Ухвала суду № 27846483, 07.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/5019/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-1670/5019/12

за позовом Полтавського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області

до Державної фінансової інспекції в Полтавській області

про скасування пункту вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавський слідчий ізолятор Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області, 27 липня 2012 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про скасування пункту 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області про усунення порушень від 05.07.2012 року №16-08-3-14/5980, виявлених плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавського слідчого ізолятора УДПтСУ в Полтавській області за період з 01.06.2010 року по 01.06.2011 року, згідно положень якого при закладці в норми, продуктів харчування та при їх списанні Полтавський слідчий ізолятор УДПтСУ повинен дотримуватися норм визначених в вимогах постанови Кабінету міністрів України "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах тимчасового тримання, приймальнях - розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ" від 16.06.1992 року № 336, а також забезпечити повернення установі коштів по незаконно списаних продуктах харчування на загальну суму 13924,88 грн., в порядку та розмірах встановлених статтею 127 Кодексу законів про працю України, в частині 12 145,05 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність оскаржуваної вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області про усунення порушень від 05.07.2012 року №16-08-3-14/5980, адже при здійсненні покладених на нього функцій - забезпечення харчування осіб, які тримаються в установах кримінально виконавчої системи - діяв відповідно керівних документів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.12 року позов Полтавського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про скасування пункту вимоги задоволено.

Скасовано пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області про усунення порушень від 05.07.2012 року №16-08-3-14/5980 в частині 12 145,05 грн., виявлених плановою - виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавського слідчого ізолятора УДПтСУ в Полтавській області за період з 01.06.2010 року по 01.06.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Полтавського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 51,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 29.05.2012 року по 22.06.2012 року Державною фінансовою інспекцією Полтавської області проведено планову виїзну ревізію дотримання законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності Полтавського слідчого ізолятора УДПтСУ (код ЄДРПОУ 08564297) за період з 01.05.2010 року по 30.04.2012 року.

За результатами проведення ревізії складено акт ревізії №08-21/212 від 22.06.2012 року.

Під час ревізії було виявлено ряд порушень. Зокрема, проведеною звіркою "Розкладок продуктів, що закладаються в котел на одну людину" в період ревізії стану збереження та використання запасів та списання продуктів харчування проведено вибірковим способом за період з 01.06.2010 року по 01.06.2011 рік встановлено, що при списанні продуктів харчування (рису, пшона, гороху, молока згущеного з цукром) по нормі 1А, 3А, 3Б, 4А, 8В не дотримано норми Додатку 1, 2 Постанови Кабінету міністрів України "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально - виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ" від 16.06.1992 року № 336. Таким чином, внаслідок закладки в норми продуктів харчування, які не передбачені вищезазначеною постановою, незаконно списано продуктів харчування (рису, пшона, гороху, молока згущеного з цукром) на загальну суму 13 924,88 грн.

Позивачу за результатами проведення ревізії була направлена вимога Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 05.07.2012 року № 16-08-3-14/5980 про усунення порушень, у пункті 2 якої міститься вимога щодо усунення вище зазначеного порушення.

Зауважень щодо підстав, процедури та порядку проведення ревізії позивач не мав.

Позивачем частково визнано порушення визначені в пункті 2 даної вимоги та виконано вимогу на суму 779,83 грн. Одночасно він не погодився з вимогою відповідача щодо незаконного списання рису на суму 12145,05 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області про усунення порушень від 05.07.2012 року №16-08-3-14/5980 в частині 12 145,05 грн., виявлених плановою - виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавського слідчого ізолятора УДПтСУ в Полтавській області за період з 01.06.2010 року по 01.06.2011 року порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані вимоги підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п.10 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (далі - Закон України N 2939) контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області відповідно до Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом ГоловКРУ України від 09.01.2001 № 111, є органом виконавчої влади, отже виступає суб'єктом владних повноважень по відношенню до підконтрольної установи.

Статтею 2 Закону України N 2939 передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Стосовно обґрунтованості зазначення в акті ревізії у якості порушення позивачем Норм харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 року № 336, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально - виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ" №336 від 16.06.1992 затверджено: норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ, згідно з додатком 1; норми заміни продуктів харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ згідно з додатком 2; Порядок застосування норм харчування та норм заміни продуктів харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ згідно з додатком 3.

