Рішення № 27842985, 27.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.Справа № 5023/4485/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м.Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків простягнення 16858,40 гривень,

за участю представників:

позивача - Кисельова І.М. (довіреність №06/5449 від 30 грудня 2011 року)

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність №б/н від 07 листопада 2012 року)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідач) суми заборгованості у розмірі 16858,40 гривень, у тому числі, 14962,76 гривень суми основного боргу, 1461,05 гривень суми нарахованої пені, 353,84 гривень суми 3% річних, 80,75 гривень суми інфляційних втрат. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №10285газ на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладеного між сторонами 01 грудня 2011 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 жовтня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року було відкладено розгляд справи на 08 листопада 2012 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

06 листопада 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх. №18324), в якому його викладена позиція по справі полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, але зазначив, що повідомляв письмово Позивача про відсутність можливості сплатити одразу повну суму заборгованості. До того ж, у наданому відзиві зазначив про повну сплату відповідної заборгованості та просив суд зменшити розмір нарахованої Позивачем пені до 826,74 гривень та покласти судові витрати на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відкритому судовому засіданні 08 листопада 2012 року було оголошено перерву до 27 листопада 2012 року.

23 листопада 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду заяву (вх. №19068) про зменшення розміру позовних вимог, а саме, відмовився від заявленої вимоги щодо стягнення з Відповідача 1461,05 гривень суми нарахованої пені, 353,84 гривень суми 3% річних та 80,75 гривень суми інфляційних втрат у зв'язку з повною сплатою Відповідачем суми основної заборгованості.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 27 листопада 2012 року підтримав надану заяву про змешення позовних вимог та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 27 листопада 2012 року проти відповідної заяви Позивача не заперечував.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, розглянувши заяву Позивача про змешення позовних вимог, перевіривши повноваження представника Позивача на підписання даної заяви, встановивши, що відповідні дії Позивача не порушують права і охоронювані законом інтереси сторін, дійшов висновку про її задоволення.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 27 листопада 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 27 листопада 2012 року проти уточнених позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

01 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №10285газ на постачання природного газу за регульованим тарифом. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до положень даного договору Позивач зобов'язувався постачати природний газ Відповідачу в обсягах і порядку, передбачених відповідним договором для забезпечення потреб Відповідача, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати вартість отриманого газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.6 договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку №1 до основного договору.

Відповідно до п.2.9 договору, акти приймання-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав свої договірні зобов'язання, тобто надав відповідні послуги за спірним договором у березні 2012 року та у лютому 2012 року на суму 31704,69 гривень, що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- акт №10285газ від 31 березня 2012 року на суму 9347,42 гривень;

- акт №10285газ від 29 лютого 2012 року на суму 22357,27 гривень;

Вищезазначені акти приймання-передачі природного газу були підписані повноважними представниками з обох сторін та скріплені печатками (а.с.14-15).

Відповідно до п.4.6 спірного договору, оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється Відповідачем 100% авансовими платежами за 10 календарних днів до початку місяця поставки із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку №2 до основного договору. Розрахунковим періодом за даним договором є 1 місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.5 договору).

Відповідач, в свою чергу, здійснив повну оплату за надані послуги у розмірі 31704,69 гривень, але, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач сплатив 30741,91 гривень до подачі позовної заяви до суду, а 962,78 гривень основної заборгованості сплатив 16 жовтня 2012 року, тобто під час розгляду даної справи. Відповідні платежі підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями квитанцій та платіжних доручень.

Отже, на момент винесення рішення, основна заборгованість за спірним договором повністю погашена Відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про часткову відмову у позові, виходячи з наступного.

Щодо стягнення з Відповідача 962,78 гривень основної заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 962,78 гривень за спірним договором, що підтверджується копією квитанції №4/31 від 16 жовтня 2012 року. До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач, а тому суд вважає, що предмет спору в даній справі відсутній.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представникам сторін наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 962,78 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення з Відповідача 13999,98 гривень основної заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, суд приходить до висновку про те, що Позивачем не обґрунтовано подано позов до суду в частині стягнення 13999,98 гривень основної заборгованості, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення відповідної суми є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі, а отже задоволенню не підлягають.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.599, 614 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

В частині стягнення 13999,98 гривень основної заборгованості відмовити.

В частині стягнення 962,78 гривень основної заборгованості провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м.Харків, вул.Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552, п/р №26009123394001 у ПАТ "КБ"Надра" у м. Києві, МФО 380764) 103,56 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 грудня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №5023/4485/12