Ухвала суду № 27845086, 28.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-7845/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, за участю Прокуратури Миколаївської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 р. №0000240040,

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН»звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві, відповідач) від 30.05.2011р. № 0000240040, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування за лютий 2011 р. в розмірі 10554432,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,0 грн. (т. 1 а.с. 2-18).

Аргументуючи позовні вимоги позивач послався на наступне:

- операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування, та, при цьому, як супутні експорту товарів послуги підлягають оподаткуванню за ставкою 0%;

- застосування ставки 20% на послуги, перелік яких приведений в ст. 274 Митного кодексу України, суперечить нормам чинного законодавства;

- Закон України «Про податок на додану вартість»та Податковий кодекс України визначають зв'язок права на податковий кредит, від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом та отримання відшкодування ПДВ з бюджету з взаємовідносинами між позивачем та його першими контрагентами та не залежать від дій суб'єктів господарської діяльності за другими, третіми та іншими ланцюгами;

- у разі невиконання контрагентами платника податків та суб'єктами господарської діяльності в ланцюгах поставки зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них;

- у позивача в наявності всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які повною мірою підтверджують проведення господарських операцій з першими прямими контрагентами, в тому числі факти сплати ПДВ в ціні придбання товарів (робіт, послуг), реальність переміщення сільськогосподарської продукції та інших товарно-матеріальних цінностей від постачальників до позивача та подальшу реалізацію сільськогосподарської продукції на експорт, виконання робіт та надання послуг;

- укладені між ТОВ СП «НІБУЛОН»та його контрагентами договори з додатками не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, є реальними, виконані в повному обсязі, відповідають положенням цивільного, господарського та податкового законодавства;

- вчинені позивачем господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану ТОВ СП «НІБУЛОН»як платника податків;

- Закон України «Про податок на додану вартість»та Податковий кодекс України не передбачають обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків;

- Закон України «Про систему оподаткування»для платників податків не передбачає обов'язку та не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності, адже зазначене право надано саме контролюючим органам, в т.ч. податковій інспекції;

- оскільки будь -яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не ТОВ СП «НІБУЛОН»;

- на час укладання та виконання договорів з додатками прямих контрагентів було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та вони були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали відповідні свідоцтва;

- органами державної податкової служби не прийнято заходів щодо притягнення до відповідальності суб'єктів господарської діяльності та забезпечення стягнення і надходження до Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з ПДВ, які до теперішнього моменту наведеними СПД до бюджету не сплачені;

- податковою інспекцією не зазначається та не надано ані постанов про порушення кримінальних справ за ознаками ст.ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України, ані вироків суду з таких справ, які набрали законної сили;

- не можна вважати достовірними та належними доказами дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та інших баз (систем) даних, адміністрування яких здійснюється державною податковою службою;

- наведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України та практикою Європейського Суду з прав людини;

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р.2 розрахунку бюджетного відшкодування лютого 2011р.) становить саме 32 547 000,0 грн., що підтверджується первинними документами;

- СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві не є міжрайонною або об'єднаною спеціалізованою державною податковою інспекцією та не може здійснювати згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні»функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН»був задоволений повністю. Визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві від 30.05.2011 р. № 0000240040 (т. 110 а.с. 89-138).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити ТОВ СП «НІБУЛОН»у задоволенні позову повністю (Т. 110, а.с. 144-150).

Прокуратура Миколаївської області апеляційної скарги не подавала.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.05.2011р. ТОВ СП «НІБУЛОН»отримано акт СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 19.05.2011р. №608/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «НІБУЛОН»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за вересень, грудень 2010 року та січень 2011 р. (далі -акт позапланової виїзної перевірки). ( т.1. а.с. 57-149).

У зазначеному акті відповідачем констатовані такі порушення податкового законодавства позивачем.

На порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями; п.п.5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08 №159) ТОВ СП «НІБУЛОН»в Довідці (додаток 2 до декларації за лютий 2011 року), а також у рядку 24 податкової декларації звітного податкового періоду недостовірно визначені такі показники:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 розділ III податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року) завищено на суму 11 315 774,0 грн.;

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодах або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування) завищено на суму 10 554 432 грн.;

- залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 розділ III податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року) завищено на суму 761 341 грн.

На сторінках 90-93 «Висновок»акта позапланової виїзної перевірки встановлено:

«1. На порушення п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, ТОВ СП «НІІБУЛОН»завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 2 397 505 грн. за лютий 2011 року на суму 1 041 788 грн.

2. На порушення п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI зі змінами та доповненнями, пп. 5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08 №159) ТОВ СП «НІІБУЛОН»завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2011 року на суму 2397505 грн. та залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року) на суму 42246042 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 1 041 788 грн. та залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року) на суму 11315774 грн.

3. На порушення пп.14.1.18. п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст.200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI зі змінами та доповненнями, пп. 5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08 №159) ТОВ СП «НІІБУЛОН»завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2011 року в розмірі 10 554 432 грн.

4. На порушення п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, пп. 5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08 №159) ТОВ СП «НІБУЛОН»завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 розділ ІІІ податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року) в розмірі 761 341 грн.

Пунктом 6 в акті перевірки встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.»

Не погоджуючись з висновками акта позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «НІБУЛОН»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві подані заперечення від 24.05.2011р. №5568/01-27.(т.2 а.с. 1-14)

Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві, оформленим відповіддю від 30.05.2011р. №2524/10/40-029, податковий орган відмовив ТОВ СП «НІБУЛОН»в перегляді висновків акта позапланової виїзної перевірки. .(т.2 а.с. 15-19)

СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві на підставі акта позапланової виїзної перевірки прийняте податкове повідомлення -рішення від 30.05.2011р. №0000240040, яким згідно з п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України та згідно з п.123.1 ст.123, п.7 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України за встановлені порушення п.п.14.1.8 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.п.5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08 №159) підприємству зменшена сума бюджетного відшкодування за лютий 2011р. в розмірі 10 554 432,00 грн. У зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовано в розмірі 0,0 грн. без посилання на норми чинного законодавства товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 0,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,0 грн. Податкове повідомлення -рішення від 30.05.2011р. №0000240040 (далі -податкове повідомлення -рішення), отримане ТОВ СП «НІБУЛОН»01.06.2011р.

ТОВ СП «НІБУЛОН»09.06.2011р. до ДПА у Миколаївській області подана скарга від 09.06.2011р. №6192/01-27 на податкове повідомлення -рішення від 30.05.2011р. №0000240040. .(т.2 а.с. 20-33)

Рішенням ДПА у Миколаївській області від 02.08.2011р. №2054/10/25-014 про результати розгляду первинних скарг скаргу генерального директора від 09.06.2011р. №6192/01-27 залишено без задоволення, а податкове повідомлення -рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 30.05.2011р. №0000240040 залишено без змін. Рішення ДПА у Миколаївській області від 02.08.2011р. №2054/10/25-014 про результати розгляду первинних скарг отримане ТОВ СП «НІБУЛОН»04.08.2011р. .(т.2 а.с. 39-47)

ТОВ СП «НІБУЛОН»10.08.2011р. до Державної податкової служби України направлена повторна скарга від 09.08.2011р. №8336-1/01-27 на рішення ДПА у Миколаївській області від 02.08.2011р. №2054/10/25-014 про результати розгляду первинних скарг та податкове повідомлення -рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 30.05.2011р. №0000240040. (т.2 а.с. 48-62)

Рішенням ДПС України від 13.10.2011 р. №3629/6/10-2115 податкове повідомлення -рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 30.05.2011р. №0000240040 та рішення ДПА у Миколаївській області від 02.08.2011р. №2054/10/25-014 про результати розгляду первинних скарг залишені без змін, а скарга ТОВ СП «НІБУЛОН»- без задоволення. Рішення ДПС України від 13.10.2011р. №3629/6/10-2115 отримане ТОВ СП «НІБУЛОН»17.10.2011р. (т.2 а.с. 69-73).

Позивач надав до матеріалів справи документи, які підтверджують взаємозв'язок донарахувань (змін, які були внесені) за результатами виїзних позапланових документальних перевірок за звітні періоди квітень 2008 р. -січень 2011р. та зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2011 р. (податкове повідомлення -рішення від 30.05.2011р. №0000240040).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Встановлені порушення, як вважає СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, вплинули на розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року.

Вирішуючи питання щодо заниження ТОВ СП «НІБУЛОН»податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2008р. в розмірі 82010,0 грн., червень 2008р. в сумі 206832,0 грн. та липень 2008р. в розмірі 15800,0 грн. (всього 304642,0 грн.) суд першої інстанції виходив з наступного.

Щодо порушення підприємством п.1.14 п.1 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.6.2, п.6.5 ст.6, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зазначені операції пов'язані з застосуванням нульової ставки ПДВ до супутніх експорту товарів послуг.