Зі змісту Норм харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ, (норма № 1) вбачається, що за загальною нормою харчування, тобто на нормою №1 рис не передбачено.

Норми заміни продуктів харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №336 від 16.06.1992 передбачають заміну борошна пшеничного 1 сорту на рис, макаронні вироби, крупу манну, із розрахунку 100 г. продукту, що заміняється, на 100 г. продукту, який пропонується на заміну.

Колегія суддів зазначає, що норми харчування розділені на 2 групи - загальна норма та норма дієтичного харчування. Норма № 1 містить в собі продукти, які видаються і по загальній нормі і по нормі дієтичного харчування (макаронні вироби, риба, овочі та інше), а отже це доводить те, що продукти, які складають раціон дієтичного харчування, входять і до складу продуктів харчування по загальній нормі.

Згідно вказівки Департаменту від 23.12.2009 року № 7/1/1 - 6762/Мц) позивачеві було роз'яснено, що з метою покращення та урізноманітнення харчування осіб, позбавлених волі, згідно із додатком 2 (Норми заміни продуктів харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках, розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ) до постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 р. № 336 - крупу різну за нормами (№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10) заміняти на рис з розрахунку: за 100 грамів крупи різної (вівсяна, ячна, пшенична, пшона, манна, бобові та інші) видавати 100 грамів рису.

З матеріалів справи також вбачається, що Полтавський слідчий ізолятор управління ДПтСУ є бюджетною установою. Забезпеченість крупами осіб, взятих під варту проводиться за рахунок централізованих поставок (у відповідності з рознарядками та повідомленнями Державної пенітенціарної служби України), тобто самостійно позивач не проводить розрахунок потреби та закупівлю круп. За період з 01.05.2010 року по 30.04.2012 року бюджетні кошти для придбання рису по КЕКВ 1133 "Продукти харчування" не надходили.

У відповідності із вказівкою Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 14.12.2009 року №7/1/1-6554/Мц та службовою запискою від 08.12.2010 року №; 71/1-1160, повідомленням управління ДДУПВП в Полтавській області № 1/7-7171 від 16.12.2009 року Полтавським слідчим ізолятором було отримано централізовано та оприбутковано на склад рис шліфований 1 гатунку від ТОВ "Придунайське рисове господарство" .

Враховуючи те, що на той час залишок в асортименті круп, які отримано централізовано позивачем, був обмежений та налічував три - чотири найменування, в тому числі: пшенична, перлова, кукурудзяна крупа та рис, таких круп як пшоняна, вівсяна та бобових не було, то меню-розкладки продуктів складалися з урахуванням наявних залишків продуктів харчування на продовольчому складі установи. Видача рису на харчування особам, взятим під варту проводилась у відповідності до вимог Додатку 2 до Постанови КМУ №336 від 16.06.1992 року: за 100 грам крупи різної дозволяється видавати 100 грамів рису. Щотижнево складалися меню-розкладки продуктів на виконання вимог пункту 4.3 наказу ДДУПВП №126-2004 року з урахуванням залишків круп на продовольчому складі установи. Видача рису проводилась згідно письмового дозволу начальника установи.

Проводячи аналіз вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що хоча законодавцем і було встановлено, що за нормою №1 по загальному харчування не передбачено у харчуванні рису, але у той же час законодавець дозволив замінювати продукти харчування, у тому числі замінювати крупу - рисом, з розрахунку: за 100 грамів крупи видавати 100 грамів рису.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач мав право списувати рис по загальній нормі харчування (за нормою 1) на підставі норм заміни продуктів харчування на рис, а отже дії позивача в цій частині є обґрунтованими та законними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні порушення позивачем Норм харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ, затверджених постановою КМУ від 16.06.1992 № 336, а відтак пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області про усунення порушень від 05.07.2012 року №16-08-3-14/5980 в частині списання рису в кількості 1305,919 кг на суму 12145,05 грн. є неправомірним та таким, що має бути визнаний судом протиправним та скасований.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 13.08.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-1670/5019/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.