Постанова № 27842557, 28.11.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.11.2012 р. справа №5009/2980/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Cтойка О.В. при секретарі Гриньовій О.В.від прокурора:не з»явивсявід Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ: не з»явивсявід Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології", м. Жовті Води Дніпропетровської області: Савельєв К.В. -за дов. № 01-06/1306 від 01.10.12 р.від відповідача:Ніколенко І.В. -за дов. 117/юр від 05.12.11 р.Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт", с. Єлисеївка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької областівід03.10.2012 рокуу справі№ 5009/2980/12 (суддя Горохов І.С.)за позовомПрокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології", м. Жовті Води Дніпропетровської областідо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт", с. Єлисеївка Запорізької областіпростягнення 678278 грн. 43 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Прокурор м. Жовті Води в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології", м. Жовті Води Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт", с. Єлисеївка Запорізької області про стягнення 678278 грн. 43 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.12 р. позов прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України позивач Державне підприємство "Український науково - дослідний та проектно - розвідувальний інститут промислової технології", м. Жовті Води Дніпропетровської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт", с. Єлисеївка Запорізької області про стягнення 678278 грн. 43 коп. був задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт", с. Єлисеївка Запорізької області на користь Державного підприємства "Український науково дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології", м. Жовті Води Дніпропетровської області суму грошових коштів в розмірі 627240 грн. 00 коп., інфляційні в розмірі 22580 грн. 64 коп. та суму 3% річних в розмірі 28429 грн. 34 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пегматіт", с. Єлисеївка Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Прокурор та представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 05.11.12 р. та 06.11.12 р. уповноваженим особам поштового відправлення - ухвали суду від 31.10.12р. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22, 29 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка прокурора та сторін ухвалою суду від 31.10.12р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання прокурора та представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5009/2980/12 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.11 року між Державним підприємством "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології", м. Жовті Води Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пегматит", с. Єлисеївка Запорізької області було укладено договір № 3989 про складання проектних робіт, за умовами якого позивач приймає на себе зобов'язання з виконання проектних робіт (науково-технічна продукція), а відповідач - прийняти та оплатити їх.

Згідно п. 1.3. договору, терміни та зміст виконання робіт визначається календарним планом (Додаток № 1) та кошторисом (Додаток № 3) на весь об'єм робіт, які є невід'ємною складовою Договору.

У відповідності до п. 2.2. договору, замовник протягом 5-ти днів з моменту підписання договору зобов'язаний здійснити авансовий платіж 30% в сумі 627240 грн. 00 коп.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за роботу здійснюється протягом 10 діб після підписання Акту здачі-приймання.

Згідно п. 3.4. договору, якщо припинення робіт та розірвання договору ініціюється замовником, то останній зобов'язаний сповістити виконавця за 20 днів до розірвання договору.

Відповідно до п. 8 договору, договір діє до 01.12.11 р., а в частині оплати -до повного виконання взятих зобов'язань.

Позивач на виконання затвердженого календарного плану виконав роботи, що передбачені пунктами календарного плану: 1.1. "Основні технічні рішення" термін виконання робіт березень 2011 року, 1.2. "Розробка завдань підрядним організаціям на виконання розділів..." термін виконання робіт квітень 2011 року.

Згідно п. 3.1. договору, документація по етапам 1.1. "Основні технічні рішення" та 1.2. "Розробка завдань підрядним організаціям на виконання розділів" календарного плану була передана та прийнята відповідачем і відповідала умовам договору, що підтверджено Актами здачі-приймання проектних робіт № 5654 від 30.03.11 р. та № 5659 від 26.04.11 р.

Відповідач в порушення умов договору авансовий платіж, передбачений п. 2.2. договору, не вніс, у зв»язку з чим позивач направив на його адресу претензію № 02-06/1266 від 28.07.11 р., листи № 02-06/876 від 20.05.11 р., № 02-06/1038 від 21.06.11 р., № 02-06/1403 від 22.08.11 р., № 02-06/1617 від 21.09.11 р. про оплату виконаних робіт, однак відповідач залишив їх без виконання.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача авансу у розмірі 627240 грн. 00 коп., інфляційних у розмірі 22580 грн. та 3% річних у розмірі 28457 грн. 79 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів статті 530 Цивільного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів оплати грошових коштів у розмірі 627240 грн. 00 коп. у відповідності до п. 2.2 договору, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 627240 грн. 00 коп., як невиконання в строк боржником його договірного грошового зобов»язання (договір не припинено у встановленому чинним законодавством України порядку, незважаючи на назву «аванс» сторонами було встановлено строк сплати грошових коштів, до того ж роботи виконувались в незалежності від цієї умови договору).

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 15.01.11 р. по 20.07.12 р. у розмірі 28457 грн. 79 коп. та інфляційні за період прострочення з лютого 2011 року по червень 2012 року у розмірі 22580 грн. 64 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних лише у розмірі 28429 грн. 34 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за період з 15.01.11 р. по 20.07.12 р. та інфляційні у розмірі 22580 грн. 64 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України з лютого 2011 року по червень 2012 року з відмовою в іншій частині річних через невірний розрахунок позивача.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги лише частково та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача суму грошових коштів в розмірі 627240 грн. 00 коп., інфляційні в розмірі 22580 грн. 64 коп. та суму 3% річних в розмірі 28429 грн. 34 коп. з відмовою в іншій частині позову.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, в матеріалах справи відсутнє рішення господарського суду Запорізької області від 08.02.12р. по справі № 28/5009/7972/11, текст якого по-різному тлумачать сторони, тому неможливо встановити, який саме факт в даних правовідносинах підпадає чи не підпадає під дію норм ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2012 р. у справі № 5009/2980/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт", с. Єлисеївка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2012 р. у справі № 5009/2980/12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2012 р. у справі № 5009/2980/12 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі, які не були присутніми в судовому засіданні, в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 8 прим:

1 -у справу;

2,3,4 -позивачу;

5 -відповідачу;

6 -Облпрокурору;

7 -ДАГС;

8- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.