Ухвала суду № 27867468, 27.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3118/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПМС ГРУП»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2011 року №0000072302, №0000082302,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ПМС ГРУП»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2011 року №0000072302, №0000082302 задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Фастівської ОДПІ Київської області від 07 червня 2011 року №0000072302, №0000082302.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини, укладені між ТОВ «ПМС ГРУП», ТОВ «Дерикторія»та ТОВ «Хелдіг», вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства, та одночасно є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними відповідно до ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України, що виключає необхідність визнання їх недійсними у судовому порядку, а також понесені витрати не можуть впливавати на формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ «ПМС ГРУП».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10 травня 2011 року по 16 травня 2011 року Фастівською ОДПІ Київської області проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «ПМС ГРУП»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Хелдінг»та ТОВ «Дерикторія»за період з 01 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 23 травня 2011 року №142/27/2302-36491744.

В ході перевірки встановлено порушення пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем завищено податковий кредит у сумі 1601921,00 грн., в тому числі за жовтень 2009 року в розмірі 91145,00 грн., за листопад 2009 року -260312,00 грн., за грудень 2009 року -117652,00 грн., за січень 2010 року -199664,00 грн., за лютий 2010 року -108167,00 грн., за березень 2010 року -153810,00 грн., за квітень 2010 року -165774,00 грн., за травень 2010 року -192906,00 грн., за червень 2010 року -92467,00 грн., за липень 2010 року -105717,00 грн., за серпень 2010 року -114307,00 грн., внаслідок чого в порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у сумі 1601921,00 грн., в тому числі за жовтень 2009 року в розмірі 91145,00 грн., за листопад 2009 року -260312,00 грн., за грудень 2009 року -117652,00 грн., за січень 2010 року -199664,00 грн., за лютий 2010 року -108167,00 грн., за березень 2010 року - 153810,00 грн., за квітень 2010 року -165774,00 грн., за травень 2010 року -192906,00 грн., за червень 2010 року -92467,00 грн., за липень 2010 року -105717,00 грн., за серпень 2010 року -114307,00 грн.; а також встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат позивача всього на суму 8009607,00 грн., в тому числі за 2009 рік на 2345544,00 грн., за І квартал 2010 року -2308204,00 грн., за ІІ квартал 2010 року -2255738,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року -1100121,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 2002402,00 грн., в тому числі за 2009 рік на 586386,00 грн., за І квартал 2010 року -577051,00 грн., за ІІ квартал 2010 року -563935,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року -275030,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку про безтоварність господарських операцій по договорам, що укладені між ТОВ «ПМС ГРУП»та ТОВ «Дерикторія»23 жовтня 2009 року №Д-28, 02 листопада 2009 року №Д-19, 05 січня 2010 року №Д-00168, а також договорам, що укладені між ТОВ «ПМС ГРУП»та ТОВ «Хелдіг»02 листопада 2009 року №Х-0019, 04 січня 2010 року №Х-41, 11 січня 2010 року №Х-0048, нікчемність первинної фінансово-бухгалтерської документації та, як наслідок, нікчемність вищезазначених договорів. За даними автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності між сумою податкового зобов'язання ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Хелдіг»та сумою податкового кредиту, задекларованого позивачем.

Крім того, під час перевірки відповідачем використані матеріали кримінальної справи №69-110 за обвинуваченням директора ТОВ «Караван НАТС Україна»Кравчука К.М. за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України. Під час досудового слідства встановлено, що впродовж 2008-2010 років група осіб організувала схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. Для функціонування даної схеми особами без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB «Хелдіг»та ТОВ «Дерикторія». Під час досудового слідства у кримінальній справі в якості свідків допитано керівника ТОВ «Дерикторія»ОСОБА_3 та керівника ТОВ «Хелдіг» ОСОБА_4, які повідомили, що не мають відношення до діяльності підприємств, документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, не підписували та не уповноважували на це будь-яких осіб.

Крім того, відповідачем враховано висновок спеціаліста начальника СТКЗР Білоцерківського MB НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, у якому зазначено, що підписи в податкових накладних в графах «підпис і прізвище особи, що склала податкову накладну», підписи в рахунках-фактурах у графах «виписав», підписи в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графах «виконавець»по взаєморозрахункам між TOB «ПМС ГРУП»та TOB «Дерикторія»,«Хелдіг»за період з жовтня 2009 року по серпень 2010 року, виконані не громадянинами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а іншими особами.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Дерикторія»та ТОВ «Хелдіг»створені та здійснювали фінансово-господарську діяльність з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, у них відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по взаєморозрахунках з позивачем та відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, а отже, правочини, укладені між ТОВ «ПМС ГРУП»та зазначеними контрагентами, носять нікчемний характер.

