Ухвала суду № 27849475, 12.11.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Справа № 2208/1696/12

Провадження № 11/2290/649/2012 Головуючий в 1-й інстанції Савчук Р.І.

Категорія: ч.2 ст.272 КК України Доповідач Латюк П. Я.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Латюка П.Я.,

суддів Зарєчної І.В., Кулеші Л.М.,

з участю секретаря Купельської Н.П.,

прокурора Смакогуза І.А.,

потерпілої ОСОБА_1

та її представника ОСОБА_2,

представників

цивільних відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6

та їх захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, представника потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 04 липня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Черче Чемеровецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого заступником начальника виробництва - начальником дільниці №2 ВАТ "Подільський цемент", раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та на підставі ст.76 КК України покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Лясківці Камянець-Подільського

району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою

спеціальною освітою, одруженого, працюючого старшим

майстром на ВАТ "Камянець-Подільське спец. РБУ", раніше

не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та на підставі ст.76 КК України покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженим залишено попередній -підписку про невиїзд.

Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ "Камянець-Подільський цементний завод" на користь ОСОБА_1 2876,38 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_10 -20000 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовлено.

Речові докази постановлено зберігати в матеріалах кримінальної справи.

За виром суду, 12.09.2011 року в цеху випалу клінкеру дільниці №2 ВАТ «Подільський цемент», що розташоване в с. Гуменці Кам'янець-Подільського району, виконувались роботи по очистці пилової камери на обертовій печі №6. До виконання очисних робіт було залучено підрядне підприємство відкрите акціонерне товариство «Кам'янець-Подільське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління»(далі ВАТ «Кам'янець-Подільське спец. РБУ»), з яким ВАТ «Подільський цемент»01.02.2011 року уклало договір №21/11-6 на виконання робіт по ремонту обладнання, трубопроводів, споруд та будівель.

До посадових обов'язків ОСОБА_5, як заступника начальника виробництва - начальника дільниці №2 ВАТ «Подільський цемент», входило:

- забезпечення створення безпечних умов праці при веденні виробничих процесів, експлуатації і ремонті обладнання згідно норм і правил охорони праці та техніки безпеки;

- забезпечення додержання працівниками дільниці норм і правил охорони праці і техніки безпеки при виконанні робіт, експлуатації і ремонті обладнання і механізмів;

- забезпечення виконання інструкцій з охорони праці і техніки безпеки;

- зупинка роботи обладнання і механізмів, якщо подальша його експлуатація може викликати аварії або грубі порушення технологічного процесу;

- відсторонення від роботи осіб, які порушують правила техніки безпеки та експлуатацію обладнання;

- персональна відповідальність за охорону праці на дільниці.

Так, підсудний ОСОБА_5 12.09.2012 року близько 20 год. 00 хв. в порушення вимог п.5.183, п.5.184 НПАОП 26.5-1.01-79 «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії, в цементній промисловості», якими передбачено обов'язкове зупинення обертової печі, попереднє зупинення подачі сировинної суміші, проведення вентилювання печі та пилової камери і доведення температури в печі та камері до 40 градусів по Цельсію, грубо порушуючи зазначені правила безпеки робіт з підвищеною небезпекою, допустив до роботи бригаду старшого майстра ВАТ «Кам'янець-Подільське спец. РБУ»підсудного ОСОБА_6 в складі: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 видавши їм акт-допуск до виконання робіт №103 від 12.09.2011 року. При цьому, підсудний ОСОБА_5 не виконав вимог вказаних нормативно-правових актів, а саме: не зупинив обертову піч, подачу сировинної суміші, не провів вентилювання печі і пилової камери та доведення температури в печі та камері до 40 градусів по Цельсію, а також, грубо порушуючи правила безпеки, надав вказівку на вирізання додаткового люка в конусній частині пилової камери, що не передбачено технологічним процесом та проектом даного обладнання.

Підсудний ОСОБА_6, будучи старшим майстром ВАТ «Кам'янець-Подільське спец. РБУ», в обов'язки якого відповідно до п.4.2.9, п.4.2.21, п.6.3, п.6.5 посадової інструкції входило:

- здійснення контролю за додержанням підлеглими працівниками правил та нормі охорони праці;

- організація та безпосереднє керування роботами з забезпечення безпечних умов праці;

- забезпечення ведення виробничих процесів і робіт згідно з вимогами правил та норм безпеки;

- персональна відповідальність за створення безпечних умов праці на місцях та безпечне виконання робочих прийомів і безпечний стан обладнання машин та механізмів.

12.09.2011 року біля 20.00 год. підсудний ОСОБА_6 направив бригаду слюсарів-ремонтників для виконання очисних робіт на об'єкті підвищеної небезпеки по очистці пилової камери на обертовій печі №6 цеху випалу клінкеру дільниці №2 ВАТ «Подільський цемент», не виконав заходів безпеки з питань охорони праці, що забезпечують безпечне виконання робіт, вказаних в акті-допуску №103 та наряді-допуску №38 від 12.09.2011р.

