Рішення № 27843032, 26.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р.Справа № 5023/4681/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ТОВ АН "Рестріелт" м. Харків простягнення 144 394,57грн.за участю представників сторін:

прокуратури - Кріцина Н.Г., посв. № 006801 від 28.09.12р.;

Харківської міської ради - не з'явився;

КП "Харківські теплові мережі" - Танчак Н.В., дов. № 38-2072/470 від 10.05.12 р.;

відповідача - Мица Ю.В., дов. від 30.10.12р.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району м. Харкова звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі за текстом КП "Харківські теплові мережі" або позивач), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості "Рестріелт" (далі за текстом ТОВ АН "Рестріелт" або відповідач) заборгованість в сумі 144 394,57грн. за невиконання договірних зобов'язань за тимчасовим договором № 7147 про постачання теплової енергії від 01.11.06р. за період з березня по квітень 2012р.

В судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви для надання відповідачу часу, необхідного для дачі додаткових доказів по справі. Після перерви судове засідання продовжено.

Прокурор позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Харківської міської ради у призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, однак через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких просить задовольнити позов прокурора та розглянути справу без участі його представника за наявними матеріалами. Тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника Харківської міської ради за наявними в справі матеріалами.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що у невиконанні ним своїх договірних зобов'язань не має його вини, а тому, на думку відповідача, він не повинен нести за це відповідальність.

Окрім того, відповідач в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, посилається на те, що прокурор Київського району м. Харкова не має повноважень на звернення із відповідною позовною заявою до господарського суду, оскільки Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" не є органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах, а інтересів Харківської міської ради у даних правовідносинах не порушено.

Окрім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд витребувати у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" дані про те, за якими конкретно особами чи іншими суб'єктами цивільного права зареєстровано право власності на квартири, перелічені у клопотанні, що розташовані у житловому будинку № 122-а по проспекту Косіора у м. Харкові, та зобов'язати Харківську міську раду Харківської області повідомити, які саме квартири з числа розташованих у житловому будинку № 122-а по проспекту Косіора у м. Харкові перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Харкова і яким саме особам такі квартири передані у господарське відання, оперативне управління чи користування.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про витребування у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та Харківської міської ради Харківської області документів, відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство

чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак, в порушення ст.38 ГПК України, відповідачем не доведено суду неможливість самостійно отримати ці докази, що є обов'язковою підставою для виникнення в учасника судового процесу права на подання такого клопотання.

Окрім того, відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Куруючись положеннями ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню.

Докази у справі повинні бути належними, що означає спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування у справі, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором, укладеним між позивачем та відповідачем, і останнім не доведено, що ці докази мають безпосереднє відношення до предмета спору, не зазначено який зв'язок мають із фактами, що підлягають установленню у даній справі.

Таким чином, суд вважає зазначене клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

20.11.12р. відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, власників відповідних квартир житлового будинку № 122-а по проспекту Косіора у м. Харкові, а також Міністерство оборони України та Міністерство надзвичайних ситуацій України, як таких, які управляють майном, що належить на праві власності державі, посилаючись на те, що саме ці власники квартир не забезпечують належну оплату теплової енергії на користь відповідача, що зумовлює неможливість відповідача своєчасно розраховуватися за поставлену теплову енергію з позивачем (КП "Харківські теплові мережі"), тому, на думку відповідача, саме власники квартир у житловому будинку мають відповідати за невиконання відповідачем зобов'язань за договором, укладеним між ним та позивачем. Крім того, відповідач посилається на договір поруки від 16.11.12р., відповідно до умов якого перед відповідачем за виконання обов'язків власників квартир щодо компенсації витрат відповідача на оплату послуг теплопостачання поручилась Виробничо - комерційна фірма Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой" (далі за текстом ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой"), яку відповідач також просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Окрім того 26.11.12р. через відділ канцелярії суду надійшли клопотання від фізичних осіб Нушель С.М., Насонова В.О., Лобанова Ю.І., Лимаренко О.В., Кіданова О.С., Завідія С.М., Бородіна А.В. та ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой", в яких останні просять суд залучити їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Свої клопотання вони обґрунтовують наявністю договору поруки від 16.11.12р. відповідно до умов якого ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" поручилася перед відповідачем за виконання обов'язків власників квартир щодо компенсації витрат відповідача на оплату послуг теплопостачання. На підставі зазначеного, у разі винесення судом рішення про задоволення позову, таке рішення буде мати безпосередній вплив на їх права та обов'язки як власників квартир та поручителя (ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой").

Прокурор та позивач проти клопотання відповідача, фізичних осіб та ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" щодо залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору заперечують, просять суд в його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дані клопотання не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог на предмет спору, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третіх осіб, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таких осіб наділено новими правами чи покладено на них нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Відповідач у своєму клопотанні посилається на те, що саме треті особи повинні відповідати за вимогами, що містяться у позовній заяві. Дане твердження відповідача не може бути прийнято судом до уваги, оскільки договір про постачання теплової енергії укладено між відповідачем та КП "Харківські теплові мережі", саме відповідач взяв на себе зобов'язання по оплаті послуг за отриману теплову енергію. Відповідачем не надано суду належних доказів, що між ним та особами, яких він просить долучити до участі в якості третіх осіб, існують будь - які правовідносини, що стосуються предмету спору, та прийняття рішення по справі наділить цих осіб новими правами або покладе на них нові обов'язки, чи змінить їх наявні права та обов'язки, або позбавить їх певних прав та обов'язків у майбутньому.

Що стосується посилання відповідача на укладений ним договір поруки від 16.11.12р. з ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" (далі за текстом договір поруки), суд зазначає, що виходячи зі змісту ч. 1 ст. 548 та ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України порука як спосіб забезпечення виконання іншого (основного) зобов'язання має додатковий та похідний характер від забезпечуваного зобов'язання, що зумовлює існування останнього та його визначеність на момент укладання договору поруки, адже відсутність основного зобов'язання унеможливлює існування об'єкту забезпечення, а його невизначеність унеможливить настання передбачених чч. 1, 2 ст. 554 цього Кодексу правових наслідків в контексті обсягу солідарної відповідальності поручителя.

Предметом договору поруки, відповідно до п. 1.1 та п. 2.1. зазначеного договору, є порука ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" перед відповідачем за виконання ним обов'язків боржників (відповідно до п.1.1 цього договору це особи, що визначені у додатку до договору поруки) по відшкодуванню на користь відповідача коштів, витрачених (чи таких, що мають бути витрачені) на оплату на користь КП "Харківські теплові мережі" послуг з теплопостачання квартир, належних боржникам на праві власності (перебуваючи в їх управлінні) і розташованих у будинку № 122-А по проспекту Косіора у м. Харкові.

При цьому відповідач не довів суду яким чином зазначений договір поруки стосується предмету даного спору, яким є стягнення заборгованості за чітко визначений період за конкретно визначеним договором постачання, укладеним між повивачем та відповідачем.

Договір поруки взагалі не містить посилання на тимчасовий договір № 7147 про постачання теплової енергії від 01.11.06р. як на забезпечуване зобов'язання.

Як вбачається судом з умов укладеного відповідачем договору поруки його метою є забезпечення виконання зобов'язань третіх осіб саме перед відповідачем за оплату послуг теплопостачання. Відповідач не довів суду існування забезпечуваного зобов'язання (зобов'язання третіх осіб, перелічених у додатку до договору поруки, перед відповідачем) та його визначеність на момент укладення цього договору поруки, та це взагалі не входить до предмету доказування по даній справі, оскільки навіть при наявності забезпечуваного зобов'язання, виконання або не виконання за ним ніяким чином не призведе до наявності або відсутності зобов'язань відповідача по сплаті заборгованості за тимчасовим договором № 7147 про постачання теплової енергії від 01.11.06р., укладеним між ним та позивачем, бо ніяким чином не стосується цього договору та він, як вже було зазначено, навіть не вказаний в договорі поруки як основне (забезпечуване) зобов'язання.

Суд вважає заявлені клопотання необґрунтованими та такими, що направлені на умисне затягування судового процесу, порушують права інших учасників процесу та суперечать вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Виходячи з викладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотань відповідача, фізичних осіб Нушель С.М., Насонова В.О., Лобанова Ю.І., Лимаренко О.В., Кіданова О.С., Завідія С.М., Бородіна А.В. та ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.06р. між КП "Харківські теплові мережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "Рестріелт" було укладено тимчасовий договір № 7147 про постачання теплової енергії (далі - договір), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація (КП "Харківські теплові мережі") взяла на себе зобов'язання постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п.10.1. договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2007 року. Разом з тим, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. договору). З огляду на те, що відповідачем не надано жодного доказу припинення дії даного договору (його дострокового розірвання або визнання недійсним у судовому порядку тощо), суд вважає, що є достатні правові підстави вважати цей договір пролонгованим на 2012 рік.

Відповідно до п.6.3 договору відповідач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує КП "Харківські теплові мережі" вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Розпорядження Харківського міського голови про початок та кінець опалювального сезону 2011-2012 рр. та договору № 7147 про постачання теплової енергії від 01.11.2006 р., КП "Харківські теплові мережі" здійснило постачання теплової енергії до приміщень за адресами: м. Харків, вул. Ньютона, 8А, пр. Косіора, 122А, вул. Рибалко, 56 та вул. Текстильна, 4.

У матеріалах справи наявні акти про підключення та про відключення споживача за адресами: м. Харків, вул. Ньютона, 8А, пр. Косіора, 122А, вул. Рибалко, 56 та вул. Текстильна, 4. від джерела теплової енергії: № 170/7551 від 15.10.11р., № 171/9675, № 172/8484, № 176/6806 від 17.10.11р., № 170/9350 від 09.04.12р., № 171/8626 від 18.04.12р. № 172/8233, № 176/6300 від 09.04.12р., складені на підставі розпоряджень міського голови про початок та закінчення опалювального сезону спірного періоду; у вказаних актах зафіксований факт підключення та відключення теплової енергії до приміщень за зазначеними вище адресами, акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників позивача та відповідача.

Суд звертає увагу на те, що зазначені акти підписані з боку відповідача без будь - яких зауважень або заперечень.

Відповідачу направлялись рахунки за спожиту теплову енергію, які останній, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, сплачує, але не в повному обсязі.

Таким чином, у відповідача перед КП "Харківські теплові мережі" утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію за період з березня по квітень 2012р. в розмірі 144 394,57грн., яка на даний час є несплаченою.

Наявність заборгованості на вказану суму підтверджується документально належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на наявність акту звірки взаємних розрахунків, який підписаний позивачем та відповідачем (том 2, а.с. 61). Зазначений акт є підтвердженням того, що відповідач не заперечує, що в нього станом на 01.10.2012р. також числиться за бухгалтерським обліком заборгованість перед позивачем у розмірі 144 394,57грн. за отриману теплову енергію за договором № 7147 від 01.11.06р.

Відповідач листом № 35 від 23.10.12р. (том 2, а.с. 87) звернувся на адресу КП "Харківські теплові мережі", в якому просив позивача заборгованість за договором № 7147 від 01.11.06р. в розмірі 144 394,57грн. акумулювати на одному обліковому рахунку.

Зазначений лист суд, також, вважає доказом визнання відповідачем наявності заборгованості перед позивачем за договором № 7147 від 01.11.06р. у розмірі заявлених позовних вимог.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд не приймає заперечення відповідача стосовного відсутності в його діях вини, а тому звільнення його від відповідальності за невиконання ним своїх договірних зобов'язань, виходячи з наступного.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, посилається на те, що він не є власником будинків до яких, відповідно до умов договору, позивач зобов'язався постачати, а відповідач оплачувати поставлену теплову енергію. На думку відповідача, лише власник квартири у будинку повинен сплачувати вартість поставленої у цей будинок теплової енергії та невиконання ним зазначеного обов'язку є підставою для звільнення відповідача від виконання ним взятих на себе зобов'язань за договором на постачання теплової енергії до цього будинку, укладеним між ним та позивачем.

Суд вважає зазначені висновки відповідача помилковими та такими, що не можуть звільняти його від взятих на себе договірних зобов'язань, оскільки підписуючи договір саме відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати за поставлену за цим договором теплову енергію. Договір був підписаний без будь - яких зауважень або заперечень з боку відповідача.

З огляду на це, та враховуючи той факт, що відповідач не надав суду жодного доказу припинення дії договору №1597 про постачання теплової енергії від 01.02.2002 р., суд вважає, що цей договір є дійсним, а тому повинен виконуватися належним чином у відповідності до його умов.

Пунктом 3.2.5. договору сторони погодили, що споживач теплової енергії (відповідач) зобов'язаний письмово сповіщати енергопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживачів (субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про зміну користувачів або власників квартир у будинку, за поставку теплової енергії до якого зобов'язався сплачувати за договором, КП "Харківські теплові мережі" не сповістив, чим порушив свої зобов'язання, передбачені п.3.2.5. договору.

Таким чином відповідач не скористався своїм правом на ініціювання внесення відповідних змін до умов договору, хоча не лише мав таку можливість, а й зобов'язаний був це зробити.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед КП "Харківські теплові мережі" у сумі 144 394,57грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності у прокурора права на звернення із відповідною позовною заявою до господарського суду, оскільки Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" не є органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах, а інтересів Харківської міської ради у даних правовідносинах не порушено, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено в ч.3 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Тобто прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з позовними заявами, вимоги яких спрямовані на захист в суді інтересів держави, зокрема комунальних підприємств, у випадках наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відтак Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова, зокрема, здійснює право комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

КП "Харківські теплові мережі" згідно п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів, та належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.03р. ХVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заступник прокурора звернувся до господарського суду відповідно до наведених вище положень законодавства, самостійно визначивши у позові, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, вказавши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" 144 394,57 грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованими, підтвердженими наданими суду належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 2-х відсотків ціни позову, але не менше 1 609,50грн.

Беручи до уваги ту обставину, що даний позов заявлено прокурором, який від сплати судового збору звільнений відповідно до ч. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 2 887,89грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "Рестріелт", код ЄДРПОУ 24137933 (61004, м. Харків, вул. Примакова, 46, р/рахунок 2600549010697 в ХФ ВАТ "Хрещатик" м. Харкова, МФО 350880) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", код ЄДРПОУ 31557119, (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/рахунок 260333012313 ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823) - 144 394,57грн. основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "Рестріелт", код ЄДРПОУ 24137933 (61004, м. Харків, вул. Примакова, 46, р/рахунок 2600549010697 в ХФ ВАТ "Хрещатик" м. Харкова, МФО 350880) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 2 887,89грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.12.2012 р.

Суддя Лавренюк Т.А.