Рішення № 27840635, 21.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/14596-2012 21.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»до Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністюпростягнення 567 751,73 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЧайковський Я.В. -представниквід відповідачаСлучак О.О. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» про стягнення з Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості у розмірі 567 751,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 535 884,66 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 26 235,92 грн. та 3% річних у розмірі 5 631,15 грн.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що укладений між сторонами договір є нечинним, а тому підстави для стягнення заборгованості відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

17.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» та Фірмою «Т.М.М» - Товариством з обмеженою відповідальністю укладено договір фінансового лізингу № 1117/12/2007 (далі -Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору лізингодавець зобов'язується придбати у свою власність транспортний засіб у відповідності із встановленою лізингоодержувачем специфікацією продавця (грузовий автомобіль, марка, модель: автомобільний кран КТА 25 на шассі КрАЗ-65101 (дві одиниці), 2007 р.), та передати його без надання послуг по керуванню та технічної експлуатації лізингоодержувачу у якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти його на умовах договору.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування предмет лізингу, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000469 від 28.12.2007 та довіреністю серії ЯОД № 847991 від 27.12.2007.

Відповідно до п. 2.3 Договору вартість майна, яке передається, складає суму еквівалентну 326 774,0000 «у.о.», в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 54 462,33 «у.о.», виражена у гривнях України.

Згідно з п.7.1. договору сторони погодили, що валютою договору є умовна одиниця.

Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному Долару США по курсу згідно пункту 7.1.1. Договору.

Пунктом 7.1.1. Договору визначені такі поняття:

- «Курс1»- курс, встановлений НБУ для одного Долара США станом на 17.12.07;

- «Курс2»- курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату, визначену для проведення чергового лізингового платежу згідно додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п.7.1.2. Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як добуток суми лізингового платежу, відображеної в «у.о.» згідно «Графи 3» Додатку №1 на відповідну дату проведення платежу та «Курс2». При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як добуток відповідної суми в «у.о.», зазначеної в «Графі 4»Додатка №1 та «Курсу1».

Вартість майна (включаючи ПДВ), яке передається, в гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності до п.7.4 Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, зазначену в «графі 4» Графіка внесення платежів по «Курсу1» та викупну вартість, зазначену в Додатку №1 до Договору по «Курсу1».

Відповідно до п.7.5. Договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в Додатку №1 до Договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у графіку внесення платежів (п.7.6. Договору).

30.07.2009 року сторони підписали додаткову угоду № 1117/12/2007/R до Договору фінансового лізингу № 1117/12/2007 від 17.12.2007, якою було викладено у новій редакції Графік внесення платежів.

Відповідно до п.7.8 Договору лізингоодержувач зобов'язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків лізингодавця, а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ст. 2 Закону).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Законом України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (стаття 16 Закону).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що своїх зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню передбачених Договором платежів відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед позивачем за 50-57 періоди лізингу.

Згідно розгорнутого розрахунку позивача заборгованість Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»за період з 17.02.2012 по 17.09.2012 (50 - 57 періоди фінансового лізингу) по лізингових платежах відповідно до умов Договору фінансового лізингу № 1117/12/2007 від 17.12.2007, становить 535 884,66 грн.

Відповідачем доказів на спростування вказаної заборгованості та доказів її погашення не надано.

Враховуючи викладе, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 535 884,66 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача на недійсність Договору, то суд відзначає, що з урахуванням положень ст.ст. 6, 204, 533 Цивільного кодексу України та відсутністю рішення суду про визнання Договору недійсним, у суду відсутні підстави для висновку про недійсність Договору.

Твердження відповідача про недосягнення істотних умов Договору в частині непогодження ціни Договору, судом відхиляються, оскільки на виконання умов Договору відповідач отримав об'єкт лізингу та його використовує.

Посилання відповідача на незаконне встановлення в Договорі сплати лізингових платежів в іноземній валюті судом відхиляються з огляду на ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, а також постанову Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №12/149 за позовом ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» до ТОВ «Спецгортехніка» про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, яка в частині застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для суду.

Крім основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 26 235,92 грн, 3% річних у розмірі 5 631,15 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 9.5 договору у випадку, якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплату встановлених договором платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в перші п'ять днів прострочення та 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, починаючи з шостого дня прострочення, а лізингоотримувач зобов'язується її сплатити.

У відповідності до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.ст.1,3 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 26 235,92 грн, 3% річних у розмірі 5 631,15 грн. також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фірма «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (03150, м. Київ, вул. Дмитрова, 5, корпус 2, ідентифікаційний код 33104543) основну заборгованість у розмірі 535 884 (п'ятсот тридцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 66 коп., неустойку у розмірі 26 235 (двадцять шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 92 коп., 5 631 (п'ять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 15 коп. 3% річних, 11 355 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) 03 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2012

Суддя Ю.М. Смирнова