Ухвала суду № 27840533, 03.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" грудня 2012 р. Справа № 5004/995/11

за заявою публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк", м. Київ

про виключення майна із ліквідаційної маси

у справі за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Войціховський В.А.

в судовому засіданні взяли участь:

ОСОБА_1 -підприємець, ініціюючий кредитор

Березенська Т.В. -представник ПАТ КБ "Правекс-Банк" (дов. від 18.01.2012р. №390)

Суть спору: хвалою господарського суду Волинської області від 25.05.2011р. за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Постановою господарського суду від 23.06.2011р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Цією ж постановою ліквідатором підприємця ОСОБА_2 було призначено Пурія Руслана Петровича, з метою виявлення інших кредиторів банкрута зобов'язано ліквідатора подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання підприємця ОСОБА_2 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідне оголошення було опубліковане в газеті "Урядовий кур'єр" №123 від 09.07.2011р.

09 серпня 2011 року до господарського суду Волинської області від публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" надійшла заява про визнання грошових вимог даної кредитної установи до підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 15 233 505,44 грн., в тому числі 14 555 270,85 грн. грошових вимог, забезпечених заставою, а також 678 234,59 грн. грошових вимог, не забезпечених заставою.

Ухвалою суду від 13.08.2012р. строк ліквідаційної процедури у даній справі та повноваження ліквідатора Пурія Р.П. було продовжено до 23.12.2012р.

19 листопада 2012 року до господарського суду від ПАТ КБ "Правекс-Банк" поступила заява від 16.11.2012р. про виключення із ліквідаційної маси підприємця-банкрута наступних об'єктів нерухомого майна: житлового будинку (А-4) загальною площею 894,80 кв.м., житловою площею 382,30 кв.м., з надвірними спорудами, земельної ділянки площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, належать на праві приватної власності фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а також перебувають у заставі ПАТ КБ "Правекс-Банк" на підставі договору іпотеки №345-002/07Ф від 04.09.2008р.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2012р. заяву ПАТ КБ "Правекс-Банк" було призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ "Правекс-Банк", з підстав, викладених у заяві кредитної установи від 16.11.2012р., клопотання про виключення із ліквідаційної маси підприємця-банкрута об'єктів нерухомого майна та земельної ділянки підтримала, просить суд задовольнити відповідну заяву.

Присутній в судовому засіданні ініціюючий кредитор -підприємець ОСОБА_1 своїми усними поясненнями з приводу заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк" та виключення майна із ліквідаційної маси заперечив посилаючись при цьому на безпідставність відповідних вимог банківської установи, їх невідповідність чинному законодавству.

Ліквідатор підприємця ОСОБА_2 Пурій Р.П. в судове засідання не з'явився. Натомість у письмових поясненнях від 03.12.2012р. №03-12/01 (том 4 а.с. 22-23) по суті заявлених ПАТ КБ "Правекс-Банк" вимог ліквідатор зазначив, що відповідно до п. 7 ст. 47, ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу ліквідаційної маси громадянина-підприємця, визнаного судом банкрутом, включається все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення. При цьому ліквідатор Пурій Р.П. просить суд в задоволенні заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк" відмовити.

Боржник -підприємець ОСОБА_2 в судове засідання особисто не з'явився, свого повноважного представника не направив, витребуваних судом пояснень не представив хоча про день, час та місце розгляду справи в суді повідомлявся належним чином (ухвала про прийняття заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк" до розгляду направлялась на юридичну адресу боржника: АДРЕСА_2, рекомендованою кореспонденцією та була повернута до суду без вручення адресату з підстав "за зазначеною адресою відсутній " -конверт з відміткою поштового відділення зв'язку том 4 а.с. 19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку", а саме п. 99, визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка", вручаються адресату, а в разі його відсутності -повнолітньому члену сім'ї. У разі відсутності адресата, або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Таким чином, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" та ін., з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

При цьому судом також було взято до уваги, що у відповідності до долучених до матеріалів справи (том 1 а.с. 17, том 2 а.с. 7-8) Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 від 07.10.2009р., а також спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2012р. НОМЕР_2, підприємець ОСОБА_2 з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності 27.12.2002р. у відповідності до рішення Броварської районної державної адміністрації, у зв'язку із зміною місця проживання фізичної особи-підприємця 07.10.2009р. здійснив заміну Свідоцтва про державну реєстрацію, адресою проживання підприємця є АДРЕСА_2, стан фізичної особи -на стадії припинення підприємницької діяльності.

