Постанова № 27864551, 02.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2012 року Справа № 2а-4101/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Кириченко Д.С., за участю:

представників позивача -Прадіда С.В., Данилюка Д.В.,

представника відповідача -Шепіла І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»до про Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 22.08.2012 № 0017681502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким Приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Аеросвіт»зменшено розмір бюджетного відшкодування за червень 2012 року на суму 4864 грн. 12 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 3648 грн. 09 коп., на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому податкове повідомлення -рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, призначеному на 2 жовтня 2012 року, представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»(ідентифікаційний код 20048090, місцезнаходження: 08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора) зареєстроване державним реєстратором Бориспільської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 25.03.1994 (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с. 10-11).

Позивач перебуває на податковому обліку в Бориспільській об`єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Зазначені обставини підтверджуються даними, що наведені у довідці Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 06.06.2012 № 8281 (а.с. 14) та свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200050190 серії НБ № 410720 (а.с. 15).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у червні 2012 року позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року.

Згідно з даними вказаної вище податкової звітності, позивачем задекларовано податкових зобов`язань за господарськими операціями на загальну суму 11669663 грн. 00 коп. (рядок 9 декларації) та податкового кредиту, сформованого за рахунок ціни товарів (робіт, послуг), придбаних з метою використання у межах господарської діяльності платника податку, на суму 19341054 грн. 00 коп. (рядок 17 декларації).

Відповідно до відомостей, що викладені у додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року (розшифровка податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів), до складу податкового кредиту у загальному розмірі 19341054 грн. 00 коп. Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»включено податок на додану вартість за отриманими податковими накладними, які виписані постачальниками товарів (робіт, послуг) як у звітному, так і в попередніх податкових періодах.

Різниця між сумою податкового зобов`язання позивача та сумою податкового кредиту за травень 2012 року мала від`ємне значення (11669663 грн. 00 коп. - 19341054 грн. 00 коп. = -7671391 грн. 00 коп.), у зв`язку з чим вказану суму включено позивачем до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду - червня 2012 року.

За результатами обрахунку суми податкового зобов`язання підприємства та його податкового кредиту за червень 2012 року, до складу якого також було включено суму від`ємного значення, що утворилася у травні 2012 року, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року задекларовано суму податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у загальному розмірі 7671391 грн. 00 коп., про що подано податковому органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника податку.

У серпні 2012 року посадовою особою Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на виконання вимог статті 76 та пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, заявлених Приватним акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.08.2012 № 756/15-2/20048090 (далі -акт перевірки), в якому податковим органом зафіксовано невідповідність сум бюджетного відшкодування сумам, що заявлені позивачем у вказаній вище податковій декларації.

Так, під час перевірки відповідачем виявлено, що до податкового кредиту за травень 2012 року у загальному розмірі 19341054 грн. 00 коп. підприємством включено податок на додану вартість у сумі 4864 грн. 12 коп., на підтвердження сплати якого у складі ціни товарів (робіт, послуг) контрагентами позивача виписано наступні податкові накладні: № 1280 від 21.12.2010 (постачальник -ЦСЕС на повітряному транспорті МОЗ України), № 628 від 16.11.2010 (постачальник -ТОВ «Підприємство «Пластик Карта»), № 1264 від 04.08.2009, № 80 від 21.01.2010 та № 163 від 02.02.2010 (постачальник - ТОВ «Таран Технолоджіс»).

Враховуючи, що з дати складання постачальниками товарів (робіт, послуг) вказаних податкових накладних і до моменту включення позивачем податку на додану вартість за цими накладними до складу податкового кредиту за травень 2012 року сплинуло 365 календарних днів, відповідач, посилаючись на приписи абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 та статті 200 Податкового кодексу України, вважає, що податок на додану вартість у сумі 4864 грн. 12 коп. не включається до складу податкового кредиту за вказаний звітний період, а отже і не бере участі у розрахунку заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року.

За таких обставин, податковим органом зроблено висновок про завищення Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 4864 грн. 12 коп.

Відносно обставин, встановлених під час проведення перевірки, позивачем були подані до податкового органу заперечення, в яких зазначено, що висновки податкового органу стосовно вчинення Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»правопорушення є помилковими, оскільки нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість та визначення ним сум податкового кредиту здійснено суб`єктом господарювання у відповідності до вимог розділу V Податкового кодексу України.

Вказані заперечення не були прийняті податковим органом до уваги.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.08.2012 № 0017681502, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування за червень 2012 року у розмірі 4864 грн. 12 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 3648 грн. 09 коп.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з приписами підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У свою чергу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення податку на додану вартість платника податків.

Так, якщо за результатами камеральної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, податковий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення - рішення, яким встановлено заниження або завищення заявленої суми бюджетного відшкодування (пункт 200.14 статті 200 Податкового кодексу України).

Це означає, що у ході контролюючого заходу перевірці на відповідність підлягає сума податку на додану вартість, що заявлена до бюджетного відшкодування на предмет сплати її до бюджету та правомірності включення до податкового кредиту, а також достовірності проведення та правильності математичного та методологічного обрахунку зобов`язань за господарськими операціями, за результатами оподаткування яких утворилась частина від`ємного значення з податку на додану вартість, що бере участь у розрахунку заявленої суми бюджетного відшкодування.

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка в силу приписів статті 201 Податкового кодексу України складається продавцем товарів (робіт, послуг) у двох примірниках у день виникнення його податкових зобов'язань, оригінал якої видається покупцю товарів (робіт, послуг) на підтвердження сплати ним податку на додану вартість у складі ціни отриманих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України на платника податку на додану вартість покладено обов`язок вести в електронному вигляді реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який є основою для відображення зведених результатів податкового обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до вимог Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002, отримані платником податків податкові накладні відображаються у розділі II цього реєстру.

Так, пунктом 11 вказаного вище Порядку передбачено, що у графі 1 розділу II реєстру виданих та отриманих податкових накладних проставляється номер запису податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), інших подібних документів, у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, до граф 3 і 4 переносяться відповідні реквізити податкової накладної чи іншого документа, у графі 5 зазначається вид документа, у графі 6 - найменування (прізвище, ім'я, по батькові - для фізичної особи - підприємця) постачальника, у графі 7 - індивідуальний податковий номер постачальника - платника податку на додану вартість, у графі 8 - загальна сума, включаючи податок на додану вартість, у графах 9, 11, 13 та 15 - вартість товарів/послуг та основних фондів без податку на додану вартість, у графах 10, 12, 14 та 16 - сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість за товарами/послугами та основними фондами, визначена виходячи з їх вартості, зазначеної у графах 9, 11, 13 та 15 (відповідно).

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»до складу податкового кредиту за травень 2012 року включено податок на додану вартість у загальному розмірі 4864 грн. 12 коп., сплачений за попередні звітні періоди у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг) згідно податкових накладних, виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) у серпні 2009 року, січні, лютому, листопаді та грудні 2010 року.

Так, на підтвердження сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг) ТОВ «Таран Технолоджіс»виписано податкові накладні від 04.08.2009 № 1264 на суму 1272 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 212 грн. 00 коп., 21.01.2010 № 80 на суму 455 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 75 грн. 83 коп., 02.02.2010 № 163 на суму 700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 116 грн. 67 коп., ТОВ «Підприємство «Пластик Карта»-податкову накладну від 16.11.2010 № 628 на суму 26590 грн. 18 коп., у тому числі ПДВ - 4413 грн. 31 коп. та ЦСЕС на повітряному транспорті МОЗ України -податкову накладну від 21.12.2010 № 1280 на суму 277 грн. 85 коп., у тому числі ПДВ - 46 грн. 31 коп.

На виконання вимог Податкового кодексу України Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»подано до податкового органу реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в якому позивачем зазначено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Таран Технолоджіс»у серпні 2009 року, січні і лютому 2010 року, ТОВ «Підприємство «Пластик Карта»у листопаді 2010 року та ЦСЕС на повітряному транспорті МОЗ України у грудні 2010 року, отримано підприємством у травні 2012 року.

Під час судового розгляду сторони підтвердили, що між ними не існує спору відносно сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у минулих податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) та включених до податкового кредиту у поточному звітному періоді.

Разом з тим, податковий орган оспорює право платника податків на включення сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих із запізненням більше ніж на 365 календарних днів з дати їх виписки, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, відповідач, обґрунтовуючи власні доводи, посилається на приписи абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Оцінюючи твердження податкового органу про відсутність у позивача права на включення до податкового кредиту за травень 2012 року податку на додану вартість, сплаченого у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг) на підставі податкових накладних, що отримані ним у цьому ж звітному періоді, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що право на податковий кредит може виникати як з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так і з дати отримання платником податків товарів (робіт, послуг). Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності належним чином оформленої податкової накладної. Відсутність у звітному податковому періоді податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту такого звітного податкового періоду сум податку на додану вартість, що сплачена у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг).

Аналогічні положення також було передбачено Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, який був чинним на момент складання контрагентами позивача податкових накладних).

За таких обставин, не включення позивачем до податкового кредиту не підтверджених податковими накладними сум податку на додану вартість, є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам податкового законодавства.

При цьому суд звертає увагу на те, що Податковий кодекс України не містить жодних застережень щодо відсутності у платника податків права на податковий кредит з підстав несвоєчасного отримання податкових накладних від постачальників товарів (робіт, послуг), а лише забороняє його формування у звітному періоді, в якому такі податкові накладні відсутні.

Крім того, вимог стосовно документального підтвердження надходження податкової накладної із запізненням чинним податковим законодавством України не передбачено.

Відтак, відображення платником податків у розділі II реєстру виданих та отриманих податкових накладних за поточний звітний податковий період відповідної податкової накладної за датою її отримання є безумовною підставою для включення податку на додану вартість, сплаченого у складі ціни отриманих товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту цього звітного періоду та обрахування суми податку, що підлягає сплаті до бюджету/бюджетному відшкодуванню, шляхом зменшення податкового зобов'язання звітного податкового періоду на суму податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Позбавлення платника податків права включати сплачені ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість лише тому, що податкові накладні отримано із запізненням, в наступних податкових періодах, означатиме запровадження принципів подвійного оподаткування та протиправної конфіскації майна такого платника податків, що є неприпустимим у правовій державі.

Враховуючи, що податковий кредит -це санкціонована державою процедура повернення частини коштів зі сплаченого податку на додану вартість, перерахованих у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), намір платника повернути надміру сплачений ним податок відображається у податковій декларації з податку на додану вартість шляхом декларування суми податкового кредиту, на яку зменшується податкове зобов`язання звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (який був чинний на момент виникнення у позивача права на податковий кредит), заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічні за змістом положення також передбачено пунктом 102.4 чинного з 01.01.2011 Податкового кодексу України.

Зважаючи на приписи наведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що зменшення Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість шляхом декларування податкового кредиту, сформованого на підставі податкових накладних від 04.08.2009 № 1264, 21.01.2010 № 80, 02.02.2010 № 163, 16.11.2010 № 628 та 21.12.2010 № 1280, здійснено з дотриманням визначеного законодавством 1095-денного строку, що обчислюється з дня виникнення у позивача права на податковий кредит.

Слід також зазначити, що визначені абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу обмеження у 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних стосуються виключно тих платників податку, які отримали податкову накладну, проте не включили у звітному періоді, що припадає на дату її отримання, сплачений за нею податок на додану вартість до складу податкового кредиту.

Так, з аналізу положень вказаної вище норми вбачається, що у разі, якщо платник податків отримав у поточному звітному податковому періоді податкову накладну, проте не включив сплачену на її підставі суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту цього ж звітного податкового періоду, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Разом з тим, обставини даної справи свідчать про те, що позивачем включено до податкового кредиту за травень 2012 року податок на додану вартість у розмірі 4864 грн. 12 коп., що сформований на підставі податкових накладних, що отримані ним у цьому ж звітному податковому періоді, а відтак застосування відповідачем до даних правовідносин приписів абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є необґрунтованим та створює перешкоди у реалізації позивачем належних йому податкових прав.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на необхідність подання позивачем скарг на постачальників щодо відмови від надання податкових накладних, оскільки за змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (який був чинний до 01.01.2011) та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України звернення з такими скаргами є правом платника, а не його обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено лише у разі відмови контрагента від надання податкової накладної. У даному випадку податкові накладні були складені контрагентами позивача, але отримані ним у іншому звітному періоді від дати складання, що не зумовлює необхідність звернення платника податку до податкового органу з відповідними скаргами.

До того ж скарга на постачальників подається у разі, якщо покупець нараховує податковий кредит без податкової накладної, у видачі якої йому відмовлено, що також не стосується даної справи, оскільки позивач формував свій податковий кредит саме на підставі податкових накладних.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відтак, висновки податкового органу про те, що податок на додану вартість у сумі 4864 грн. 12 коп. не включається до складу податкового кредиту за датою отримання позивачем податкових накладних (травень 2012 року) та не бере участі у розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року суд вважає помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що в ході судового розгляду справи судом не встановлено жодних порушень позивачем податкового законодавства під час декларування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012 року, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення -рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 22.08.2012 № 0017681502 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками позивача та відповідача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 107 грн. 30 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення - рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 22.08.2012 № 0017681502, - визнати протиправними та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 5 жовтня 2012 року.