Рішення № 27842393, 30.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2012 р.Справа № 5017/2905/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера";

до відповідача: Приватного підприємства "ЮМІС-Н";

про стягнення 421644,45 грн.;

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Кучерявий Д.Й.

Від відповідача: за дов. Поночовний О.А.

В засіданні суду по 30.11.2012р. по справі була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 421644,45грн.

Відповідач позов не визнає посилаючись на те, що у зв'язку з тим, що сторонами не визначений строк виконання зобов'язання, позивач повинен був згідно ст. 530 ЦК України, надіслати відповідачу вимогу про сплату боргу, так як позивач не звертався до відповідача з вимогою, він вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановлено наступне:

На підставі видаткових накладних та довіреностей на отримання товару наявних у матеріалах справи, відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 421644,45грн. Відповідач за вказаний товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач суму боргу визнає у повному обсязі.

Ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10);

Посилання відповідача на відсутність вимоги позивача про оплату боргу, яке є підставою у відмові у позові, судом до уваги не приймається, оскільки перебіг строку виконання грошового зобов'язання виникає з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, у зв'язку з чим положення ч.2 ст. 530 ЦК України до відповідних відносин не застосовується. Крім того, видаткові накладні, які є первинними документами і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документи які спростовують позовні вимоги не представив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано виконання своїх зобов'язань по оплаті товару. Підписання покупцем видаткових накладних є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженим матеріалами справи та підлягають задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Заяви позивача щодо вжиття запобіжних заходів, шляхом витребування у відповідача видаткових накладних за поставлений товар у сумі 329163,48грн. та розширеної довідки про стан заборгованості відповідача станом на 31.10.2012р. із зазначенням виникнення такої заборгованості, судом відхилені, бо не стосуються предмету розгляду даної справи по заявлених видаткових накладних.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮМІС-Н" (м. Одеса, вул. Осипова, 19, кв.30, п/р 260043160 в АБ „Південний", м. Одеса, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера"(м. Київ, вул. Рибальська, 13, р/р 26006354001 в ПАТ „Енергобанк" м. Києва, МФО 300272, код ЄДРПОУ 25401254) 421644 /чотириста двадцять одна тисяча шістсот сорок чотири/ грн. 45коп. боргу, 8433 /вісім тисяч чотириста тридцять три/ грн. 00коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05.12.2012р.

Суддя Горячук Н.О.