Ухвала суду № 27840878, 25.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

25.10.12 р. Справа № 28/268пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Фоменко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

заяву - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м. Київ

про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду від 31.01.2011р.

по справі:

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м. Київ в особі Донецької

обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромаркет» м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

про звернення стягнення на майно

за участю представників сторін:

від заявника - Сімонов О.Р. - довіреність №02-07/2321 від 24.10.2011р.,

від відповідача - Базикін А.В. - наказ №1/п від 23.07.1998р.,

від третьої особи - не явився.

суть заяви:

09.10.2012р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м. Київ про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду від 31.01.2011р. по справі №28/268пн.

В цій заяві ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ просить з метою погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 м. Донецьк перед ПАТ «Укрсоцбанк» за договором відновлювальної кредитної лінії №170/СМБ/301/4 від 08.06.2007р. визначити спосіб звернення стягнення на вбудоване приміщення площею 266,4 кв.м. в цокольному поверсі будинку літ. А-5, загальною площею 265,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ТОВ «Євромаркет» м. Донецьк на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової вартості предмета іпотеки відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 09.10.2012р. справа №28/268пн передана на автоматичний розподіл, за результатами якого справа з заявою передана на розгляд судді Уханьовій О.О.Ухвалою господарського суду від 11.10.2012р. заява прийнята до розгляду.

Представник заявника до судового засідання явився, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі

Представник відповідача до судового засідання явився, через канцелярію господарського суду надав письмові пояснення, в яких проти задоволення заяви заперечив, оскільки позичальника визнано банкрутом, а основне зобов'язання за кредитним договором припинено.

Представник третьої особи до судового засідання не явився, але через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду від 31.01.2011р., оскільки основне зобов'язання на теперішній час є виконаним та просить розгляд справи здійснювати без її участі.

25.10.2012р. на підставі ст. 22 ГПК України ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ надана заява, в якій останній просить господарський суд при розгляді його заяви врахувати проведену оцінку майна, згідно якої вартість майна складає 1697614,62грн. та визначити саме цю суму реалізації. Господарський суд розглядає заяву про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду від 31.01.2011р. по справі №28/268пн з урахуванням заяви банку від 25.10.2012р.

В цей же день через канцелярію господарського суду надав копії матеріалів виконавчого провадження, звіту про оцінку ринкової вартості нежитлового приміщення (предмету іпотеки) станом на 18.10.2012р., довідку про неотримання банком грошових коштів під час процедури банкрутства позичальника.

2

Дослідивши представлені сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

встановив:

31.01.2011р. господарський суд Донецької області по справі №28/268пн прийняв рішення, яким позов ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ в особі Донецької обласної філії м. Донецьк задовольнив частково. Звернув стягнення для погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №170/СМБ/301/4 від 08.06.2007р. ФОП ОСОБА_1 м. Донецьк перед ПАТ „Укрсоцбанк" м. Київ, в особі Донецької обласної філії а саме заборгованості за кредитом -2950000,00грн., заборгованості за відсотками - 443205,99грн., заборгованості за комісією -216209,43грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту, відсотків, комісії в сумі 76060,11грн., інфляційних витрат за неповерненим кредитом та несплаченим процентам та комісії -255832,76грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25167,48грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,92грн. на вбудоване приміщення площею 266,4 кв.м., в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, загальною площею 265,9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Євромаркет"м.Донецьк, на праві власності шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації предмета іпотеки 4343000,00грн. В решті вимог відмовив.

14.02.2011р. господарським судом Донецької області виданий наказ про примусове виконання цього рішення, який 18.02.2011р. направлений стягувачу.

12.03.2011р. на підставі заяви стягувача державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ у Донецькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №25101904.

Під час проведення виконавчих дій щодо реалізації предмету іпотеки стягувач листом №223 від 23.01.2012р. філії 05 ПП»Нива-В.Ш.» повідомлений, що прилюдні торги не відбулись у зв»язку з відсутністю купівельного попиту та запропоновано провести переоцінку вищезазначеного майна боржника.

16.02.2012р. здійснена переоцінка вартості майна, згідно якої вартість майна після переоцінки становить 3257250,00грн., про що складений відповідний акт.

Листом №802/1 від 14.03.2012р. філії 05 ПП»Нива-В.Ш.» стягувач повідомлений, що повторна ралізація нерухомого майна не відбулась у зв»язку з відсутністю купівельного попиту.

19.03.2012р. виконавчий документ повернений стягувачу на підставі статей 47,50 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесена відповідна постанова.

09.10.2012р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м. Київ про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду від 31.01.2011р. по справі №28/268пн.

В цій заяві ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ просить з метою погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 м. Донецьк перед ПАТ «Укрсоцбанк» за договором відновлювальної кредитної лінії №170/СМБ/301/4 від 08.06.2007р. визначити спосіб звернення стягнення на вбудоване приміщення площею 266,4 кв.м. в цокольному поверсі будинку літ. А-5, загальною площею 265,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ТОВ «Євромаркет» м. Донецьк на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової вартості предмета іпотеки відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування заяви посилається на той факт, що під час проведення виконавчих дій встановлений факт невідповідності початкової вартості майна його фактичній ринковій вартості.

25.10.2012р. на підставі ст. 22 ГПК України ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ надана заява, в якій останній просить господарський суд при розгляді його заяви врахувати проведену оцінку майна, згідно якої вартість майна складає 1697614,62грн. та визначити саме цю суму реалізації. Господарський суд розглядає заяву про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду від 31.01.2011р. по справі №28/268пн з урахуванням заяви банку від 25.10.2012р.

Господарський суд при розгляді заяви по суті виходить з наступного:

У відповідності до ст.ст.124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства в України.

