Рішення № 27840356, 15.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.12 р. Справа № 5006/33/62/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка (ідентифікаційний код 00131268)

до відповідача Приватного підприємства «Елеком», м.Донецьк (ідентифікаційний код 32724491)

про стягнення основного боргу в сумі 91333,35грн., 3% річних у розмірі 750,69грн.

за участю представників:

від позивача: Кучарський М.О. за довіреністю №20-12 «Д» від 03.04.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Елеком», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 91333,35грн., 3% річних у розмірі 750,69грн.

Ухвалою від 22.08.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/62/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії (суддя Сич Ю.В.).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. справу №5006/33/62/2012 передано на розгляд судді Овсянніковій О.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 15.10.2012р. справу №5006/33/62/2012 передано на розгляд судді Сич Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем договору №2042 від 14.03.2011р. та закінчення терміну дії договору, внаслідок чого виникли підстави повернення грошових коштів у розмірі 91333,35грн., перерахованих в якості авансу, та підстави нарахування 3% річних у розмірі 750,69грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №2042 від 14.03.2011р., договірної ціни, локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів, платіжного доручення №1879 від 17.03.2011р., податкової накладної №5 від 22.03.2011р., претензії №03сп-653/12 від 07.02.2012р. та доказу її направлення, претензії №03юр-2097/12 від 29.03.2012р. та доказу її направлення, постанов Вищого господарського суду України від 08.06.2011р. по справі №8/258/10, від 29.09.2011р. по справі №38/66, від 17.08.2011р. по справі №3/5009/509/11.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовував ст.ст. 1, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 139, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 837, ч.3 ст.849, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Представник позивача виклав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, які надсилались на юридичну адресу, зазначену відповідно до витягу з ЄДРПОУ, про час і місце розгляду справи, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

14.03.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» Донецькі ЕМ (замовник) та Приватним підприємством «Елеком» (підрядник) укладено договір №2042 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується своїми силами та засобами, у встановлений строк виконати земляні роботи з електропостачання житлового будинку в районі ТП 55, а замовник - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору.

За п.1.2. Договору адреса розташування об'єкта: Ворошиловський район м.Донецька.

У відповідності до п.2.1. Договору договірна ціна робіт визначається згідно ДБН Д.1-1-2000 на основі твердого кошторису додаток №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною і складає 152222,25грн., крім того ПДВ - 30444,45грн., усього з ПДВ - 182666,70грн. в тому числі: вартість будівельно-монтажних робіт - 79889,75грн., крім того ПДВ - 15977,95грн., усього з ПДВ - 95867,70грн.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата виконується шляхом 50% передоплати до початку виконання робіт.

Так, позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 91333,35грн. в якості авансу за Договором, про що свідчить платіжне доручення №179 від 17.03.2011р., копія якого міститься в матеріалах справи.

У відповідності до п.3.1. Договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 календарних днів з дати укладання договору і завершити виконання робіт не пізніше 120 календарних днів з дати укладання договору з матеріалів підрядника.

Відповідно до п.5.1.6. Договору до 28 числа звітного місяця передавати замовнику для підписання акт виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (форма №КБ-3).

Отже, кінцевий строк закінчення робіт за Договором та надання акту виконаних робіт становить 11.07.2011р.

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, підрядником земляні роботи виконані не були.

За п.10.1. Договору договір набуває чинності з моменту підписання договору обома сторонами і діє до 31.12.2011р.

Доказів продовження сторонами дії Договору суду не представлено.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що Договір припинив свою дію 31.12.2011р.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що безпідставне набуття відповідачем зазначених грошових коштів в спірному випадку стало наслідком невиконання відповідачем зобов'язань за Договором та закінченням дії вказаного Договору.

05.04.2012р. позивачем на адресу відповідача направлено листа від 29.03.2012р. №03юр-2097/12 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 91333,35грн., перераховані за Договором, про що свідчить фіскальний чек, копія якого міститься в матеріалах справи.

За частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України та наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», останній день повернення зазначених грошових коштів становить 16.04.2012р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та як стверджує позивач зазначені грошові кошти відповідачем не були повернуті.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у розмірі 91333,35грн. є доведеними та такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідно до чого підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 750,69грн. за період з 09.04.2012р. по 17.07.2012р.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає що, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Оскільки позивач 05.04.2012р. направив відповідачу лист від 29.03.2012р. №03юр-2097/12 з вимогою про повернення грошових коштів, зобов'язання стають грошовими з 17.04.2011р.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період вказаного нарахування. Як вище встановлено судом, строк повернення зазначених грошових коштів становить 16.04.2012р. Отже, прострочення виконання зазначеного зобов'язання виникає з 17.04.2012р.

Здійснивши перерахунок зазначеного нарахування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 688,74грн.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 03.08.2011р. по справі №5/25, від 21.07.2011р. по справі №10/020-11.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 612, 625, 1212 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка до відповідача, Приватного підприємства «Елеком», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 91333,35грн., 3% річних у розмірі 750,69грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Елеком» (83111, м.Донецьк, вул.Салтикова-Щедріна, буд.26, кв.30, ідентифікаційний код 32724491) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, проспект Леніна, буд.11, ідентифікаційний код 00131268) грошові кошти в сумі 91333,35грн., 3% річних у розмірі 688,74грн., судовий збір у розмірі 1841,68грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 15.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2012р.

Суддя Сич Ю.В.