Послуги по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належали резидентам -експортерам (третім особам), ТОВ СП «НІБУЛОН»здійснювало у відповідності до договорів на надання послуг з транспортної обробки зернових вантажів з нерезидентами.

Як встановлено в п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платника податку зокрема з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість») та вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»).

У відповідності з п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно із цим законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Пунктом 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0% до бази оподаткування, а п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 визначає, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Поставка послуг -будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг (п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»). Поняття супутніх послуг визначено в п.1.14 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»як послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

При цьому ст.274 Митного кодексу України від 11.07.2002р. № 92-IV (із змінами та доповненнями) визначено, що до митної вартості товарів, які експортуються, включається зокрема вартість послуг на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України.

Вартість та обсяг послуг, які надані ТОВ СП «НІБУЛОН»через перевантажувальний термінал замовникам - нерезидентам в квітні 2008р., червні 2008р. та липні 2008р. по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належали резидентам -експортерам, повною мірою: а) засвідчено в актах здачі - приймання виконаних робіт; б) включено резидентами -експортерами до митної вартості товарів, що підтверджується:- вантажно-митними деклараціями;- довідками про вартість наданих послуг.

Розрахунки між ТОВ СП «НІБУЛОН»та замовниками - нерезидентами повною мірою підтверджуються: - INVOICE (рахунками), які виставлялись ТОВ СП «НІБУЛОН» на адресу нерезидентів по вищезазначеним послугах та оплачувались останніми; - повідомленнями банку, які свідчать про перерахування нерезидентами на користь ТОВ СП «НІБУЛОН»грошових коштів за надані останнім послуги в рамках укладених між сторонами договорів на надання послуг з транспортної обробки зернових вантажів.

Зазначені документи досліджувались в ході виїзних позапланових документальних перевірок позивача.

Закон України «Про податок на додану вартість»та митне законодавство України не регламентують, якою саме особою повинні надаватися послуги, що включаються до митної вартості експортованого товару. Зокрема, не передбачено, що такою особою повинен бути саме експортер.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що згідно п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, дійсно є об'єктом оподаткування, та при цьому у відповідності з п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», як супутні експорту товарів послуги, підлягають оподаткуванню за ставкою 0%. Тому застосування ставки 20% на послуги, перелік яких приведений в ст. 274 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-IV (із змінами та доповненнями), буде суперечити нормам чинного законодавства.

Також суд першої інстанції обґрунтовано посилався на те, що Верховним Судом України вже розглядались аналогічні справи за участю ТОВ СП «НІБУЛОН»та СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві , в яких досліджувалась правомірність застосування ТОВ СП «НІБУЛОН»нульової ставки з ПДВ до супутніх експорту товарів послуг в абсолютно подібних ситуаціях, але в інших звітних періодах, та, як наслідок, право на бюджетне відшкодування ПДВ з Державного бюджету України було підтверджено постановою від 24.03.2009р. по справі №21-2022 во 08 (щодо зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2005 року в розмірі 808 559грн.) та постановою від 24.03.2009 р. по справі №21-2021 во 08 (щодо зменшення бюджетного відшкодування за травень 2006 року на 187 351грн.).

Таким чином, Верховним Судом України в аналогічних (подібних) ситуаціях підтверджена правомірність застосування Товариством нульової ставки з ПДВ до супутніх експорту товарів послуг.

Вирішуючи питання про правомірність висновку про завищення податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень місяць 2010р. в сумі 41812531,0 грн., за січень місяць 2011р. в розмірі 2397505,0 грн. та лютий місяць 2011р. в сумі 1041788,0 грн. суд першої інстанції виходив з наступного.

В акті позапланової виїзної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві посилається на порушення ТОВ СП «НІБУЛОН» п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями) та п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), п.п.5.9.2, 5.11 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08р. №159).

Пункт 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а пунктом 1.8 ст. 1 визначено, що бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Положення п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»містять в собі вимоги до процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобов'язаний надати покупцю.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За правилами п.п 7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ №168/97-ВР суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ №168/97-ВР встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; - залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; - залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього кодексу.

Згідно п.198.1 ст.18 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно до п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену відповідно до вимог цієї статті.

Підпунктом 5.9.2. п. 5.9 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (із змінами і доповненнями) (далі -Порядок №166) визначено, якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то платник повинен заповнити рядок 21 декларації.

Пунктом 5.11 Порядку №166 встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Виходячи з наведених норм податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що законодавець чітко визначає зв'язок права на отримання податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та отримання відшкодування з бюджету з взаємовідносинами між підприємством -платником, яке має право на податковий кредит, від'ємне значення і отримання відшкодування ПДВ з бюджету, та його першими контрагентами.

Разом з тим Закон України «Про податок на додану вартість»та Податковий кодекс України не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД -фізичних осіб, з якими ТОВ СП «НІБУЛОН»взагалі не мало господарських відносин.

Розрахунки між ТОВ СП «НІБУЛОН»та першими прямими контрагентами здійснювались, а право на податковий кредит, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також право на бюджетне відшкодування з ПДВ виникало (зменшувалось) у ТОВ СП „НІБУЛОН" на підставі належним чином підтверджених документів.

Формування податкового кредиту, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також права на бюджетне відшкодування з ПДВ здійснювалось ТОВ СП «НІБУЛОН»по розрахункам з:

- ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс - Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ПП "Агросоюз - Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" за поставленими товарно -матеріальними цінностями; - ТОВ "Шер К", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Нордстар", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" - за виконаними роботами та наданими послугами.

Таким чином, судом першої інстанції зроблений вірний висновок, що виникнення права платника податку на податковий кредит, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також право на бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між позивачем -ТОВ СП «НІБУЛОН»та його першими контрагентами: ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс - Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз - Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація".

Про повне проведення розрахунків між ТОВ СП «НІБУЛОН»та його першими прямими контрагентами ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин - М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" свідчать: договори поставки з додатками; договори на надання послуг з перевезення; договори купівлі - продажу нерухомого майна; договори підряду; договори зберігання; договори про надання послуг; договірні ціни; локальні смети; підсумкові відомості ресурсів; відомості ресурсів до локальної смети; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; податкові накладні; розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної; витяги з Державного реєстру правочинів; витяги про державну реєстрацію прав; накладні та видаткові накладні; акти здачі -прийняття робіт (надання послуг); акти приймання -передачі об'єктів нерухомого майна; акти приймання виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних підрядних робіт; акти приймання -передачі зерна; акти прийому -передачі товару; акти виконаних робіт; акти приймання виконаних робіт; акти надання послуг; талони замовника до подорожного листа; рахунки, рахунки на оплату по замовленню, рахунки -фактури та рахунки на оплату; платіжні доручення; витяги з реєстрів виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; витяги з журналів реєстрації довіреностей; звіти по проводкам; витяги з наказів та накази на прийняття на роботу (призначення на посаду) відповідальних осіб.

Реальність зберігання, переміщення сільськогосподарської продукції від постачальників к ТОВ СП «НІБУЛОН»та подальшу її реалізація на експорт підтверджують: товарно-транспортні накладні; накладні на маршрут або групу вагонів; договори складського зберігання зерна; договори про надання послуг з приймання, сушіння, очищення, зберігання і відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур; договори складського зберігання зерна та надання послуг по роботі з сільгосппродукцією; складські квитанції на зерно; картки аналізу зерна; розпорядження на очистку, сушку зерна, насіння олійних культур та трав; акти на очистку, сушку зерна, насіння олійних культур та трав; посвідчення про якість зерна; договори про надання послуг по прийманню, переробці насіння соняшника та видачі продуктів переробки; виробничо-технічні звіти; договори на надання послуг з транспортної обробки зернових вантажів; доручення на відвантаження експортних вантажів; коносаменти; вантажні митні декларації; контракти; зовнішньоекономічні біржові контракти про експорт; посвідчення про реєстрацію біржових контрактів; здавальні акти.

Судом першої інстанції були досліджені всі документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус контрагентів позивача.

За таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про відсутність порушень податкового законодавства в діях позивача. Отже висновки акта позапланової виїзної перевірки були зроблені без ретельного аналізу всіх обставин та матеріалів, які слід було з'ясувати та встановити, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві фактично зроблено не було.

Згідно ч.1 ст.16 та ч.1 ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003р. №755-IV (із змінами і доповненнями) з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.

На момент укладання договорів, додатків до них та їх виконання ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро - Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" були зареєстровані, не припинені та не виключені з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, що підтверджується відповідними витягами та довідками.

У пункті 1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України. Перелік осіб, які можуть бути платниками податку на додану вартість, визначено в ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість». А в п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, визначені у підпунктах „а", „в", „г", „д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Враховуючи зазначене судом першої інстанції вірно вказано, що сама по собі несплата податку прямими контрагентами або їх контрагентами (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) або будь-які інші вчинені ними правопорушення в разі фактичного здійснення господарських операцій не впливають на формування податкового кредиту ТОВ СП «НІБУЛОН», від'ємного значення різниці та суму бюджетного відшкодування. Крім того, згідно п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. А відповідно до п.25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 (із змінами і доповненнями), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру. Відповідно до п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Згідно п.1 розділу V "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978 (далі -Положення №978), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 ст.184 розділу V Податкового кодексу України. п 2 розділу V Положення №978 встановлено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з реєстру платників ПДВ. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Факти реєстрації ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд - Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" в якості платників податку на додану вартість підтверджуються свідоцтвами про реєстрацію платниками ПДВ, копії яких містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б підтверджували виключення контрагентів ТОВ СП "НІБУЛОН" з реєстру платників ПДВ відповідачем надано не було.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент укладання договорів з додатками між ТОВ СП «НІБУЛОН»та ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" останні мали господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливість бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень). Крім того, контрагенти перебували на податковому обліку як платники ПДВ та, як наслідок, мали право на виписку та видачу ТОВ СП «НІБУЛОН»податкових накладних.

Крім того суд першої інстанції правильно виходив з того, що Закон України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків статтею 9 не передбачає обов'язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку, подання звітності, сплати податків до бюджету та інше). Закон України «Про податок на додану вартість»та Податковий кодекс України не передбачають обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ або сплату ПДВ до бюджету іншими платниками податків. Зазначені обов'язки згідно Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Податкового кодексу України покладені саме на органи державної податкової служби.

Виходячи з цього суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що можливі порушення ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" або їх контрагентами, про які йдеться в акті позапланової виїзної перевірки та витребуваних у СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві та досліджених судом актах (довідках) перевірок, порядку здійснення господарської діяльності не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ СП «НІБУЛОН»до відповідальності, оскільки будь -яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Також судом вірно враховано, що органами державної податкової служби по суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою господарську діяльність, як вважає відповідач, з порушенням вимог чинного законодавства України, до теперішнього моменту взагалі не були прийняті всі передбачені вимогами чинного законодавства України заходи щодо притягнення зазначених платників до відповідальності.

З метою погашення податкових зобов'язань або податкового боргу контролюючими органами в повній мірі не були застосовані судові процедури, визначені ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи з наведеного, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що бездіяльність органів державної податкової служби призводить до порушення прав та законних інтересів ТОВ СП «НІБУЛОН», яке згідно до положень та вимог законодавства України має всі законні права на податковий кредит, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також своєчасне отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Також суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що установчі документи ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація", свідоцтва про державну реєстрацію та первинні документи визнані недійсними, скасовані або анульовані не були, на момент укладання договорів з додатками та проведення розрахунків контрагентів ліквідовано не було, свідоцтва платників ПДВ скасовані або анульовані не були та не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичних осіб, припинення підприємницької діяльності фізичних осіб -підприємців.

Відповідачем не наведено та не надано вироки судів з кримінальних справ відносно притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб по розрахункам між ТОВ СП «НІБУЛОН»та ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація".

СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві не доведено, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро - Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" спрямовані на порушення публічного порядку, порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відсутні також підстави вважати, що укладені правочини суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди та в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Зазначені договори з додатками не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В акті позапланової виїзної перевірки податковою інспекцією не наведені докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів з додатками не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Зміст укладених ТОВ СП «НІБУЛОН»правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особи, які вчинили ці правочини, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності та спеціальної податкової правосуб'єктності. Волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Правочини вчинені у формі, встановленій законом, і спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Вчинені ТОВ СП «НІБУЛОН»господарські операції з ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" спричинили реальні зміни майнового стану ТОВ СП «НІБУЛОН»як платника податків.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги посилання позивача про наявність як у нього, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу). Витрати, які враховані ТОВ СП «НІБУЛОН»для визначення об'єкта оподаткування, визначені на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. Придбані (отримані) у вказаних суб'єктів господарювання товари (роботи, послуги) в подальшому використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку.

Доводи позивача про наявність як у нього, так і у ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин - М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація", з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу), є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Отже, ТОВ СП «НІБУЛОН»дотримано таку необхідну умову для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, від'ємного значення різниці ПДВ та бюджетного відшкодування, як факт придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності.