3

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок виконання цього рішення.

Під зміною порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові пленуму №9 від 17.10.2012р., підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, заявник повинен довести належним чином неможливість виконання рішення господарського суду по справі №28/268пн від 31.01.2011р. саме в тому порядку, що встановлений в рішенні.

З наданих заявником документів вбачається, що 12.03.2011р. на підставі заяви стягувача державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ у Донецькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №25101904. Під час проведення виконавчих дій щодо реалізації предмету іпотеки стягувач листом №223 від 23.01.2012р. філії 05 ПП»Нива-В.Ш.» повідомлений, що прилюдні торги не відбулись у зв»язку з відсутністю купівельного попиту та запропоновано провести переоцінку вищезазначеного майна боржника. 16.02.2012р. здійснена переоцінка вартості майна, згідно якої вартість майна після переоцінки становить 3257250,00грн., про що складений відповідний акт. Листом №802/1 від 14.03.2012р. філії 05 ПП»Нива-В.Ш.» стягувач повідомлений, що повторна реалізація нерухомого майна не відбулась у зв»язку з відсутністю купівельного попиту. 19.03.2012р. виконавчий документ повернений стягувачу на підставі статей 47,50 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесена відповідна постанова.

Разом з цим, господарським судом враховані приписи пункту 1 статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини по справах "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997р.), "Ромашов проти України" (рішення від 27.07.2004року), якими встановлено, що зазначена Конвенція "гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду".

Як свідчать матеріали справи та пояснює стягувач в судовому засіданні, рішення господарського суду від 31.01.2011р. на час розгляду заяви не виконано, на теперішній час майно не реалізоване, оскільки під час проведення виконавчих дій встановлений факт невідповідності початкової вартості майна, що зазначена в рішенні суду його фактичній ринковій вартості, що підтверджено звітом про оцінку ринкової вартості нежитлового приміщення (предмету іпотеки) станом на 18.10.2012р., яка проведена СОД ФОП/ оцінювачем ОСОБА_4

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначається початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

4

Відповідно до ч. 6 ст. 38 цього ж Закону ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Тобто, необхідність наявності в рішенні господарського суду початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації є вимогою, що встановлена законодавцем.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 14.09.2011р. по справі №9/156-10.

Проведений господарським судом правовий аналіз змісту статей 38,39 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що вказівка в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації є гарантією продажу предмета іпотеки за ціною, що не може бути нижчою тієї ціни, що вказана в рішенні суду. Така гарантія передбачена законом в першу чергу для захисту інтересів боржника в частині забезпечення можливості більш повного погашення заборгованості за кредитним договором. Отже, визначення судом в рішенні суду початкової вартості ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації не є перешкодою для визначення в подальшому ціни продажу предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності під час процедури продажу майна, у разі недосягнення сторонами згоди щодо цього.

Приймаючи до уваги, що власник предмету іпотеки в силу обмежень його відповідальності встановлених діючим законодавством відповідає перед кредитодавцем тільки (виключно) тим майном, що є предметом іпотеки, його інтереси ніяким чином не будуть порушені в разі реалізації предмету іпотеки за вартістю, що є нижчою, ніж встановлена в рішенні господарського суду.

Крім того, приписами пункту 1 статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України відповідно до положень Конституції України, рішення Європейського суду з прав людини по справах "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997р.), "Ромашов проти України" (рішення від 27.07.2004року), виконання рішення суду є однією із складових частин суду, що свідчить про необхідність вживання судами всіх можливих мір для виконання рішень суду та дотримання при цьому балансу прав та інтересів обох сторін, як стягувача, так і боржника, не припускаючись при цьому дисбалансу цих прав та інтересів.

Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги приписи викладених норм, господарський суд робить висновок, що вимоги заявника є правомірними, обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд не приймає до уваги письмові пояснення боржника та позичальника, в яких проти задоволення заяви заперечено, з огляду на той факт, що позичальника визнано банкрутом, а основне зобов'язання за кредитним договором припинено з огляду на наступне:

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено майнового поручителя як особу, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону). Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Отже, майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором іпотеки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Частиною 2 ст. 543 ЦК України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Отже, дія ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не

5

розглядаються і вважаються погашеними, не поширюється на зобов'язання майнового поручителя боржника, оскільки у даній справі майновий поручитель несе солідарну відповідальність, настання якої не пов'язується із заявленням кредитором вимоги до основного боржника у банкрутній справі.

У зв'язку з цим кредитор не позбавлений права вимоги до майнового поручителя боржника як солідарного боржника, а останній - не звільнений від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором.Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.10.2011р.

Крім того, господарський суд враховує і той факт, що банком ще до порушення справи про банкрутство позичальника за кредитним договором, вже реалізоване гарантоване йому законодавством право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м. Київ про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду від 31.01.2011р. задовольнити.

Встановити наступний порядок виконання рішення від 31.01.2011р. по справі №28/268пн:

«З метою погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83011, АДРЕСА_1) перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (08150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) в особі Донецької обласної філії (83114, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 63, ЄДРПОУ 09334010) за договором відновлювальної кредитної лінії №170/СМБ/301/4 від 08.06.2007р. визначити спосіб звернення стягнення на вбудоване приміщення площею 266,4 кв.м. в цокольному поверсі будинку літ. А-5, загальною площею 265,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Євромаркет» (83100, м. Донецьк, бул. Шевченка, 19а, ЄДРПОУ 13513971) на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової вартості предмета іпотеки 1697614,62грн.

Ухвала набирає законної сили 25.10.2012р.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 25.10.2013р.

Головуючий суддя Уханьова О.О.