Рішення № 27839363, 03.12.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5004/1152/12

за позовом Концерну "Військторгсервіс" в особі філії " Управління торгівлі Західного оперативного командування " Концерну " Військторгсервіс", м.Львів

до відповідача Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство", м.Ківерці

про стягнення 16 912,76 грн.

суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/з.

від відповідача: Сидорук Р.В. - довіреність №307 від 07.08.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Концерн "Військторгсервіс" в особі Філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс" - звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство ", в якому просить стягнути з відповідача 16 912,76 грн., в тому числі 11271,88 грн. - основного боргу за виготовлення форменого одягу згідно договору на виконання індивідуального пошиття форменого одягу від 01.09.2009р., отриманого відповідачем по накладній№000492 від 14.09.2009р., 1 775,20 грн. - пені, 1 262,37 грн. - 3% річних, 2 603,41 грн. - суми індексу інфляції.

Позивач вдруге в судове засідання не з'явився, в клопотанні від 14.11.2012р. №544 просить розгляд справи відкласти, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Зазначив, що згідно наказу генерального директора Концерну "Військторгсервіс" №92/1 від 15.10.2012р. довіреність представника скасована.

Представник відповідача в судовому засіданні категорично заперечив проти відкладення розгляду справи, зазначив, що позивач безпідставно не з'являється в судове засідання тривалий час.

Суд розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, вважає що подане клопотання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду спору обмежений двома місяцями. Крім того, ухвалою суду від 06.11.2012р. строк розгляду даної справи вже був продовжений на 15 днів.

Представник відповідача в судовому засіданні, в поясненнях №438 від 06.11.2012р., від 27.11.2012р. зазначив, що відповідач до подачі позову сплатив 7 271,88 грн., в тому числі 3 000,00 грн. згідно виписки банку від 20.04.2010р., 3000,00 грн. згідно платіжного доручення №893 від 02.04.2012р., 771,88 грн. згідно платіжного доручення №2020 від 04.09.2012р., 500,00грн. згідно платіжного доручення №2079 від 11.09.2012р. Крім того, після подачі позову сплачено ним 2000,00 грн. згідно платіжного доручення №2383 від 10.10.2012р., 1000,00грн. згідно платіжного доручення №2489 від 24.10.2012р., 3000,00 грн. згідно платіжного доручення №2643 від 05.11.2012р. Залишок боргу на 06.11.2012р. складає 4 000,00 грн. Зазначив, також, що в платіжних дорученнях підставою перерахування коштів є договір від 01.09.2009р., будь-яких інших зобов'язань між сторонами не було. Просить в частині нарахування пені, 3% річних та суми індексу інфляції відмовити у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвал суду щодо надання чіткого, обґрунтованого розрахунку нарахувань з зазначенням підстав та періоду нарахувань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

в с т а н о в и в :

01.09.2009р. між Концерном "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс" (виконавець) та Державним підприємством "Ківерцівське лісове господарство " (замовник) було укладено договір на виконання індивідуального пошиття форменого одягу.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 даного договору сторони узгодили, що згідно з попередньою домовленістю позивач зобов'язався виготовити відповідачу, згідно затверджених ескізів, а відповідач - прийняти і оплатити продукцію на загальну суму 17 271,88 грн.

Згідно п. 4.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється шляхом передоплати.

Позивач свої зобов'язання щодо виготовлення форменого одягу, визначеного в специфікації (п. 1.2 договору) виконав та передав відповідачу продукцію на загальну суму 17 271,88 грн., що підтверджується накладною від 14.09.2009р. №0000492 та не заперечується відповідачем.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково та сплатив позивачу до подачі позову (12.09.2012р. - дата відтиску штемпеля поштового відділення по відправлення позовної заяви та доданих до неї додатків) 3 000,00 грн. згідно виписки від 02.04.2010р. та 3 000,00 грн. згідно платіжного доручення №893 від 02.04.2012р., що підтверджує і позивач в позові. Крім того, відповідачем сплачено додатково до подачі позову 771,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2020 від 04.09.2012р. та 500,00 грн. згідно платіжного доручення №2079 від 11.09.2012р. (а.с. 75,76).

Тому в частині стягнення 1 271,88 грн. боргу слід відмовити, як нараховано безпідставно.

Крім того, судом встановлено, що після подачі позову відповідач сплатив ще 6 000,00 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №2383 від 10.10.2012р. на суму 2000,00 грн., №2489 від 24.10.2012р. на суму 1 000,00 грн., №2643 від 05.11.2012р. на суму 3 000,00 грн. (а.с. 77-79). Згідно пояснень представника відповідача сплата проведена саме по договору від 01.09.2009р., оскільки інших договірних зобов'язань між сторонами не було.

Заборгованість відповідача становить 4000,00 грн., що не заперечується і самим відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір від 01.09.2009р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 4000 грн. основного боргу.

В частині стягнення 6 000,00 грн. боргу провадження у справі слід припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору (сплата боргу після подачі позову).

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1 775,20 грн. - пені, 1 262,37 грн. - 3% річних, 2 603,41 грн. - суми індексу інфляції.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї додатків позивачем не додано чіткого розрахунку нарахованих ним пені, 3 % річних та суми індексу інфляції, не зазначено періоду та підстав нарахувань. Суд ухвалами суду від 17.09.2012р., від 16.10.2012р., від 06.11.2012р. неодноразово зобов'язував позивача надати чіткий розрахунок пені, 3 % річних та суми індексу інфляції з зазначенням підстав та періоду нарахувань. Однак позивач безпідставно і без поважних причин вимоги ухвал суду не виконав.

Згідно п.5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик в судове засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Позов може бути залишений без розгляду й частково, а саме в частині однієї із заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 1775,20 грн. - пені, 1 262,37 грн. - 3% річних, 2 603,41 грн. - суми індексу інфляції, - позов слід залишити без розгляду відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 951,65 грн., пропорційно до суми задоволених вимог, слід стягнути з нього.

Згідно із статтею 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

У зв'язку із переплатою судового збору (сплачено 1 653,00 грн.), враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід повернути позивачу - Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс", м.Львів з Державного бюджету України переплачений судовий збір у розмірі 43,50 грн., сплачений Концерном "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс", м.Львів, згідно платіжного доручення № 110 від 04.09.2012р. в сумі 653,00 грн. та згідно платіжного доручення №103 від 03.09.2012р. в сумі 1 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст. 80, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України , Законом України "Про судовий збір", господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство", м.Ківерці, вул.Кузнєцова, 4 (код 00991551) на користь Концерну "Військторгсервіс" в особі філії " Управління торгівлі Західного оперативного командування " Концерну " Військторгсервіс", м.Львів, вул.Плугова, 12а (код 33689922) - 4 000,00 грн. боргу та 951,65 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 1 271,88 грн. основного боргу - відмовити.

4. В частині стягнення 6 000,00 грн. - основного боргу провадження у справі в цій частині припинити.

5. В частині стягнення 1 775,20 грн. - пені, 1 262,37 грн. - 3% річних, 2 603,41 грн. - суми індексу інфляції - позов в цій частині залишити без розгляду.

6. Повернути Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс", м.Львів, вул.Плугова, 12а (код 33689922) з Державного бюджету 43,50 грн. надмірно сплаченого судового збору, сплаченого Концерном "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс", м.Львів, згідно платіжного доручення № 110 від 04.09.2012р. в сумі 653,00 грн. та згідно платіжного доручення №103 від 03.09.2012р. в сумі 1 000,00 грн. (оригінали платіжних доручень № 110 від 04.09.2012р. та №103 від 03.09.2012р.знаходяться в матеріалах справи).

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

03.12.12