Дослідивши заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк", господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування заяви ПАТ КБ "Правекс-Банк" від 01.08.2011р. №33682/95 про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 15 233 505,44 грн., зокрема на суму 14 555 270,85 грн. грошових вимог, забезпечених заставою, банківська установа-кредитор засвідчувала наступні обставини:

21 вересня 2007 року між акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" (на даний час публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк") та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття кредитної лінії за №345-002/07Ф у відповідності до котрого банком було відкрито ОСОБА_2 кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих потреб з лімітом кредитування 1 005 600 Євро на термін до 21.09.2012р. зі сплатою відсотків за весь час фактичного користування коштами в розмірі 12,49% річних.

В свою чергу ОСОБА_2 згідно зазначеної кредитної угоди зобов'язувався забезпечити повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом в строк та сумах, визначених договором.

В подальшому 20.08.2008р. договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору було змінено відсоткову ставку за користування кредитом та встановлено останню в розмірі 14,5% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором №345-002/07Ф 21.09.2007р. між банком, позичальником та третьою особою -ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки №345-002/07Ф предметом котрого виступили житловий будинок загальною площею 894,80 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, земельна ділянка площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку із порушенням ОСОБА_2 умов договору кредитування ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулось до Броварського міськрайонного суду з позовом про звернення стягнення сум заборгованості по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування останніми на предмет іпотеки -належне боржнику на праві власності нерухоме майно.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 14.01.2011р. у справі №2-471/2011 було постановлено: 1. Позовні вимоги банку задовольнити повністю. 2. Звернути стягнення на житловий будинок (А-4) загальною площею 894,80 кв.м., житловою площею -382,30 кв.м. з надвірним будівлями та спорудами: колодязь, огорожа, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві приватної .власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". 3. За рахунок продажу предмета іпотеки задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства "Правекс-Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за договором про відкриття кредитної лінії №345-002/07Ф від 21 вересня 2007 року в сумі еквівалентній 1343321 Євро, що за курсом Національного Банку України на день вчинення розрахунку становить 14 551 630,85 грн., а також судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

Здійснюючи посилання на ті обставини, що визначене у рішенні Броварського міськрайонного суду від 14.01.2011р. у справі №2-471/2011 нерухоме майно на праві спільної власності належить як банкруту ОСОБА_2, так і іншій особі - ОСОБА_5 (житловий будинок належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 в розмірі 77/100, а інша частка належить ОСОБА_5, відповідно земельна ділянка належить боржнику -ОСОБА_2 в розмірі 50/100, а інша її частина належить ОСОБА_5), а також те, що у встановленому порядку частки зазначених осіб у спільній власності в натурі виділені не були, ПАТ КБ "Правекс-Банк" вважає, що зазначене нерухоме майно не підлягає продажу та повинно бути виключеним із ліквідаційної маси підприємця ОСОБА_2

Розглянувши заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк", оглянувши матеріали справи, заяву зазначеної кредитної установи про визнання її грошових вимог до боржника, заслухавши пояснення ініціюючого кредитора та представника кредитної установи-кредитора, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням,що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести те, на що вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про безпідставність викладених у заяві ПАТ КБ "Правекс-Банк" обставин та необхідність відхилення останньої.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними обставинами:

Відповідно до статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI Закону про банкрутство.

Відтак, банкрутство фізичних осіб-підприємців регулюється статтями 47-49 Закону у системному взаємозв'язку із положеннями інших статей Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Аналогічні норми містить і Закон про банкрутство у п. 7 ст. 47 котрого визначено, що до складу ліквідаційної маси громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, включається все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури.

Відповідно до п. 7 ст. 47 Закону про банкрутство у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення. Вичерпний перелік майна на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення встановлено п. 1 ст. 26 Закону про банкрутство, додатком до Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 вбачається, що майновий актив -нерухоме майно: житловий будинок (А-4) загальною площею 894,80 кв.м., житловою площею 382,30 кв.м., з надвірними спорудами, земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149 за адресою АДРЕСА_1, в певній частині належний на праві власності як підприємцю-банкруту (ОСОБА_2), так і фізичній особі ОСОБА_5 (поручителю майном за грошовими зобов'язаннями боржника ОСОБА_2), відтак становить ліквідаційну масу підприємця-банкрута.

Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно п. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених пунктом десятим статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно п. 1 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Відтак, відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, включаються ліквідатором до складу ліквідаційної маси, оцінюється та реалізується для погашення вимог кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів.

Пунктом 1 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що діяла до 16.10.2011р., було передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

В даному випадку саме на виконання цих положень законодавчого акту ліквідатором у справі була сформована ліквідаційна маса, до котрої включено наступне нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, земельну ділянку у м. Бровари Київської області по вул. Весняна, 4.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011р., редакція котрого розпочала свою дію з 16.10.2011р., пункт 1 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було викладено в наступній редакції: "Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності".

В силу п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Договір про відкриття кредитної лінії за №345-002/07Ф, а також договір іпотеки №345-002/07Ф предметом котрого виступили житловий будинок загальною площею 894,80 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, земельна ділянка площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, було укладено між акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" (на даний час публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк") та фізичною особою ОСОБА_2 21 вересня 2007 року.

Вказане у заяві кредитної установи заставне майно боржника було включено ліквідатором до ліквідаційної маси відповідно до ст. 26, п. 7 ст. 47, п. 1 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 16.10.2011р.

За таких обставин суд вважає, що дії ліквідатора щодо включення заставного майна боржника до ліквідаційної маси не суперечили нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", котрі діяли станом на час формування ліквідатором ліквідаційної маси.

Поруч з цим господарський суд вважає за необхідне зазначити, що питання правомірності та підставності включення до ліквідаційної маси підприємця ОСОБА_2 спірного нерухомого майна перебувало на розгляді судових органів.

Так, ухвалою господарського суду Волинської області від 30.01.2012р. в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства КБ "Правекс-Банк" про виключення із ліквідаційної маси підприємця ОСОБА_2 об'єктів нерухомого майна: житлового будинку (А-4) загальною площею 894,80 кв.м., житловою площею 382,30 кв.м., з надвірними спорудами, земельної ділянки площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та перебувають у заставі ПАТ КБ "Правекс-Банк" на підставі договору іпотеки №345-002/07Ф від 21.09.2007р. було відмовлено.

Зазначена ухвала суду була залишена без змін згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012р.

29.05.2012р. Вищим господарським судом України постановою у справі №5004/995/11 було дано остаточну оцінку правовідносинам щодо виключення з ліквідаційної маси майна банкрута -підприємця ОСОБА_2

Так, за результатами касаційного перегляду судових актів Вищим господарським судом України було зазначено, що: "…відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу ліквідаційної маси громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, включається все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження, визначені ст. 25 Закону, до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Вичерпний перелік майна, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, встановлено ч. 1 ст. 26 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", додатком до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 5 ст. 48 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про те, що дії ліквідатора щодо включення заставного майна боржника до ліквідаційної маси не суперечили нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", котрі діяли станом на час формування ліквідатором ліквідаційної маси, у зв'язку з чим господарські суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" про виключення зі складу ліквідаційної маси підприємця-банкрута певних об'єктів нерухомого майна, яке перебуває у заставі ПАТ КБ "Правекс-Банк".

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), не потребують доказування.

Поруч з цим суд вважає за необхідне засвідчити, що відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Також законом врегульовано порядок продажу частки майна співвласника. Однак жодним нормативно-правовим актом України не передбачено необхідність виключення із ліквідаційної маси банкрута майна, що належить йому на праві спільної часткової власності.

Тому в даному випадку суд вважає, що дії, спрямовані на виділ в натурі частки майна банкрута у спільній частковій власності з метою її подальшого продажу та погашення вимог кредиторів, повинні вчинятись не інакше, як призначеним судом у справі про банкрутство ліквідатором підприємця-банкрута.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 5, 23, 24, 26, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 41, 43, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" про виключення із ліквідаційної маси підприємця ОСОБА_2 об'єктів нерухомого майна: житлового будинку (А-4) загальною площею 894,80 кв.м., житловою площею 382,30 кв.м., з надвірними спорудами, земельної ділянки площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також перебувають у заставі ПАТ КБ "Правекс-Банк" на підставі договору іпотеки №345-002/07Ф від 21.09.2007р., відмовити.

2. Примірник ухвали суду для відома направити:

- фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6;

- фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2;

- ліквідатору Пурію Р.П.;

- ПАТ КБ "Правекс-Банк".

Суддя В. А. Войціховський