Рішення № 27840478, 03.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/13512-2012 03.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

«Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва

про стягнення заборгованості

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Марковська В.В. (довіреність № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 03.12.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (надалі відповідач) 505 637, 79 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 12 197, 22 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 20 160, 61 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 1640275 від 18.10.2005р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2012р. становила 505 637, 79 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача ухвалою суду від 05.11.2012р., провадження у справі порушено ухвалою від 03.10.2012р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду (надіслання на адресу суду) відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалою від 05.11.2012р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2005р. між АЕК «Київенерго»та КП УЖГ «Житлорембусервіс»укладено договір № 1640275 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з яким постачальник зобовязувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виник за період з 01.11.2009р. по 01.09.2012р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 25.05.2006 року (п. 4.1. договору). Про продовження дії договору свідчать надані листи з пропозиціями та погодженнями строку дії договору, що зокрема підтверджує факт письмового оформлення відповідних змін вказаної умови договору в порядку п. 4.5 договору.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 1 733 169, 15 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в сумі 1 248 665, 18 грн. в погашення боргу, який станом на час вирішення спору складає 484 503, 97 грн..

При цьому, сума боргу в розмірі 21 133, 82 грн. згідно представленої суду довідки про надходження коштів, що ведеться по особовому рахунку № 1640275 була погашена відповідачем протягом вересня 2012р., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

За розглядом спору, в тому числі по сумі, що була сплачена на дату звернення з позовною заявою (01.10.2012р.), провадження у справі не може бути припиненим, оскільки заявлення таких вимог при поданні позову свідчить про завищення позивачем розміру позовних вимог та є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині.

Підставами для припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, а в даному випадку по сумі боргу 21 133, 82 грн. права позивача не були порушені станом на 01.10.2012р. (дата звернення до суду з позовом за яким порушено провадження у справі 5011-22/13512-2012) через сплату боргу відповідачем, відповідно спір заявлений на розгляд суду в цій частині вже не може бути припинений, розгляд таких вимог здійснюється судом по суті.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 484 503, 97 грн., що виник в періоді з 01.11.2009р. по 01.09.2012р. (при врахуванні отриманих оплат).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 12 197, 22 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 20 160, 61 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем по договору № 1640275 від 18.10.2005р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору 10 759, 91 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 10 329, 51 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського 15, ідент. код 31776030) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) 484 503, 97 грн. (чотириста вісімдесят чотири тисячі п'ятсот три гривні 97 копійок) боргу за спожиту теплову енергію, 12 197, 22 грн. (дванадцять тисяч сто дев'яносто сім гривень 22 копійки) інфляційних збитків, 20 160, 61 грн. (двадцять тисяч сто шістдесят гривень 61 копійку) 3% річних, 13 116, 94 грн. (тринадцять тисяч сто шістнадцять гривень 94 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

дата підписання рішення 04.12.2012

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін