Рішення № 27862614, 26.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/12572-2012 26.11.12

За позовомФізичної особи-підприємця Божанського Анатолія Андрійовича

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватного акціонерного товариства «Український страховий дім» Фізична особа -підприємець Малко Олексій Сергійовичпростягнення грошових коштів. Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Коваль Т.І., за довіреністю,від відповідача: від третьої особи: Пилипець А.Ю., за довіреністю, не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Божанського Анатолія Андрійовича до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»про стягнення страхового відшкодування в розмірі 50.000,00 грн., також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини водія Циріля М.М., що керував транспортним засобом DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ з напівпричепом SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ, які на час скоєння ДТП перебували на праві власності у Фізичної особи -підприємця Малка Олексія Сергійовича, було пошкоджено транспортний засіб MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА, власником якого є позивач. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ФОП Малка О.С. як власника транспортного засобу DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ та напівпричепа SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ застрахована відповідачем згідно з Полісами № ВВ/5727671 та № ВВ/5727669, позивач просить суд стягнути з відповідача 50.000,00 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/12572-2012 та призначено до розгляду на 01.10.2012.

Через канцелярію суду 02.11.2012 відповідачем подано клопотання про залучення Фізичної особи -підприємця Малко Олексія Сергійовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 05.11.2012 розгляд справи відкладено на 20.11.2012, залучено до участі у справі Фізичну особу -підприємця Малко Олексія Сергійовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Також, судом було задоволено клопотання позивача про витребування у Корецького РВ УМВС України в Рівненській області додаткових доказів по справі та направлено запит до Корецького РВ УМВС України в Рівненській області.

Крім того, ухвалою суду від 05.11.2012 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням відповідача.

Через канцелярію суду 16.11.2012 надійшла відповідь Корецького РВ УМВС України в Рівненській області на запит суду.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засіданні 26.11.2012 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача підтримав викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві.

У судовому засіданні 26.11.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, 13.08.2009 на 281 км автодороги м. Київ -м. Чоп трапилась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА, що належить Божанському А.А. (далі -позивач) під керуванням Гурова І.В., та транспортного засобу DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ з напівпричепом SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ, що належить Фізичній особі -підприємцю Малку Олексію Сергійовичу, під керуванням Циріля Михайла Михайловича.

Постановою Корецького РВ УМВС про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.08.2009 Циріля М.М. було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, одночасно в діях, водія Гурова І.В. встановлено відсутність будь-яких порушень Правил дорожнього руху України. Також, вказаною постановою встановлено, що водій Циріль М.М. помер на місці пригоди, внаслідок тілесних ушкоджень, отриманих в результаті ДТП.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема, постановою Корецького РВ УМВС про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.08.2009 та відомістю Корецького РВ УМВС в Рівненській області від 08.11.2012 № 59/7-7094 під час ДТП відбулося зіткнення автомобіля DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ з автомобілем MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА та зіткнення напівпричепу SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ з автомобілем MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА.

В результаті зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА, що належить Божанському А.А., який перебував під керуванням водія Гурова І.В. на підставі наявного в матеріалах справи Трудового договору, укладеного 16.04.2009 між Фізичною особою -підприємцем Божанським А.А. та Гуровим І.В.

Відповідно до Висновку експертного дослідження № 538Е-08 від 28.08.2009 вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу марки MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА -Божанському А.А., склала 216.981,24 грн.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ФОП Малка О.С. як власника транспортного засобу DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ застрахована відповідачем згідно з Полісом № ВВ/5727669, позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування.

Проте, відповідач листом вих. № 2330 від 28.09.2009 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за відсутністю правових підстав для такої виплати, оскільки транспортний засіб DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ було передано власником Фізичною особою -підприємцем Малко О.С. в тимчасове платне користування Цирілю М.М. на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 20.07.2009, який, в свою чергу, всупереч вимогам ч. 2 ст. 799 ЦК України не був нотаріально посвідчений, та, відповідно, є нікчемним в силу приписів ч. 1 ст. 220 ЦК України.

Відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30.03.2010 у справі № 2-1500/10 за позовом Малка Олексія Сергійовича про визнання договору дійсним, позов задоволено. Визнано дійсним Договір найму (оренди) транспортного засобу -вантажного автомобіля силовий тягач марки DAF, модель TE 95 XF-430, номерний знак ВО 4471АМ, напівпричіп самоскид SANH KIPPERZ, номерний знак ВО6761ХХ, укладений 20.07.2009 між Фізичною особою-підприємцем Малко Олексієм Сергійовичем та Циріль Михайлом Михайловичем.

Матеріали справи не містять доказів скасування вказаного рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Враховуючи рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30.03.2010 у справі № 2-1500/10, позивач листами від 30.07.2010 та від 24.06.2011 повторно звертався до відповідача з вимогою про сплату страхового відшкодування. Проте, відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ФОП Малка О.С. як власника транспортного засобу DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ та напівпричепа SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ, застрахована відповідачем згідно з Полісами № ВВ/5727671 та № ВВ/5727669, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 50.000,00 грн. страхового відшкодування у судовому порядку.

Згідно з преамбулою Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону (у відповідній редакції) забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Циріля М.М., який керував автомобілем DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ та напівпричепа SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ на законних правових підставах (Договір найму (оренди) ТЗ від 20.07.2009) встановлена постановою Корецького РВ УМВС в Рівненській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.08.2009.