Укладені ТОВ СП «НІБУЛОН»з контрагентами ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро - Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" договори є реальними, такими, що виконані в повному обсязі та відповідають вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що суми податку на додану вартість по розрахункам з першими прямими контрагентами ТОВ "Шер К", ТОВ "Агро -ТА", ПП "Ространсагро", ТОВ "Дельфа -М", ТОВ "Бліц", ТОВ "Вамарт", ТОВ "Селена Юг", ПП "Благодатне", ТОВ "Сантехремстрой", ТОВ "Тес -Юг", ТОВ "Агромарин -М", ТОВ "Софтлайн -Інтернешнл", ПП "Онікс -Опт", ПП "Гмирянське", ТОВ "Меридіан СА", ПП "Светолюкс -Николаев", ТОВ "Нордстар", ПП "Агросоюз -Юг", ТОВ "Авітал", ТОВ "Агро -Альфа", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Гермес -Трейдінг", ТОВ "Меркаба", ТОВ "Оптімус", СВ ЗАТ "Рос Агро", ТОВ "Укрексім", ТОВ "Універсал", ТОВ "Житлорембуд -Ніка", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Агроникс -М", ПП "НВП"Медторг", ВАТ "Миколаївбудмеханізація" (за наявності відповідних підстав, реальності проведення господарських операцій та з урахуванням вищезазначених вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України) правомірно були включені ТОВ СП «НІБУЛОН»до податкового кредиту, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ.

В акті позапланової виїзної перевірки від 19.05.2011р. №608/40/14291113 та витребуваних у СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві актах перевірок контрагентів ТОВ СП «НІБУЛОН»(т. 57 а.с.2-218) податкові органи як на доказ посилаються на інформацію, отриману за результатами використання Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не можна вважати достовірними та належними доказами дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та інших баз (систем) даних, адміністрування яких здійснюється державною податковою службою, оскільки такий висновок суду узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573во10 та від 31.01.2011р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стосовно завищення в довідці (додаток №2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р.) на суму 10554432,0 грн. частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашеної податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р.2 розрахунку бюджетного відшкодування) суд першої інстанції зазначив таке.

Згідно додатка №2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р. частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р.2 розрахунку бюджетного відшкодування) та згідно рядка 2 додатка №3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" становить:- за даними ТОВ СП «НІБУЛОН»-32 547 000,0 грн.;- за даними перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві -21 992 568,0 грн.

З цього приводу суд першої інстанції правильно виходив з того, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві головними держподатревізор -інспекторами Ільчук О.А. та Назаденко О.О. при проведенні позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 19.05.2011р. №608/40/14291113, було сформовано та підписано без будь -яких заперечень додаток №13 до цього акта, згідно якого частина залишку від'ємного значення грудня 2010 року та січня 2011р., фактично сплачена в січні 2011 року, становить саме 32 547 000,0 грн.

Відповідачем ні в акті позапланової виїзної перевірки від 19.05.2011р. №608/40/14291113, ні в додатках до нього, ні в запереченнях проти адміністративного позову не зазначається про те, по яким саме суб'єктам підприємницької діяльності -контрагентам ТОВ СП «НІБУЛОН»встановлено розбіжність в розмірі 10 554 432,0 грн.

ТОВ СП «НІБУЛОН»надані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, вантажні митні декларації, платіжні доручення, виписки банку, бухгалтерські довідки, акт сторно надання послуг по суб'єкта підприємницької діяльності -контрагентам ТОВ СП «НІБУЛОН», які перелічені в додатку №13 до акті позапланової виїзної перевірки від 19.05.2011р. №608/40/14291113.

На підставі цього судом було вірно встановлено, що зазначені документи повною мірою підтверджують той факт, що частина залишку від'ємного значення грудня 2010 року та січня 2011 року, фактична сплачена в січні 2011 року, становить саме 32 547 000,0 грн.

Крім того застосовані відповідачем згідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 та п.7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 1,0 грн. не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки контролюючим органом жодним чином не доведено фактів порушення ТОВ СП «НІБУЛОН»норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування до підприємства зазначених санкцій.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зафіксоване СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві в акті позапланової виїзної перевірки від 19.05.2011р. №608/40/14291113 та податковому повідомленні-рішенні від 30.05.2011р. №0000240040 порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам. Виходячи з цього податкове повідомлення -рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 30.05.2011р. №0000240040 суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає визнанню протиправними і скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу, позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов