Постанова № 27839614, 27.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 8/5009/7354/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Автомагістраль"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2012р.та рішеннягосподарського суду Запорізької області від 26.01.2012р.у справі№ 8/5009/7354/11 господарського суду Запорізької областіза позовом1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" 2. Приватного підприємства "Автомагістраль"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99"простягнення 627000грн. штрафних санкцій, 52564,93грн. річних процентів на користь позивача-1 та 636404,16грн. збитків на користь позивача-2,

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" та Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулися до господарського суду Запорізької області з позовом та заявою про уточнення (зменшення) позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" про стягнення неустойки у розмірі 398780,6грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" та 536604,62грн. збитків на користь Приватного підприємства "Автомагістраль".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2012р. у справі №8/5009/7354/11 (суддя Попова І.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Черноти Л.Ф., суддів Діброви Г.І., Шевкової Т.А.), позовні вимоги задоволено частково. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс 398780,60грн. неустойки, 7975,6грн. судового збору. В позові Приватного підприємства "Автомагістраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" про стягнення 536604,62грн. збитків відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2012р., рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2012р. у справі №8/5009/7354/11 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Автомагістраль" про стягнення 536604,62грн. збитків, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Автомагістраль" у повному обсязі, стягнув з відповідача 536604,62грн. збитків.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2012р. у даній справі.

Від представника позивачів подано клопотання про розгляд скарги за його відсутності, яке судом касаційної інстанції задовольняється.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 27.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" (покупець) був укладений контракт №3578, за умовами п.1.1 якого постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує Бітум БНД 60/90, Бітум БНД 90/130, ГОСТ 22245-90 с изм 1 (ДСТУ 4044-2001) походження Російської Федерації (далі за текстом -"товар") в кількості, зазначеній в додатках до даного контракту, з максимальним відхиленням за кількістю поставленого товару +/- 5% на умовах поставки EXW ст.Васильків -1, ЮЗЖД, код станції 321207, в порядку, передбаченим даним контрактом.

За умовами п.2.6, 2.7 цього контракту дата поставки першої партії товару повинна бути не пізніше 10.06.2011р. Після підписання даного контракту, в строк до 27.05.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" направляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" повідомлення про готовність поставити товар. Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" не пізніше 2-х календарних днів з моменту отримання повідомлення постачальника про готовність відвантажити товар та згодою з ціною на товар направляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" відвантажувальну разнарядку на відвантаження партії товару.

З договірних умов, визначених сторонами у п.2.12, 2.13 контракту, суд апеляційної інстанції встановив, що факт поставки товарної партії підтверджується штемпельною відміткою в залізничній накладній на станції відправлення. Датою поставки партії товару буде вважатися дата на штампі станції відвантаження товару.

Даний контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.1 контракту).

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що до контракту №3578 від 27.05.2011р. підписана обома сторонами без розбіжностей та зауважень та скріплена печатками обох підприємств специфікація, якою передбачено відповідальність продавця у відношенні якості поставленого товару та показники якості, які повинні містити поставлений товар.

Врахував умови п.2.6 договору яким передбачено поставку першої партії товару не пізніше 10.06.2011р., здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов договору, перша партія товару поступила 07.07.2011р., розмитнена 18.07.2011р., вагою 516,944МТ, на суму 324238,88грн., друга партія товару поставлена 13.07.2011р., розмитнена 21.09.2011р., вагою 481,25МТ, на суму 3017438,50грн.

Поряд з цим, суди попередніх інстанцій встановили, що умовами п.6.3 договору передбачена відповідальність постачальника за несвоєчасне відвантаження товару у вигляді пені в розмірі 01,% вартості недопоставленого товару та (або) непоставленого в строк товару за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми контракту. На підставі вказаного пункту договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" нарахувало до сплати 398780,6грн. неустойки за період з 19.06.2011р. до 21.09.2011р. Врахував вищевикладені обставини, приписи ч.1 ст.546, ч.1 ст.549, ст.614 Цивільного кодексу України, перевірив правильність здійсненого позивачем-1 розрахунку неустойки, суд апеляційної інстанції підставно погодився з вірним висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача-1, що не оспорюється відповідачем.

Водночас пославшись на приписи ст.224 ГК України та ст.1166 ЦК України, вказав, що заявлені позовні вимоги позивача-2 про стягнення з відповідача збитків на суму 536604,62грн., складаються з простою вагонів в очікуванні розмитнення, послуг залізниці, усіх платежів та зборів, які є в накопичувальних картках, відсутність в накопичувальних картках ФДУ-92 та відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46 визначених розмірів штрафів, сплачених позивачем-2 за затримку вагонів, зазначив про не підтвердження розміру спричинених збитків та їх заподіяння відповідачем позивачу, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні вимог про стягнення збитків в розмірі 536604,62грн.

Проте висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Автомагістраль" про стягнення 536604,62грн. збитків є передчасними з наступних підстав.

Відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов'язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Згідно з приписами ст.22 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.224 Господарського кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Проте розглядаючи заявлені позивачем -2 вимоги про стягнення збитків, суди попередніх інстанцій всупереч приписів ст.43 ГПК України не з'ясували наявності усіх елементів цивільного правопорушення для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищевикладене свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо заявлених позовних вимог Приватного підприємства "Автомагістраль" про стягнення 536604,62грн. збитків.

Оскільки передбачені ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Автомагістраль" про стягнення 536604,62грн. збитків, з передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду, з залишенням в решті без змін постанови суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по сплаті позивачем-1 судового збору за касаційний перегляд покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: на суму 2683,03грн.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Автомагістраль" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. та рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2012р. у справі №8/5009/7354/11 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Автомагістраль" про стягнення 536604,62грн. збитків, в цій частині справу №8/5009/7354/11 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду, в решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. у справі №8/5009/7354/11 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" (69095, м.Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 16, оф. 105, ЄДРПОУ 30055022) на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" (07351, Київська область, Вишгородський район, с. Синяк, вул.Леніна, 68, код ЄДРПОУ 31481658) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за касаційний перегляд на суму 2683(дві тисячі шістсот вісімдесят три)грн.03коп. Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко