номер провадження справи 24/167/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.12 Справа № 5009/4366/12
за позовом: приватного підприємства «Інвест-Ресурсбуд»(69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 42, кімната 5)
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1)
про визнання права власності
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Скуріхін О.В., довіреність від 19.10.2012р. б/н
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство «Інвест-Ресурсбуд»з позовною заявою до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання за позивачем право власності на об'єкти та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: вольєр літ. Л, альтанку літ. М, фундамент під гараж літ. Н, ворота № 11, паркан № 12, паркан № 13.
Ухвалою від 20.11.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/4366/12, судове засідання призначено на 28.11.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 28.11.2012р., на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, що викладені у позовній заяві зазначивши, що 12.05.2012р. між ними був укладений інвестиційний договір, за умовами якого сторони погодили спільне інвестування у спорудження майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2. Після завершення будівництва та проведення всіх розрахунків, сторони погодили укласти договір про спільну діяльність між собою. За даним Договором відповідач зобов'язаний передати грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. для здійснення будівництва проекту, а позивач зобов'язаний інвестувати у проект додаткові грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. та збудувати об'єкт, зареєструвати та оформити його у встановленому законом порядку. Відповідач замість 100 000,00 грн. інвестував лише 10 000,00 грн., що підтверджує розписка від 25.05.2012р. Через відсутність фінансування проекту, позивач не зміг збудувати обумовлений договором майновий комплекс. Не зважаючи на це, 15.08.2012р. від відповідача надійшла вимога позивачу про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості за ФОП ОСОБА_1, а також відмова від подальшого фінансування проекту через відсутність грошових коштів. Позивач вважає, що відповідач не має права претендувати на дане майно, оскільки проект, що обумовлений інвестиційним договором від 12.05.2012р., позивачем не здійснено через відсутність фінансування. Позивач бажає повернути грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн., що інвестував відповідач, оскільки таких грошових коштів для здійснення проекту недостатньо. Однак, відповідач не згоден з цим та виражає бажання зареєструвати за нею об'єкти. Позивач вказує, що він є власником об'єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а саме: вольєр літ. Л, фундамент під гараж літ. Н, альтанка літ. М, ворота та паркан. Позивач купив дані об'єкти на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2010р. у ОСОБА_3. Дані об'єкти у 2010 році збудував ОСОБА_3 на місці його житлового будинку, який він успадкував від свого батька ОСОБА_4, зруйнував той будинок, а на місці нього збудував вищевказане майно. Продаж майна позивачу здійснювалася за 20 000,00 грн. Таким чином, на даний час майно не реконструйоване в майновий комплекс, обумовлений інвестиційним договором. Дійсно, позивач не зареєстрував у нотаріуса та в ТОВ ЗМБТІ спірне майно за собою, оскільки продавець майна (ОСОБА_4) помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про смерть. Спадкоємці ОСОБА_3 відсутні та ніхто на дане майно майнових претензій не пред'являв. Отже, позивач вважає, що правомірно набув вказане майно. Просить суд, на підставі ст. ст. 15, 16 321, 328, 334, 376, 392 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив. Проте, надав суду письмовий відзив, в якому просить розглянути справу без його участі та по суті спору зазначив, що дійсно інвестував у проект замість 100 000,00 грн. лише 10 000,00 грн. та відмовився від подальшого фінансування через відсутність фінансової можливості здійснювати такі інвестиційні проекти. Тому ФОП ОСОБА_1 листом -вимогою просила зареєструвати за нею право власності на збудовані за її грошові кошти об'єкти. Проте, пізніше відповідач дізнався, що через відсутність фінансування, позивачем не здійснено будівництво об'єкту. Виходячи із цього, відповідач не заперечує проти задоволення позову на користь позивача та на його особисте майно не претендує.
Суд вирішив за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
12.05.2012р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Інвестор) та приватним підприємством «Інвест-Ресурсбуд»(Партнер) укладено інвестиційний договір, за умовами якого (п.1.1.) Інвестор та Партнер домовились про спільну участь в реалізації проекту по спорудженню цілісного майнового комплексу, що розташовується за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п. 1.2. договору, спільна участь в реалізації Проекту передбачає залучення Партнером Інвестора для фінансування реалізації проекту та зобов'язання Партнера реалізувати проект протягом 2 (двох) місяців з моменту укладення та підписання даного договору.
Після завершення будівництва та проведення всіх розрахунків між сторонами Партнер та Інвестор укладуть один з одним договір про спільну діяльність між собою (п. 1.3.).
Пунктом 1.4. договору сторони погодили, що Інвестор зобов'язаний передати грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. для здійснення будівництва проекту, а Партнер зобов'язаний інвестувати у проект 100 000,00 грн. та збудувати об'єкт, зареєструвати та оформити його у встановленому законом порядку.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем не виконано умови інвестиційного договору у повному обсязі щодо інвестування грошових коштів у спільний проект.
Так, відповідач замість 100 000,00 грн. інвестував лише 10 000,00 грн., що підтверджується розпискою від 25.05.2012р.
Через відсутність фінансування проекту, позивач не зміг збудувати обумовлений договором майновий комплекс.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звернулася до ПП «Інвест-Ресурсбуд»з вимогою про розірвання інвестиційного договору та реєстрації за нею право власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 в частині, пропорційно інвестованій.
Позивач вважає, що відповідач не має права претендувати на дане майно, оскільки проект, що обумовлений інвестиційним договором від 12.05.2012р., позивачем не здійснено через відсутність фінансування.
До того ж позивач вказує, що ПП «Інвест - Ресурсбуд»є власником об'єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, а саме: вольєр літ. Л, фундамент під гараж літ. Н, альтанка літ. М, ворота та паркан, які передані йому на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2010р.
Позивачем не зареєстровано у встановленому законодавством порядку право власності на дане майно, оскільки продавець майна (ОСОБА_3) помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про смерть.
Предметом позову є визнання за ПП «Інвест - Ресурсбуд»права власності на об'єкти та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: вольєр літ. Л, альтанку літ. М, фундамент під гараж літ. Н, ворота № 11, паркан № 12, паркан № 13.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2010р. гр. ОСОБА_3 передано майно у власність ПП «Інвест -Ресурсбуд», а саме відчужується фундамент, загальною площею 53 м. кв., вольєр площею 6 м. кв., альтанка, ворота, довжиною 2.20 м. та паркан довжиною 100 метрів.
Із змісту п. 2 договору слідує, що це майно розташовано в АДРЕСА_2 на земельній ділянці, на якій був розташований житловий будинок ОСОБА_3, придбаний батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. В квітні 2010 року ОСОБА_3 будинок зруйнував та замість нього побудував вищевказане майно.
Продаж майна здійснено за -20 000,00 грн., які отримані Продавцем від Покупця повністю під час оформлення цього договору.
В якості доказу оспорювання права власності позивачем наданий суду лист ФОП ОСОБА_1 від 15.08.2012р. до позивача з вимогою про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості за нею.
Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що представлені позивачем документи достатньо свідчать про набуття ним права власності на зазначені у позові об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ст. 376 ЦК України, право власності може бути визнано судом за особою яка самовільно збудувала майно, за умови надання земельної ділянки.
Земельна ділянка була відведена ОСОБА_3 під житловий будинок, що підтверджується довідкою від 09.09.2009р., в якій зазначено, що за АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 600 кв. м.
Відповідно до статті 120 Земельного Кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Отже, до позивача перейшло також право користування даною земельною ділянкою.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на об'єкти та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: вольєр літ. Л, альтанку літ. М, фундамент під гараж літ. Н, ворота № 11, паркан № 12, паркан № 13, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 45, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за приватним підприємством «Інвест-Ресурсбуд»(69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 42, кімната 5, код ЄДРПОУ 35536459) право власності на об'єкти та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: вольєр літ. Л, альтанку літ. М, фундамент під гараж літ. Н, ворота № 11, паркан № 12, паркан № 13.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 29.11.2012 р.
Судове рішення № 27840170, Господарський суд Запорізької області було прийнято 28.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/4366/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: