Рішення № 27858357, 03.12.2012, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №902/445/12

20

2/902/143/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Поляниця М.М.

з участю: секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "Про визнання договору дарування недійсним"-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтуванні своїх вимог вказує, що перебуваючи у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 подарував їй 1/2 частину належної йому АДРЕСА_1 Даний договір дарування укладено 21 листопада 2007 р., та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом. Вважає, що даний договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки ніколи наміру дарувати відповідачці 1/2 частину належної йому квартири не мав та не бажав би це зробити, і не зробив, як щоб не перебував у стані сп'яніння. Просить визнати недійсним договір дарування 1/2 квартири АДРЕСА_1, укладений 21.11.2007 р.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що даний договір дарування 1/2 частини квартири, укладений 21.11.07 р. між ним та відповідачкою повинен бути визнаний не дійсним. Підставою для розірвання є те, що під час підписання ним договору дарування перебував у в стані сильного алкогольного сп'яніння, а тому не розумів значення своїх дій, та рахував що передає відповідачці зазначену частину кварири лише тимчасово, та вважав, що у любий час зможе її повернути.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач у добровільному порядку подарував їй 1/2 частину належної йому АДРЕСА_1 Договір був посвідчений приватним нотаріусом. Їм були роз'яснені права і обов'язки, а також наслідки цього правочину. При укладанні договору позивач знаходився у тверезому стані.

Допитана в судовому засіданні приватний нотаріус ОСОБА_4 суду показала, що при вчиненні нотаріальних дій нею перевіряється дієздатність сторін, їх фізичний стан, а також дійсний намір стосовно вчинення правочинів. ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у складанні договору дарування 1/2 частину належної йому АДРЕСА_1 Перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно та у тверезому стані подарував 1/2 частку квартири дружині. Йому було роз'яснено який договір укладається і які наслідки цього договору. Позивачу також було роз`яснено, що обдарований стає повноправним власником, і що в договорі дарування не може бути передбачено обов`язків обдарованого.

Текст договору був зачитаний сторонам на українській мові.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові докази по справі, давши їм правову оцінку, суд приходить до наступного висновку,

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 21.11.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування 1/2 квартири АДРЕСА_1. (а.с.7).

Відповідно до ч.ч.3,5 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В ч.1 ст.215 ЦК України визначені підстави недійсності правочину.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути судом визнаний недійсним.

Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснив, що виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі, якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків ( ч.1 ст.216 ЦК України).

Відповідно до ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню -ст.719 ч.2 ЦК України. Як свідчать матеріали справи, всі вимоги закону при укладенні договору дарування були виконані.

Договір дарування виконаний про, що свідчить копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 січня 2008 року, в якому вказано, що 1/2 квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачкою на підставі Договору дарування від 21 листопада 2007 року (а.с.18).

Із змісту договору, який був укладений між сторонами слідує, що ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_3 прийняла в дар 1/2 частки квартири під номером АДРЕСА_1 Приватний нотаріус ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні, що сторони укласти договір дарування 1/2 квартири 21.11.2007р. (а.с.7). На момент укладання цього договору відповідачка ОСОБА_3 не була сторонньою людиною для позивача, на той час вона була його дружиною, оскільки перебували у шлюбі. Шлюб між сторонами був розірваний 22.07.2008 р. тобто майже через рік після укладення договору дарування (а.с.4,7).

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивач не навів доказів стосовно заявлених вимог. Посилання позивача про те, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння в момент укладення договору не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 не надав суду таких доказів, а у суду не має підстав ставити під сумнів пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_4 про обставини укладення договору дарування 1/2 частки квартири, а також поясненнями відповідачки, яка підтвердила, що позивач при укладенні договору був тверезий. При цьому суд приймає до уваги той факт, що відповідач власноручно підписав заяву, що йому були роз'яснені правові наслідки укладення договору дарування.

Суд не бачить в діях відповідачки або нотаріуса наміру ввести в оману ОСОБА_1 Дії позивача несуть послідовний характер, який був спрямований на дарування 1/2 частки квартири, а саме: він отримав в бюро технічної інвентаризації відповідну довідку та витяг на дарування 1/2 часки квартири на підставі заяви, де він вказав мету отримання цих документів, як дарування квартири, власноручно написав на копії договору, що він розуміє відміну договору дарування

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним -ст. 204 ЦК України.

Підстав для визнання недійсним договору дарування квартири у суду не має.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін -ст.202 ч.4 ЦК України. В даному випадку вбачається погоджена дія двох сторін дарувальника та обдарованої особи на укладання договору дарування квартири, що підтверджується в тому числі і поясненнями приватного нотаріуса, який перевірив дієздатність сторін і переконався у їх намірах, а саме, у намірах дарувальника ОСОБА_1 подарувати квартиру, а обдарованої ОСОБА_3 прийняти в дар вказану квартиру.

Статтею 203 ЦК України передбачаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має учинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу-ст.215 ч.1 ЦК України Таких вимог, додержання яких було необхідно для чинності правочину, але які не були додержані при укладенні оспорюваного договору, судом встановлено не було.

На підставі наведеного у суду також не має підстав для визнання недійсним договору дарування, який був складений ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є безпідставним, не грунтується на вимогах закону, а тому не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, ст. 202,203,204,717,719 ч.2 ЦК України

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "Про визнання договору дарування недійсним" відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.М.Поляниця