На підставі акту перевірки №142/27/2302-36491744 від 23 травня 2011 року Фастівською ОДПІ Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082302 від 07 червня 2011 року, згідно якого за порушення пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2002401,25 грн., з яких 1601921,00 грн. за основним платежем та 400480,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000072302 від 07 червня 2011 року, згідно якого за порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2503002,60 грн., з яких 2002402,00 грн. за основним платежем та 500600,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки податковим органом не доведено їх правомірність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додна вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Визначення терміну «господарська діяльність»міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Крім того, під господарською діяльністю також розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ПМС ГРУП»та ТОВ «Дерикторія»були укладені наступні договори: 23 жовтня 2009 року договір №Д-28 на поставку товару: папір (блок) щільністю 100г/м2, матовий крейдовий (формат 470х600), папір (форзац) 160 г/м2, офсетний, палітурний матеріал (Балатек), палітурний картон (Ескаворд); 02 листопада 2009 року укладено договір №Д-19 про зобов'язання ТОВ «Дерикторія»віддрукувати листи формату А1 (пакети для насіння); 05 січня 2010 року укладено договір №Д-00168 про здійснення друку поліграфічної продукції.

Крім того, між ТОВ «ПМС ГРУП»та ТОВ «Хелдіг»були укладені наступні договори: 02 листопада 2009 року договір субпідряду №Х-0019 на ввід в експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт листової п'ятифарбової офсетної друкарської машини Heidelberg MOFP-H та пристрою прямого експонування пластин СТР Агфа; 04 січня 2010 року договір поставки №Х-41, відповідно до умов якого позивач придбав 2-х кольорову друкарську машину HEIDELBERG SM 102, 1993 року випуску, вартістю друкарської машини -1063862 грн.; 11 січня 2010 року договір субпідряду №Х-0048 на введення в експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт двохкольорової друкарської машини Heidelberg SM 102, 1993 року випуску, паперорізальної машини гільйотинного типу Polar 115 EMC-Monitor (2 шт.), 5-ти кольорової друкарської машини Heidelberg SM 102-5-Р2, машини для безниткового з'єднання Muller Martini Amigo Plus, комбінованої фальцювальної машини STAHL KD 78.

Позивачем для підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вищезазначеними договорами з ТОВ «Дерикторія»та ТОВ «Хелдіг»надано видаткові та податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, акти здачі-прийняття робіт та рахунки-фактури.

Відповідачем не надано доказів про відсутність у TOB «ПМС ГРУП» товарів, робіт, послуг, отриманих від наведених контрагентів та які зазначені в акті перевірки від 23 травня 2011 року, та не наведено посилань на докази, які вказують про інші джерела походження зазначених товарів, робіт, послуг, ніж у зв'язку з договірними відносинами з TOB «Дерикторія»та TOB «Хелдіг».

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що реальність вчинення угод між позивачем та контрагентами підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, позивач у власній господарській діяльності використав товари, роботи та послуги, придбані у TOB «Хелдіг» та TOB «Дерикторія», за наявності первинних документів включив до складу валових витрат та податкового кредиту у відповідності до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», при укладенні договорів позивачем з контрагентами додержані норми ЦК України та ГК України, доказів щодо визнання вищезазначених договір недійсними суду не надано.

Висновки відповідача грунтуються на протоколах допиту свідків керівника ТОВ «Дерикторія»ОСОБА_3 та керівника ТОВ «Хелдіг» ОСОБА_4, натомість, в силу ч.4 ст.72 КАС України в матеріалах справи відсутні вироки або постанови про закриття кримінальних справ відносно зазначених осіб щодо питань, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, згідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Приймаючи до уваги, що перевірка позивача проведена згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернігівській області Бондаренка Д.Л. від 14 лютого 2011 року про призначення по кримінальній справі №69-110 позапланової документальної перевірки ТОВ «ПМС-ГРУП», доказів щодо набрання законної сили рішенням суду за зазначеною кримінальною справою не надано, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на підставі первинних документів сформовано валові витрати, у відповідності до пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку: ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Хелдіг», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару (наданих послуг) та проведення оплати, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2011 року №0000072302, №0000082302.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 03 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.