованість та недобросовісність при прийнятті.

Крім того прийняття такого рішення тягне за собою застосування до платника податків певних правових наслідків, що мало бути, але не було враховано суб’єктом владних повноважень з огляду на необґрунтованість рішення.

Викладені обставини дають можливість дійти висновку про неправомірність прийнятого рішення.

Разом з тим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зобов’язання ДПІ визнати як податкову звітність TOB «Гудвіл 1»уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за травень 2011 року, адже ця вимога є похідною від попередньої і не підлягає самостійному розгляду, оскільки надісланий позивачем уточнюючий розрахунок вважається поданим та прийнятим до обліку в результаті визнання протиправним відповідного рішення відповідача.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права в частині визнання протиправними висновків, викладених в акті перевірки.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року в адміністративній справі № 2а/0470/10843/11 в частині визнання протиправними висновків, викладених в акті № 00081/2305/33473440 від 03 серпня 2011 року, скасувати.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року в адміністративній справі № 2а/0470/10843/11 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 06 грудня 2012 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова