Ухвала суду № 27848775, 29.11.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/4938/12 29.11.2012 29.11.2012 29.11.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1490/3259/12 Головуючий у першій інстанції: Румянцева Н.О.

Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання: Суслик Є.В.,

за участю: позивачки - ОСОБА_3 та її представника - ОСОБА_4, представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 жовтня 2012 року по справі за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_6

про усунення перешкод у користуванні квартирою

та зустрічний позов

ОСОБА_6

до

ОСОБА_3

про вселення,

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстрації.

В обґрунтування вимог позивачка зазначала, що їй на праві власності належить двохкімнатна квартира АДРЕСА_1. В цій квартирі зареєстровані та проживають, позивачка, її онука - ОСОБА_7 та донька онуки - ОСОБА_8, 2012 р. народження. Також в спірній квартирі зареєстрований й відповідач ОСОБА_6

Посилаючись на те, що реєстрація відповідача в квартирі порушує її права, як власника квартири, позивачка просила усунути перешкоди у користуванні її власністю, шляхом зняття відповідача з реєстрації за зазначеною адресою.

У серпні 2012 р. ОСОБА_6 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про вселення, посилаючись на те, що він як член сім'ї власника житла, з її дозволу був зареєстрований у спірній квартирі. Крім того, зазначав, що він має статус дитини позбавленої батьківського піклування, йому було призначено піклувальника ОСОБА_9, а тому на даний час він проживає разом з ним у житловому будинку АДРЕСА_2

Посилаючись на те, що він має право на збереження права користування житлом у якому він раніше проживав, ОСОБА_6 просив вселити його у квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 жовтня 2012 р. у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Постановлено вселити ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_6 вищезазначеною квартирою шляхом надання дублікатів ключів від усіх замків, якими обладнана квартира. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Так, судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3

У зазначеній квартирі з правом на проживання зареєстровано чотири особи: ОСОБА_3, її онука - ОСОБА_7 з донькою - ОСОБА_8 та онук - ОСОБА_6

З матеріалів справи вбачається, що з 26 жовтня 2007 р. по 4 лютого 2011 р. в спірній квартирі була зареєстрована мати ОСОБА_6 - ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Реєстрація ОСОБА_10 (доньки позивачки) та онука ОСОБА_6 відбулась на підставі дозволу ОСОБА_11

Зазначені обставини були встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2011 р., згідно якого за ОСОБА_6 визнано право користування квартирою АДРЕСА_1.

Проте, ОСОБА_11 перешкоджає ОСОБА_6 користуватися спірною квартирою, оскільки не вбачає можливості мешкати разом.

Крім того, статтею 248 СК України встановлено, що дитина сирота і дитина позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному закладі або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 лютого 2009 р. неповнолітньому ОСОБА_6 було надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. А рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 березня 2009 р. неповнолітньому ОСОБА_6 був призначений піклувальник - ОСОБА_9, який проживав з неповнолітнім у своєму будинку АДРЕСА_2

Проте, згідно приписам ст. 248 СК України, ОСОБА_6 зберігав право користування житлом, в якому проживав раніше, тобто у спірній квартирі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що права ОСОБА_6 на користування спірною квартирою порушені, а тому вірно вселив його в цю квартиру та зобов'язав позивачку усунути перешкоди у користуванні квартирою, шляхом надання дублікатів ключів від усіх замків, якими обладнана квартира.

Що стосується вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття його з реєстрації, то суд вірно відмовив у їх задоволенні.

Так, дійсно відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України). При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Виходячи з того, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства ( ст. ст. 71,72, 116, 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 вимогу щодо права користування ОСОБА_6 жилим приміщенням в спірній квартирі, не заявляла.

За такого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем обраний не той спосіб захисту порушеного права, а тому вірно відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 жовтня 2012 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: