Ухвала суду № 27857097, 06.12.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22ц/2090/7154/2012 р. Головуючий 1-інстанції -Довготько Т.М.

Справа № 2033/551/12 Доповідач -Борова С.А.

Категорія -стягнення суми

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Борової С.А.

суддів - Пшенічної Л.В.,

- Івах А.П.,

за участю секретаря -Варюшичевої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати та пені,-

в с т а н о в и л а :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача 15 599 грн. 44 коп., з яких 12 094,84 грн. сума основного боргу та 3 504,60 грн. пеня.

В обґрунтування позову зазначало, що 14.02.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди № 2305-Н на окреме індивідуально визначене майно -нежитлові приміщення (к. №№ 0705, 0705-1, 0709, 0709-1), що розташовані на 7-му поверсі 15-ти поверхового лабораторно -виробничого комплексу, загальною площею 192,10 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач своїх зобов'язань не виконує, орендну плату не вносить. Балансоутримувачем даного приміщення є ЦККБ «ПРОТОН».

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі- Фонд) просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обгрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що суд помилково дійшов висновку про те, що Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області було відомо про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2, таке посилання не відповідає дійсності, оскільки РВ ФДМУ по Харківській області стало відомо про цей факти лише на стадії підготування матеріалів для подання позовної заяви. Їм приміщення не повернуті, відповідач ними користується і по цей час.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правовідносини які між ними виникли та закон їх регулюючий, виходячи з того, що між сторонами відповідно з вимогами чинного законодавства був укладений договір оренди нежитлових приміщень. Відповідач , як фізична особа -підприємець свою діяльність припинив, про що повідомив позивача та повернув предмет оренди.

Висновок суду, з яким погоджується судова колегія, ґрунтується на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідає положенням ст. ст. 57-60, 64 ЦПК України, та нормам матеріального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.

Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір або інший правочин. ( п.1 ч.2 ст. 11 ЦК).

Ст. 51 ЦК передбачено , що фізичні особи- суб'єкти підприємницької діяльності визнаються суб'єктами господарювання. Тому на їх відносини поширюється чинність Господарського кодексу.

Відповідно до ст.. 205 ГК господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництва за цим зобов'язанням.

Як встановлено матеріалами справи 14.02. 2006 р. між ОСОБА_2, фізичною особою- підприємцем та Фондом був укладений договір оренди приміщень, що розташовані на 7 поверсі, 15 поверхового будинку загальною площею 192,10 кв.м. за адресою: м. Харків, пл.. Повстання 7/8, балансоутримувачем якого є ЦККБ «ПРОТОН».

Згідно з п. 2.5 договору у разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю та Балансоутримувачу.

Орендар повертає Майно Орендодавцю та Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором.

Обов'язок повернути майно у разі припинення або розірвання Договору Орендодавцю та Балансоутримувачу передбачено і п. 5.7 та 7.1 Договору.

П. 10.3 Договору передбачено, що Договір може бути розірвано в односторонньому порядку у випадку повної відмови від договору, у разі невикористання об'єкту.

Діючи в межах умов договору, ОСОБА_2 направив Фонду повідомлення про припинення підприємницької діяльності, яке було ним отримане 30.09.2010 р. ( а.с. 59). По акту від 01.07. 2010 р. передав Балансоутримувачу частину орендованого приміщення площею 83, 4 кв. м. та 01. 09. 2010 р. площею 192, 1 кв.м.

Судова колегія не приймає до уваги лист ЦККБ «ПРОТОН»від 02.11. 10 р. за № 887/020, яким повідомляє Фонд про анулювання двостороннього акту приймання- передачі приміщень між Орендарем ОСОБА_5 та ЦККБ «Протон». По- перше, у листі не вказано стосовно яких актів йдеться мова. Як вбачається з листа, ОСОБА_2 не був повідомлений про вказані дії Балансоутримувача, якщо цей лист стосується актів від 01.07 та від 01. 09 2010 р., а тому не впливає на правовідносини, які виникли між Орендарем та Орендодавцем (Балансоутримувачем )

Разом з тим, Фонд безпідставно продовжував нараховувати орендну плату та рахує заборгованість з 10.10. 2010 р.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

судді -