Так, ОСОБА_6 в порушення вимог п.5.183, п.5.184 НПАОП 26.5-1.01-79 «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії в цементній промисловості», якими передбачено обов'язкове зупинення обертової печі, попереднє зупинення подачі сировинної суміші, проведення вентилювання печі та пилової камери і доведення температури в печі та камері до 40 градусів по Цельсію та п.п.24.1, 24.2 ОСТ 21.112.0004-83 «Системи стандартів безпеки праці в промисловості будівельних матеріалів. Обов'язки по охороні праці керівників та спеціалістів», якими передбачено забезпечення безпечної організації робіт та ведення виробничих процесів, а також експлуатації обладнання відповідно до стандартів, норм та правил техніки безпеки, грубо порушуючи зазначені правила безпеки робіт з підвищеною небезпекою, знаючи, що обертова піч працює, в неї проводиться подача сировинної суміші, не проведено вентилювання печі та пилової камери та не доведено температуру в печі та камері до 40 градусів по Цельсію, допустив до роботи бригаду працівників ВАТ «Кам'янець-Подільське спец. РБУ»у складі: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Під час виконання зазначеною бригадою робіт з підвищеною небезпекою по усуненню забиття пилової камери затверділим пилом та шламом, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проявили злочинну самовпевненість.

12.09.2011 року біля 21 години 30 хвилин, внаслідок допущених порушень зазначених вимог нормативно-правових актів про охорону праці при проведенні очисних робіт по очистці пилової камери на обертовій печі №6 та злочинної самовпевненості зі сторони підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які посилаючись на свій досвід та стаж роботи легковажно розраховували на відвернення небезпечних наслідків, настало обрушення в пиловій камері гарячого пилу та шламу, який під великим тиском висипався з усіх відчинених оглядових люків.

При цьому троє слюсарів - ремонтників ОСОБА_15, ОСОБА_14 ОСОБА_13 отримали важкі термічні опіки по всіх поверхнях тіла та доставлені в реанімаційне відділення Кам'янець-Подільської міської лікарні, а слюсар ОСОБА_16 отримав легкі термічні опіки ніг.

В результаті злочинних дій підсудних, ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження у вигляді опікових полей 95% поверхні шкіряних покровів тіла, опіків дихальних шляхів (носоглотки, ротоглотки, трахеї, бронхів), які утворились від дії розжареної гарячої сипучої речовини і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і стоять в прямому причинному зв'язку зі смертю останнього, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків та опікових ран на площі близько 60% площі тіла по всіх поверхнях обличчя, шиї, плечей, передпліччя, кистей рук, грудної клітки, стегон, гомілок та стоп, які утворились від дії високої температури і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і стоять в прямому причинному зв'язку зі смертю останнього, яка настала 13.10.2011 року.

Потерпілий ОСОБА_14 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді комбінованого термічно-хімічного опіку голови, шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок II-IIIA, Б-IV ст. понад 70% поверхні тіла з опіком дихальних шляхів легкого ступеня та розвитком опікової хвороби, що утворились від контактної дії на тіло термічних агентів, що небезпечні для життя в момент заподіяння і в своєму клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитись смертю.

Потерпілий ОСОБА_16 отримав тілесні ушкодження у вигляді опікових полів в області зовнішньої, внутрішньої та задньої поверхонь лівого і правого гомілково-ступеневих суглобів, які утворились від дії гарячої сипучої речовини з високою температурою, і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеності вини засуджених та правильності кваліфікації їх дій, просить вирок суду скасувати та постановити свій, яким визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначити покарання:

-ОСОБА_5 -4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 роки;

-ОСОБА_6 -4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 роки.

В обґрунтування апеляції посилається на те, що судом безпідставно не вказано у вироку на підприємствах яких форм власності засуджених позбавлено права займати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій та звільнено їх від відбування, окрім основного, також і від додаткового покарання, що не передбачено чинним законодавством. Акцентує увагу й на тому, що вчинений засудженими злочин належить до категорії тяжких, а судом при призначенні покарання не враховано того, що внаслідок його вчинення загинули ОСОБА_15 та ОСОБА_13, а ОСОБА_14 та ОСОБА_16 отримали тілесні ушкодження.

В апеляції представник потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_10 -адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду в частині задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_10 змінити та задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на те, що суд безпідставно зарахував отримані потерпілою ОСОБА_1 кошти від ПАТ «Подільський цемент»в рахунок відшкодування моральної шкоди, необґрунтовано відмовив у стягненні суми коштів, які міг заробити ОСОБА_15 до виходу на пенсію, що підтверджено довідкою про заробітну плату останнього, та визначив розмір моральної шкоди, який не відповідає засадам розумності та справедливості.

В запереченні на апеляцію представника потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_2 представник цивільного відповідача ПАТ "Подільський цемент" просить вирок суду в частині вирішення питання щодо цивільного позову залишити без зміни, а подану апеляцію -без задоволення, посилаючись на те, що твердження апелянта про те, що виплачені потерпілим Камянець-Подільським ВВДФССНВВ кошти не слід враховувати як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, є безпідставним, а проведені ним розрахунки щодо визначення розміру позовних вимог не аргументовані.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, потерпілої ОСОБА_1 та її представника -адвоката ОСОБА_2 на підтримку поданих ними апеляцій з посиланням на зазначені у них доводи, думку засуджених та їх захисників про необхідність перекваліфікації їх дій на ст.271 КК України, перевіривши матеріали справи, у тому числі шляхом проведення часткового судового слідства, та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.1, п.3 ч.2 ст.370, п.п.1, 4 ч.1 ст.374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні, що вирок в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.

Положеннями ст.323 КПК України передбачено, що вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Це означає, що вирок має основуватись на зібраних фактах, повністю та всебічно досліджених та правильно оцінених судом, а висновки про подію злочину, про винуватість або невинуватість підсудного у злочині та інші істотні питання, які виникли у кримінальній справі, мають з достовірністю випливати з матеріалів справи.

У даній справі ці вимоги закону не дотримані.

Частиною 2 ст.272 КК України передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Виходячи з такої диспозиції цієї норми закону, вона є бланкетною, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення, а відтак орган досудового слідства у таких процесуальних документах як постанові про притягнення як обвинуваченого, обвинувальному висновку, а суд у вироку, мали б зазначити нормативний документ (його статтю, пункт, параграф тощо), яким роботи, на виконання яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видавались допуски, віднесені до робіт з підвищеною небезпекою, чого зроблено не було, і в такий спосіб порушено їх право на захист (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 12.06.2009 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва») .

Пославшись у цих процесуальних документах на пункти 5.183 та 5.184 затверджених Міністерством промисловості будівельних матеріалів СРСР та ЦК профспілки робітників будівництва та промисловості будівельних матеріалів СРСР у 1979 році «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії в цементній промисловості», підпункти 24.1, 24.2 ОСТ 21.112.0004-83 «Системи стандартів безпеки праці в промисловості будівельних матеріалів. Обов'язки по охороні праці керівників та спеціалістів», як органи досудового слідства, так і суд не звернули уваги на те, що не тільки зазначеними пунктами та підпунктами цих нормативних документів, а й у цілому, цими нормативними документами питання належності певних видів діяльності до робіт з підвищеною небезпекою не унормовано, що в Україні це питання регулюється Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», чинним на час інкримінованого їм злочину, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1631 від 15 жовтня 2003 року «Порядком видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року №15 «Переліком робіт з підвищеною небезпекою»(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за №232/10512).

Положеннями ст. 22 КПК України визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно з ч.3 ст.323 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час як досудового, так і судового слідства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 послідовно стверджували, що 12 вересня 2011 року при допуску до робіт по очистці пилової камери на обертовій печі №6 ВАТ «Подільський цемент», у тому числі потерпілих, керувались розробленим цим товариством та затвердженим наказом його генерального директора №237 від 09 березня 2007 року Технологічним регламентом №02200 на технологічний процес виробництва цементу, відповідно до якого, очистка розрихлювача та конусної частини порохової камери із зовні з площадки обслуговування для відновлення відбору пилу і подачі в систему пилезвороту повинна провадитись без зупинки обертової печі із зовні порохової камери через люк розрихлювача шуровкою, на що власне вони і видавали допуски, що такі роботи по очистці пилової камери завжди проводились без зупинки обертової печі, і жодних зауважень з цього приводу не було. Об'єктивно такі їх твердження підтверджуються наявним у справі Технологічним регламентом (розділ Випал клінкеру), погодженим технічним директором цього товариства ОСОБА_18, головним метрологом ОСОБА_19, заступником генерального директора по якості -начальником ВТК і ВЛ ОСОБА_20 та затвердженим генеральним директором ОСОБА_21

Проте, на порушення цих вимог закону як органами досудового слідства, так і судом жоден з цих посадових осіб товариства з приводу розроблення та затвердження цього Технологічного регламенту допитаний не був.

Більше того, якщо роботи по очистці цієї пилової (порохової) камери відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, то відповідно до положень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1631 від 15 жовтня 2003 року Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами (пункти 4, 11), для отримання дозволу Держнаглядохоронпраці на початок чи продовження виконання робіт, експлуатації такого об'єкта потрібен висновок експертизи щодо відповідності об'єкта вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і спроможності суб'єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законодавства під час його експлуатації, а також експлуатаційна документація (копії інструкції з експлуатації, паспорта, настанови тощо).

Натомість, як органи досудового слідства, так і суд не з'ясували, чи видавався органами Держнаглядохоронпраці ВАТ «Подільський цемент»дозвіл на експлуатацію цієї обертової печі, яка експлуатаційна документація для такої видачі цьому органу надавалась, чи не було серед неї Технологічного регламенту № 02200.

Пленум Верховного Суду України в третьому абзаці третього пункту постанови №7 від 12 червня 2009 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва»вказав, що у випадках коли для вирішення певних питань при провадженні у справі необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання, суд відповідно до вимог статті 75 КПК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»повинен призначити експертизу.

Разом з тим, не дивлячись на необхідність призначення експертизи у даній справі, з огляду на наявність цього Технологічного регламенту, заперечень обвинувачених щодо неможливості проведення робіт з очистки пилової камери обертової печі без її зупинки, відповідна судова експертиза як органом досудового слідства, так і судом призначена й проведена не була.

Наявний у справі висновок ДП «Подільський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду»(т.2 а.с.98-105) в розумінні ст.75 КК України не є висновком експерта у кримінальній справі.

Допустився суд порушень вимог Закону і як при призначенні покарання, звільненні від його відбування, так і при вирішенні цивільних позовів потерпілих.

Так, відповідно до виписаних у ст.ст.65, 68 КПК України положень, призначаючи покарання суд зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь здійснення злочинного наміру, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Пленум Верховного Суду України в абзаці третьому пункту другого постанови №7 від 24 жовтня 2003 року з подальшими змінами "Про практику призначення судами кримінального покарання" роз'яснив, що коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк передбачає більш м'які види покарання, при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а у разі обрання покарання у виді позбавлення волі це рішення повинно бути вмотивовано у вироку.

Санкцією ч.2 ст.272 КК України передбачено два види покарання -обмеження волі та позбавлення волі, проте чому суд у даному випадку обрав саме такий вид покарання, як позбавлення волі, у вироку належним чином не мотивовано.

Якщо ж, наприклад, призначаючи таке покарання ОСОБА_6 як особі, яка досягла пенсійного віку, суд керувався вимогами ч.3 ст.61 КК України, то про це слід було зазначити у вироку.

Частиною 1 ст.75 КК України передбачено звільнення від відбування основного покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, тобто лише щодо основного покарання. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається (п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року з подальшими змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

Разом з тим, звільняючи засуджених на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції не вказав, від якого покарання вони звільняються, а саме -від основного чи додаткового, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Приймаючи рішення про зарахування у відшкодування моральної шкоди цивільним позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_10 виплачені ПАТ «Подільський цемент»100000 грн., суд не звернув уваги, що згідно наявного в справі рішення правління цього товариства (т.3 а.с.291), ці кошти сім'ї ОСОБА_1 надані як фінансова допомога, а не як відшкодування моральної шкоди, не перевірив, яким нормативним документом керувалось правління, приймаючи таке рішення.

Зазначені однобічність та неповнота досудового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону, як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду справи, не можуть бути усунуті в судовому засіданні, як апеляційним, так і місцевим судом, оскільки по справі необхідне проведення слідчих та інших процесуальних дій, складання процесуальних документів у такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням процесуальної форми судового розгляду.

За наведених обставин постановлений щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувальний вирок суду не може залишатися в силі, підлягає скасуванню, а справа поверненню на додаткове розслідування, в ході якого слід:

- з'ясувати, і в разі підтвердження, зазначити про це в обвинувальному висновку, нормативний документ (його статтю, пункт, параграф тощо), яким роботи, на виконання яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видавались допуски, віднесені до робіт з підвищеною небезпекою;

- допитати усіх службових осіб ВАТ (ПАТ) «Подільський цемент»причетних до розробки, погодження та затвердження Технологічного регламенту №02200, з'ясувавши у них, в тому числі, питання, з положень яких нормативних документів вони виходили, зазначаючи у ньому можливість очистки порохової камери із зовні без зупинки обертової печі.

- з'ясувати, із вилученням та приєднанням до справи відповідних документів, на підставі якої експлуатаційної документації органами Держнаглядохоронпраці видавався дозвіл (якщо видавався) на продовження експлуатації цієї обертової печі, чи не було серед неї цього Технологічного регламенту №02200;

- призначити й провести у справі відповідну судово-технічну експертизу щодо питань організації й проведення робіт з очистки пилової камери обертової печі №6 ВАТ (ПАТ) «Подільський цемент».

- виконати інші слідчі дії, які випливають зі змісту даної ухвали, та необхідні для повного, всебічного і об'єктивного розслідування справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 374 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи, представника потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 04 липня 2012 року задовольнити частково.

Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 04 липня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу повернути прокурору Кам'янець-Подільського району на додаткове розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.Я. Латюк