Рішення № 27842765, 28.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р.Справа № 5017/2682/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Щукін О.С., на підставі довіреності від 09.10.2012р.; Вязанкіна Н.О. за довіреністю від 09.10.2012р.

Від відповідача: не з'явився;

Від третіх осіб:

- Одеського міського управління земельних ресурсів: Польщина Т.Л. за довіреністю від 24.10.2012р. за № 01-25/2690-07;

- Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ДПС в Одеській області: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лемма" до Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Державної податкової служби в Одеській області, про розірвання договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лемма" (далі по тексту -ТОВ „Лемма") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Державної податкової служби в Одеській області, про розірвання договору оренди земельної ділянки, посвідченого 07.11.2002р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2292, та про зобов'язання Одеської міської ради здійснити дії щодо прийняття із користування позивача у зв'язку із розірванням вищезазначеного договору земельних ділянок площею 5156 кв.м. та площею 822 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 2. Позовні вимоги обґрунтовані фактом вчинення відповідачем дій, внаслідок яких ТОВ „Лемма" позбавлене можливості у повній мірі використовувати орендовані за оспорюваним договором земельні ділянки, а саме розміщенням на ділянках без отримання згоди позивача наступних об'єктів: пам'ятки архітектури місцевого значення - пам'ятнику В.П. Глушку, фонтану, тротуарних доріжок із бетонної плитки, асфальтового покриття, земельних насаджень, декоративних огорож, дитячого майданчику.

В процесі розгляду даної справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги в частині визначення способу повернення орендованих земельних ділянок із користування внаслідок дострокового розірвання спірного договору. Так, згідно і заявою про уточнення позовних вимог від 21.11.2012р. ТОВ „Лемма" просило суд, окрім вимог про розірвання договору, зобов'язати Одеську міську раду прийняти від позивача земельні ділянки площею 5156 кв.м. та площею 822 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 2, про що підписати акт приймання передачі (повернення з оренди) цих земельних ділянок. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач та Одеське міське управління земельних ресурсів повністю заперечують проти заявлених ТОВ „Лемма" позовних вимог, наголошуючи на їх необґрунтованості та безпідставності, оскільки розміщення об'єктів комунальної власності на орендованій позивачем на підставі спірного договору земельній ділянці здійснювалось з метою благоустрою зони відпочинку, що повністю збігається із цільовим призначенням та використанням цієї земельної ділянки, які відображені у договорі оренди від 07.11.2002р.

Крім того, 28.11.2012р. Одеською міською радою було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечення явки в судове засідання свого представника. На підтвердження поважності причин неявки свого представника в судове засідання по даній справі, Одеською міською радою було надано суду повістку про виклик до Одеського апеляційного адміністративного суду з якої вбачається, що 28.11.2012р. о 15 год. 00 хв. відбудеться судове засідання за участю виконавчого комітету Одеської міської ради. Розглянувши назване клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Проаналізувавши доводи Одеської міської ради, покладені в обґрунтування заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що розгляд даної справи неодноразово відкладався з метою надання відповідачу можливості висловити свою правову позицію по справі та забезпечити систематичну явку своїх представників в судові засідання. Оскільки 28.11.2012р. спливає встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору після його продовження на п'ятнадцять днів, суд зазначає, що відповідач мав достатньо часу для того, щоб подати до суду власні заперечення проти позову та підтримати їх в судових засіданнях. Таким чином, неможливість забезпечення явки представника Одеської міської ради у зв'язку із його участю в іншому судовому засіданні, в даному випадку не може вважатись поважною обставиною, яка виключає можливість розгляду справи за відсутністю цього представника. Більш того, суд звертає увагу відповідача на той факт, що в судове засідання, яке мало відбутись у приміщені Одеського апеляційного адміністративного суду 28.11.2012р. о 15 год. 00 хв., був викликаний виконавчий комітет Одеської міської ради, в той час як учасником процесу по даній справі є Одеська міська рада. З огляду на вищевикладені обставини в їх сукупності, господарським судом було відмовлено Одеській міській раді у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Третьою особою -Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Державної податкової служби в Одеській області власної правової позиції щодо заявлених ТОВ „Лемма" позовних вимог висловлено не було. З огляду на викладене, справа була розглянута за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

07.11.2002р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Лемма" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 2292, який в подальшому було зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.11.2002р. за № 704/89 (далі по тексту -договір оренди земельної ділянки від 07.11.2002р.), у відповідності до п.п. 1.1 -1.3 якого Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 2201-ХХІІІ від 17.04.2001р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 6 329 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, проспект Академіка Глушка, № 2, за рахунок земель міста (код Українського класифікатора цільового використання землі -1.13.3 -житлової забудови і громадського призначення), та згідно з планом земельної ділянки (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору. Зазначена земельна ділянка площею 6 329 кв.м. надається у володіння, користування Орендаря строком на 48 (сорок вісім) років, для організації, експлуатації та обслуговування зони відпочинку та тимчасової стоянки, а саме: земельна ділянка площею 5 507 кв.м. для благоустрою зони відпочинку; земельна ділянка площею 822 кв.м., для розміщення тимчасової автостоянки. Зміна цільового призначення та використання зазначеної земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення Одеської міської ради.

Відповідно до ст.ст. 3 -5 Закону України „Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року161-XIV (далі по тексту -Закон України „Про оренду землі"; в редакції Закону України від 07.03.2002р., чинній на час укладення договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р.) оренда землі це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), держави. Об'єктами оренди можуть бути земельні ділянки з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, що розташовані на них, якщо це передбачено договором оренди. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 Закону України „Про оренду землі" (в редакції Закону України від 07.03.2002р.) договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк. Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку.

В силу положень ст. 14, 16, 18 Закону України „Про оренду землі" (в редакції Закону України від 07.03.2002р.) до істотних умов договору оренди земельної ділянки належить зокрема об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки). Умови договору оренди земельної ділянки діють у випадках, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені договором, крім випадків, визначених статтею 21 цього Закону, а також випадків, визначених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту прав орендарів, орендодавців, третіх осіб. Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації. Укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію.

При цьому, положеннями ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2001р.) передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Підсумовуючи вищенаведені положення законодавства, чинного на час укладення договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р., приймаючи до уваги досягнення між сторонами по справі згоди щодо істотних умов даного договору та проведення його державної реєстрації відповідно до положень ст. 18 Закону України „Про оренду землі", суд дійшов висновку, що ТОВ „Лемма" в установленому законом порядку строком на 48 років набуло право оренди та відповідні правомочності володіння і користування щодо земельної ділянки комунальної власності загальною площею 6 329 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 2, та складається із наступних ділянок: земельна ділянка площею 5 507 кв.м. для благоустрою зони відпочинку; земельна ділянка площею 822 кв.м., для розміщення тимчасової автостоянки.

В подальшому, на підставі рішення Одеської міської ради № 4317-IV від 15.07.2005р. між сторонами по справі було укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р., посвідчений 14.02.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., у відповідності до умов якого було внесено зміни до п. 1.2 основного договору шляхом заміни слів „земельна ділянка площею 5 507 кв.м." на слова „земельна ділянка площею 5 156 кв.м.". Вказаний додатковий договір було зареєстровано у Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК 18.07.2007р. за № 040750500095.

Таким чином, з огляду на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р., суд дійшов висновку, що з моменту державної реєстрації даного додаткового договору у володінні та користуванні ТОВ „Лемма" перебуває земельна ділянка комунальної власності, розташована за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 2, загальною площею 5 978 кв.м., яка складається із наступних ділянок: земельна ділянка площею 5 156 кв.м. для благоустрою зони відпочинку; земельна ділянка площею 822 кв.м., для розміщення тимчасової автостоянки. Межі вказаної земельної ділянки були визначені на підставі відповідного акту встановлення меж земельної ділянки в натурі від 16.11.2006р.

Як свідчать матеріали справи, 27.06.2006р. Одеською міською радою було прийнято рішення за № 98-V „Про переміщення пам'ятки місцевого значення -пам'ятника В.П. Глушку", на підставі якого було вирішено перемістити пам'ятку місцевого значення -пам'ятник В.П. Глушку, розташований за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, на проспект Академіка Глушка в м. Одеса. Розроблений на підставі названого рішення органу місцевого самоврядування проект переміщення пам'ятнику був погоджений управленням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, що підтверджується висновком по проектній документації від 14.07.2006р. за № 1371/вих, та управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, що підтверджується висновком № 666/06 від 14.07.2006р. Крім того, 18.04.2007р. Державною службою з питань національної культурної спадщини було видано дозвіл за № 9/24 на переміщення зокрема пам'ятника В.П. Глушку у м. Одесі з Приморського бульвару на проспект Академіка Глушка відповідно до наданої проектної пропозиції.

Як стверджує позивач, Одеською міською радою на виконання рішення від 27.06.2006р. № 98-V було переміщено пам'ятник В.П. Глушку на земельну ділянку, яка використовується ТОВ „Лемма" згідно з умовами договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р., без отримання на це згоди позивача. Крім того, ТОВ „Лемма" наголошує, що без отримання його згоди відповідач розмістив на вказаній земельній ділянці фонтан, тротуарні доріжки із бетонної плітки, асфальтне покриття, зелені насадження, декоративні огорожі, дитячий майданчик. На підтвердження своїх доводів щодо розміщення Одеською міською радою вказаних об'єктів, позивачем було надано суду низку фотознімків із фіксацією орендованої ним земельної ділянки.

Вищевикладені обставини та дії Одеської міської ради як орендодавця земельної ділянки комунальної власності, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Глушка, 2, за переконанням ТОВ „Лемма", є такими, що направлені на створення ТОВ „Лемма" перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та свідчать про порушення з боку відповідача приписів ст. 24 Закону України „Про оренду землі". У зв'язку з викладеним, позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р. на підставі ст. 32 Закону України „Про оренду землі" та про зобов'язання Одеську міську раду прийняти орендовану ТОВ „Лемма" земельну ділянку із користування із складанням акту приймання-передачі.

З урахуванням правових позицій сторін по справі, правового та фактичного обґрунтування пред'явленого позову, господарський суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне дослідити та встановити, чи дійсно відповідачем як орендодавцем земельної ділянки, яка є предметом спірного договору, вчиняються дії, направлені на обмеження права позивача на користування цим об'єктом цивільних прав.

Так, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується самим відповідачем, на виконання рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. за № 98-V „Про переміщення пам'ятки місцевого значення -пам'ятника В.П. Глушку" та дозволу Державної служби з питань національної культурної спадщини за № 9/24 від 18.04.2007р. пам'ятку архітектури місцевого значення - пам'ятник В.П. Глушку було переміщено з попереднього місцезнаходження за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, та розміщено за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка. Знаходження даного об'єкту культурної спадщини на земельній ділянці, яка використовується ТОВ „Лемма" на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р., підтверджується актом огляду земельної ділянки від 06.11.2012р., складеного відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог земельного законодавства Одеського міського управління земельних ресурсів, а також наявною у матеріалах фотофіксацією орендованої земельної ділянки.

Оскільки вищезазначене рішення було прийнято Одеською міською радою на підставі чинної на той час редакції п. 37 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", суд зазначає, що при прийнятті вищезазначеного рішення відповідач виходив із своєї виключної компетенції у галузі визначення територій, що підлягають особливій охороні, зокрема територій, на яких розміщені об'єкти культурної спадщини.

Виходячи з положень ст. 34 Закону України „Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року N 1805-III (з наступними змінами та доповненнями) землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Відповідно до ст. 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

З огляду на наведені положення законодавства, чинного на час вирішення спору, суд дійшов висновку, що внаслідок встановлення на підставі рішення Одеської міської ради пам'ятника В.П. Глушку на орендованій позивачем земельній ділянці, територія, зайнята даною пам'яткою культурної спадщини, набула статусу земель історико -культурного призначення. Тобто, внаслідок переміщення даного пам'ятнику на орендовану ТОВ „Лемма" земельну ділянку частково змінилась категорія даної земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови на категорію земель історико -культурного призначення.

Як стверджує позивач, що, в свою чергу, не спростовується Одеською міською радою будь-якими доказами, переміщення пам'ятнику В.П. Глушку на орендовану ТОВ „Лемма" земельну ділянку здійснювалось без отримання на це згоди останнього. З викладеного вбачається, що Одеською міською радою було вирішено питання про зміну категорії частини орендованої позивачем земельної ділянки, внаслідок чого для ТОВ „Лемма" істотно змінились умови використання цією ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи без отримання будь-яких погоджень від ТОВ „Лемма", на цій ділянці позивачем розміщувались деякі об'єкти благоустрою населеного пункту. При цьому, слід зазначити, що умовами укладеної між сторонами угоди не передбачено право орендодавця розміщувати об'єкти благоустрію на орендованої позивачем земельній ділянці без згоди орендаря. Будь-які зміни до договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р. з приводу встановлення об'єктів культурної спадщини та благоустрою на території орендованої ТОВ „Лемма" земельної ділянки, які б свідчили про погодження даних дій позивачем, внесені не були.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р. Орендар має право самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності відповідно до призначення земельної ділянки та умов договору. Орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди зобов'язання, додержувати вимог, встановлених Законом України „Про оренду землі", виконувати обов'язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного у п. 1.2 договору, забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній.

Виходячи з положень ст. 25 Закону України „Про оренду землі" (в редакції, чинній на час вирішення даного спору) Орендар земельної ділянки має право зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Згідно зі ст. 24 цього Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

З огляду на наведені положення угоди та приписи чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Лемма" як орендар земельної ділянки комунальної власності, розташованої за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 2, вправі самостійно визначатись із напрямом використання даної ділянки із дотриманням обмежень, визначених договором оренди та законом, зокрема щодо використання ділянки відповідно до її цільового призначення. Вказаному праву орендаря у правовідносинах оренди землі кореспондує обов'язок орендодавця не чинити орендарю перешкод у використанні земельної ділянки, тобто не вчиняти дій, які обмежують або роблять неможливим використання орендованої ділянки відповідно до її цільового призначення та умов, визначених договором оренди.

Оскільки умовами договору не передбачено права відповідача як орендодавця самостійно, без отримання на це згоди ТОВ „Лемма", змінювати цільове використання орендованої земельної ділянки шляхом розміщення на ній об'єктів культурної спадщини, а також розміщувати на цій ділянці будь-які об'єкти благоустрою, суд дійшов висновку, що відповідні дії Одеської міської ради є такими, що порушують визначене умовами договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р. та положеннями Закону України „Про оренду землі" право ТОВ „Лемма" самостійно господарювати на орендованій ділянці. Тобто, вказані дії є такими, що направлені на створення позивачу перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що Орендодавець зобов'язаний зокрема не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

При цьому, положеннями ст. 32 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Положеннями ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, вчинення орендодавцем земельної ділянки дій, які перешкоджають орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою, є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку на вимогу орендаря.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про вчинення Одеською міською радою дій, направлених на вчинення позивачу перешкод у використанні орендованою ним земельною ділянкою комунальної власності шляхом розміщення на цій ділянці об'єкту культурної спадщини та деяких об'єктів благоустрою без отримання на це згоди ТОВ „Лемма", на підставі ст.ст. 24, 32 Закону України „Про оренду землі" суд дійшов висновку про наявність правових підставі для розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р., у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Лемма" у названій частині підлягають задоволенню.

Посилання Одеської міської ради на той факт, що розміщення нею об'єкту культурної спадщини -пам'ятнику В.П. Глушку та деяких об'єктів благоустрою на орендованій позивачем земельній ділянці не суперечить цільовому призначенню цієї ділянки судом відхиляються через той факт, що такі неузгоджені із позивачем як орендарем цієї ділянки дії в будь-якому разі вчиняють останньому перешкоди у самостійному визначенні порядку та способу використання цього майна.

Стосовно позовних вимог ТОВ „Лемма" в частині зобов'язання Одеської міської ради прийняти від позивача земельних ділянок площею 5156 кв.м. та площею 822 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 2, про що підписати акт приймання передачі (повернення з оренди) цих земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України „Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

При цьому, ст. 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

З огляду на викладені положення закону суд зазначає, що внаслідок розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р. у ТОВ „Лемма" виникає обов'язок повернення із користування земельних ділянок площею 5156 кв.м. та площею 822 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 2. Вказаний обов'язок позивача породжує відповідний обов'язок Одеської міської ради як кредитора у даному зобов'язанні прийняті назване майно із користування. У випадку, якщо відповідач відмовиться від вчинення цих дій, настане прострочення кредитора із застосуванням відповідних юридичних наслідків, визначених законом.

В той же час, як на момент пред'явлення даного позову, так і на момент вирішення даного спору, між сторонами по справі взагалі були відсутні будь-які спірні питання з приводу прийняття відповідачем орендованої земельної ділянки із користування. Більш того, суд зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 07.11.2002р. на момент звернення позивача до суду із даним позовом був чинним та розірвання даної угоди є предметом спору по даній справі. Таким чином, суд зазначає, що право ТОВ „Лемма" вимагати від Одеської міської ради прийняття земельних ділянок площею 5156 кв.м. та площею 822 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 2, у зв'язку із розірванням вищезазначеного договору оренди на момент вирішення спору не є порушеним.

З урахуванням наведених висновків суду, слід звернутися до статті 1 ГПК України, приписами якої встановлено, що до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації) згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За переконанням суду, зміст приведеної законодавчої норми чітко встановлює правило для перелічених суб'єктів господарського права на звернення до суду за захистом своїх саме порушених або оспорюваних прав та інтересів. У випадку відсутності факту порушення суб'єктивного права позивача, відповідно, і відсутні правові підстави для захисту такого права.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що на момент звернення позивача до суду із даним позовом договір оренди земельної ділянки від 07.11.2002р. був чинним, а також враховуючи, що право ТОВ „Лемма" вимагати від Одеської міської ради прийняття земельних ділянок площею 5156 кв.м. та площею 822 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 2, у зв'язку із розірванням вищезазначеного договору оренди, на момент вирішення спору не є порушеним, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для захисту в судовому порядку права ТОВ „Лемма" вимагати від відповідача прийняти вищезазначені земельні ділянки, про що підписати акт приймання передачі (повернення з оренди) цих земельних ділянок, у зв'язку з чим позовні вимог у названій частині задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, позов ТОВ „Лемма" в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2002р., укладеного між сторонами по справі, підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 3 -5, 12 -14, 16, 18 Закону України „Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року161-XIV (в редакції Закону України від 07.03.2002р.), ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2001р.), ст. 34 Закону України „Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року N 1805-III (з наступними змінами та доповненнями), ст. 53 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 24, 25, 32 Закону України „Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року161-XIV (в редакції Закону України від 05.07.2012р.), ст. 651 ЦК України. В свою чергу, у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Одеської міської ради прийняти від позивача земельні ділянки площею 5156 кв.м. та площею 822 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 2, про що підписати акт приймання передачі (повернення з оренди) цих земельних ділянок слід відмовити відповідно до ст. 34 Закону України „Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року161-XIV (в редакції Закону України від 05.07.2012р.), ст. 613 ЦК України, ст. 1 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 3 -5, 12 -14, 16, 18 Закону України „Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року161-XIV (в редакції Закону України від 07.03.2002р.), ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2001р.), ст. 34 Закону України „Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року N 1805-III (з наступними змінами та доповненнями), ст. 53 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 24, 25, 32, 34 Закону України „Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року161-XIV (в редакції Закону України від 05.07.2012р.), ст.ст. 613, 651 ЦК України, ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Лемма" та Одеською міською радою, посвідчений 07.11.2002р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 2292.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Одеської міської ради /65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лемма" /65026, м. Одеса, Польський узвіз, 6, код ЄДРПОУ 25050105/ судовий збір в сумі 536 грн. 50 коп. /п'ятсот тридцять шість грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду підписано 03.12.2012р.

Суддя Желєзна С.П.