Як вбачається з матеріалів справи та довідки Корецького РВ УМВС України в Рівненській області від 08.11.2012 № 59/7-7094 (а.с. 100-122), під час вчинення ДТП автомобіль марки DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ рухався разом з напівпричепом SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ, відповідальність за якими була застрахована відповідачем згідно з Полісами № ВВ/5727671 строком дії з 10.12.2008 до 11.12.2009 та № ВВ/5727669 строком дії з 28.11.2008 до 27.11.2009 відповідно.

Згідно постанови Корецького РВ УМВС про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.08.2009 та довідки Корецького РВ УМВС України в Рівненській області від 08.11.2012 № 59/7-7094, яка складена за результатами дослідчої перевірки по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.08.2009 на 281 км. Автодороги м. Київ -м. Чоп, майнову шкоду автомобілю марки MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА було спричинено у результаті зіткнення з транспортним засобом марки DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ та напівпричепом SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ.

Зазначене підтверджує те, що транспортним засобом марки DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ та напівпричепом марки SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ було заподіяно майнову шкоду автомобілю марки MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА, який належить позивачу, відтак, у відповідача виник обов'язок по виплаті страхового відшкодування по забезпеченому Полісом № ВВ/5727669 транспортному засобу DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ та забезпеченому Полісом № ВВ/5727671 напівпричепу SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ.

Судом установлено, що страхове відшкодування за Полісами № ВВ/5727669 (забезпечений засіб - DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ) та № ВВ/5727671 (забезпечений засіб - напівпричіп SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ) не виплачувалось. Доказів зворотнього до суду не надано.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до Висновку експертного дослідження № 538Е-08 від 28.08.2009, вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу марки MAN 18224, державний номер АВ 16-31 ВА склала 216.981,24 грн.

Відповідно до ст. ст. 22.1, 22.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Згідно статей 3-5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Тобто, цей Закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

Статтею 15 Закону встановлено типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Зокрема, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу); страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу); страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Пункт 21.4 статті. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що лише у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Такою особою, у даному випадку, є Циріль М.М., однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Цивільно-правова відповідальність Малко О.С. по заподіянню шкоди життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при керуванні автомобілем DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ та напівпричепом SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ була застрахована відповідачем згідно з Полісом № ВВ/5727669 строком дії 29.11.2008 - 27.11.2009, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну -25.500,00 грн., франшиза -510,00 грн. та Полісом № ВВ/5727671 строком дії 10.12.2008 - 11.12.2009, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну -25.500,00 грн., франшиза -510,00 грн. відповідно. Згідно вказаних Полісів ПрАТ «Український страховий дім»(відповідач) взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду, зокрема майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що Поліс № ВВ/5727669 та Поліс № ВВ/5727671 є договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності І типу.

Враховуючи, що станом на момент вчинення ДТП Циріль М.М., на підставі Договору найму (оренди) транспортного засобу від 20.07.2009 (який визнано дійсним в судовому порядку) керував автомобілем DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ разом з напівпричепом SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ, та враховуючи, що з вини Циріля М.М. сталася ДТП, як встановлено постановою Корецького РВУ МВС про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.08.2009, саме відповідач, згідно ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»є особою, відповідальною за збитки, а тому позивач правомірно звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до приписів статті 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що розмір суми страхового відшкодування, яке підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 49.980,00 грн., з розрахунку: 51.000,00 грн. (сума лімітів відповідальності по шкоді, заподіяній майну за Полісами № ВВ/5727671 та № ВВ/5727669) -1.020,00 грн. (франшизи за Полісами № ВВ/5727671 та № ВВ/5727669) = 49.980,00 грн.

Відповідно до вищевикладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягає задоволенню частково в розмірі 49.980,00 грн. з відрахуванням франшизи згідно з Полісами № ВВ/5727671 та № ВВ/5727669.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на норми п. 36.3 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказуючи, що виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, тобто, відповідач зазначає, що не допускається одночасне стягнення страхового відшкодування щодо тягача та напівпричепа. Суд вважає, що посилання відповідача на такі положення Закону є безпідставними, з огляду на те, що п. 36.3 статті 36 Закону міститься в редакції Закону, яка діє станом на момент розгляду справи в суді, однак відсутній в редакції Закону, яка діяла станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відтак наведена відповідачем редакція п. 36.3 статті 36 Закону не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

В усних пояснення представник відповідача також послався на роз'яснення, викладені в листі МТСБУ від 22.06.2010р. №12060/4-4-08, де зазначено, що шкода, спричинена автопоїздом у складі тягача та напівпричепа є шкодою, заподіяною внаслідок руху тягача, а отже є страховим випадком лише за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно умов якого забезпеченим транспортним засобом виступає тягач.

Зазначені заперечення визнаються судом необґрунтованими, оскільки суд вважає, що Моторному (транспортному) страховому бюро України та його структурним підрозділам не надано повноважень щодо офіційного тлумачення норм чинного законодавства України, відповідно, даний лист має просвітницько-роз'яснювальний характер (аналогічна думка також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2012 у справі 2/202(05-5-16/5610).

Крім того, судом вважаються необґрунтованими твердження відповідача, що Циріль М.М. керував автомобілем DAF TE 95 XF-430, державний номер ВО 44-71 АМ та напівпричепом SANH KIPPERZ, державний номер ВО 67-61 ХХ не на законних підставах, оскільки Циріль М.М. керував зазначеним транспортним засобом з напівпричепом на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 20.07.2009, який визнано дійсним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30.03.2010 у справі № 2-1500/10.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»(01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фізичної особи -підприємця Божанського Анатолія Андрійовича (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Коцюбинського, 106-а, ідентифікаційний номер 2423716074) 49.980 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 1.608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 86 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2012.

Суддя Ониськів О.М.