Рішення № 27851662, 13.11.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2\0519\3601\12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Соловйова О. Л., при секретарі Рояновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" (далі за текстом ККП «Маріупольтепломережа») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, який в процесі розгляду справи неодноразово уточнював, відповідно до якого просить стягнути з відповідачів на користь ККП «Маріупольтеплоережа»заборгованість за користування тепловою енергією за період з 01.03.2010 року по 31.07.2012 року у сумі 6 571 грн. 26 коп., штрафні санкції у розмірі 1 417 грн. 94 коп., на загальну суму 7 989 грн. 20 коп., стягнути з відповідачів судові витрати

В позові зазначив, що згідно із нормами Житлового Кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, власники квартир зобов'язані щомісячно здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги. Згідно із посиланнями позивача відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, опалювана площа якої складає 30,8 кв. метрів. В порушення діючого законодавства відповідачі не вносять плату за користування тепловою енергією, внаслідок чого за період з 01.03.2010 року по 31.07.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 6 571 грн. 26 коп. Крім того позивач вважає,що підлягає стягненню з відповідачів , відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України штрафні санкції у розмірі 1 417 грн. 94 коп. Щомісячно при отриманні квитанцій відповідачі повідомлялись про наявну заборгованості за користування тепловою енергією та про необхідність ї сплати, проте до теперішнього часу вказану заборгованість сплачено не було. 30.03.2012 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за користування тепловою енергією у розмірі 3 684 грн. 26 коп. Проте, відповідно до ухвали суду від 19.04.2012 року вказаний судовий наказ скасовано.

В судовому засідання представник позивача - ОСОБА_3 - позовні вимоги, викладені у позові ККП «Маріупольтепломережа»підтримав. Додатково пояснив, що відповідачка ОСОБА_1, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 до ККП «Маріупольтепломережа»з заявою про надання їй пільг не зверталась, з огляду нащо позивач при нарахуванні плати за централізоване опалення та гарячу воду не мав відомостей про наявну у ОСОБА_1 пільгу. Зауважив,що після отримання в УПСЗН Жовтневого району довідки для отримання пільги, передбаченою Законом України «Про соціальний захист дітей війни», відповідачка ОСОБА_1 повинна була звернутись із відповідною заявою до ККП «Маріупольтепломережа»,що останньою зроблено не було. З огляду на викладене, у зв'язку із відсутністю у позивача відомостей про наявну у ОСОБА_1 пільгу, її не було враховано до списку пільговиків на відшкодування, який щомісячно ККП «Маріупольтепломережа» направляє до УПСЗН для відшкодування витрат за наданими пільгами. Вважає,що щомісячно при отриманні квитанцій відповідачка ОСОБА_1 мала можливість впевнитись,що пільга, передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни»їй ККП «Маріупольтепломережа»при здійсненні нарахувань не враховується, проте із відповідними скаргами та заявами ОСОБА_1 до позивача не зверталась. Крім того зауважує на необґрунтованість посилань ОСОБА_1 на вимоги ст.. 258 ч.2 ЦК України щодо застосування спеціальної позовної давності до вимог ККП «Маріупольтепломережа»про стягнення з неї штрафних санкцій, оскільки, на переконання представника позивача, вказана норма ЦК України відноситься лише до пені та неустойки, проте у вказаній статті не йдеться про такі штрафні санкції, як 3 % річних та інфляційних витратах.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з'явилась -надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність. При цьому у заяві вказує, що позовні вимоги ККП «Маріупольтепломережа»не визнає на підставах, вказаних у письмових запереченнях.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з'явилась -надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність. При ухваленні судового рішення просила врахувати наявну у нею пільгу, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до письмових заперечень ОСОБА_2 та ОСОБА_1, наданих ними при розгляді даної справи відповідачі позовні вимоги ККП «Маріпольтепломережа»не визнали з наступних підстав. По-перше, вважають неправомірним той факт, що нарахування оплати за користування тепловою енергією здійснюється позивачем без урахування пільги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», яку має ОСОБА_1, відповідно до довідки УПСЗН Жовтневого району. По-друге, вважають необгрунтваними позовні вимоги ККП «Маріупольтепломережа»стягнення з них штрафних санкцій, обумовлених несвоєчасною оплатою послуг за користування тепловою енергією, та, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України зауважують на пропуску позивачем строків позовної давності при висуванні позовних вимог про стягнення з них штрафних санкцій. Зазначають, що квартира АДРЕСА_1 не є їх власністю, як вказано у позовні заяві ККП «Маріупольтепломережа». Заважують, що в період з 1979 року у вказаній квартирі позивачем жодного разу не проводився ремонт опалювальної системи, у зв'язку з чим опалення в квартирі фактично відсутнє. На неодноразові звернення відповідачів до ККП «Маріупольтепломережа»із відповідними скаргами, позивачем так і не було замінено опалювальну систему у квартирі відповідачів.

Суд, вислухавши позицію сторін у справі, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ККП «Маріупольтепломережа». При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (ч. 1 ст. 714 ЦК України) одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Аналогічні положення закріплені у Правилах користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8 жовтня 1992 р. № 572, Правилах користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 3 жовтня 2007 р. № 1198, а також Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630.

У відповідності зі ст.68 Житлового Кодексу України наймач зобов'язані проводити оплату за користування житловим приміщенням і комунальними послугами.

Відповідно до копії особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1, у вказаній квартирі мешкають та зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до розшифровки особового рахунку № 241086 на квартиру АДРЕСА_1, за період з березня 2010 року по липень 2012 року за вказаним особовим рахунком мається заборгованість у розмірі 6 571 грн.26 коп.

Згідно ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інакше не встановлено договором найму.

Судом при розгляді справи встановлено неналежне виконання відповідачами обов'язку щодо оплати за користування тепловою енергією, яка надається ККП «Маріупольтепломережа», що не заперечувалось сторонами у справі. З огляду на наведене факт наявності заборгованості за користування тепловою енергією у відповідачів за адресою АДРЕСА_1 не заперечується відповідачами у справі, а отже не підлягає додатковому доказуванню, згідно із ч. 1 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України.

В обгрунутвання своїх заперечень на позовні вимоги ККП «Маріупольтепломережа»про стягнення з них заборгованості, відповідачі у справі посилаються на той факт, що ККП «Маріупольтепломережа»при нарахуванні оплати за послуги з користування тепловою енергією не було враховано пільгу, якою користується ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає такі заперечення відповідачів цілком обґрунтованими, при цьому суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», передбачена 25-відсоткова знижка при оплаті за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до комунальних послуг відносяться: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів.

Норми користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. №879 (зі змінами та доповненнями). Так, відповідно до вказаної Постанови КМУ, площа житла, на яку надається знижка, становить 21 кв. м на кожну особу, яка постійно живе в житловому приміщенні і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім'ю.

Згідно із довідкою УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради з 26.08.2009 року ОСОБА_1, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1, було взято на облік в якості «Дитини війни».

Крім того, згідно із наданою позивачем розшифровкою особового рахунку квартирі АДРЕСА_1, опалювана площа вказаної квартири складає 30,8 кв. метрів.

Відповідно до посилань представника позивача, ККП «Маріупольтепломережа»при нарахуванні оплати з послуг користування тепловою енергією за адресою АДРЕСА_1, позивачем не було враховано пільгу, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни», на яку має право ОСОБА_1 з тих причин, що остання не зверталась до ККП «Маріупольтепломережа»із відповідною заявою.

В процесі розгляду судом даної справи, а саме 02.11.2012 року ОСОБА_1 звернулась до ККП «Маріупольтепломережа»із заявою про врахування передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»25% пільги при нарахуванні оплати послуг з користування теплової енергією.

З огляду на викладене суд вважає за доцільне, що у даному конкретному сума заборгованості з оплати теплової енергії, яка утворилась за адресою АДРЕСА_1, підлягає перерахуванню з врахуванням 25 відсоткової пільги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки ОСОБА_1 має право на вказану пільгу, що підтверджується довідкою УПСЗН Жовтневого району ММР та, крім того, площа квартири АДРЕСА_1 дозволяє застосувати таку пільгу, оскільки не перебільшує площі, встановленої Постановою КМУ від 01.08.1996 р. №879.

Враховуючи наведене з відповідачів на користь ККП «Маріупольтепломережа»підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість за користування тепловою енергією за період з 01.03.2010 року по 31.07.2012 року у розмірі 5 735 грн. 54 коп. (з розрахунку 6 571,26 (сума заборгованості з користування тепловою енергією за вказаний період) мінус 835,72 (25% пільга, передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни»).

Щодо позовних вимог ККП «Маріупольтепломережа»про стягнення з відповідачів штрафних санкцій у сумі 1 417 грн. 94 коп., суд приходить до висновку, що ці позовні вимоги ККП «Маріупольтепломережа»задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Під індексом інфляції розуміється показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, отже норма ЦК України, яка регламентує сплату індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

До матеріалів позовної заяви ККП «Маріупольетпломережа»не додано договору про надання послуг з теплопостачання, укладеного між ККП «Маріупольтепломережа»та відповідачами та, зокрема, в матеріалах даної цивільної справи відсутні відомості щодо укладання вказаного договору. Діючим законодавством України, яке регулює спірні правовідносини, що склались між сторонами, зокрема Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, стягнення пені за порушення позивачами строків внесення платежів за теплову енергію не передбачено.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що у даній справі виник спір з правовідносин про надання послуг з постачання теплової енергії, у даному конкретному випадку вимоги ст. 625 ЦК України щодо відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. При цьому якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З огляду на викладені положення ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 у дольовому порядку на користь ККП «Маріупольтепломережа» судового збору у розмірі 154 грн. 06 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог ККП «Маріупольтепломережа».

На підставі ст. 68 ЖК України, ст. 256, 264, 267, 526, 815 ЦК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст.10, 60, ч. 3 ст. 61, 212, 215ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" (на р/р 2603333 ПАТ «ПУМБ»м. Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплову енергію за період з 01.03.2010 року по 31.07.2012 року у розмірі 5 735 (п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень 54 копійок.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" (на р/р 26006962486738 ПАТ «ПУМБ»м. Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 33760279) судовий збір у розмірі 154 гривені 06 копійок -по 77 (сімдесят сім) гривень 03 копійки.

В задоволенні решти частини позовних вимог Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку особами, які брали участь у розгляді справи до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Л. Соловйов