Вирок № 27839219, 05.12.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/15764/12

пр. № 1/2608/1033/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Мікулінської Н.М,

прокурора Швеця Т.О.,

потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївка, Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, згідно із ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 19.11.2010 приблизно о 08 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Део Ланос»державний знак НОМЕР_4 разом з ОСОБА_1, приїхали до будинку АДРЕСА_3. При цьому, ОСОБА_1 домовилася з підсудним про те, що він зачекає її в салоні автомобіля, після чого вийшла з автомобіля, залишивши в салоні автомобіля свою жіночу сумочку з особистими речами. В цей час підсудний вирішив викрасти майно, яке належить ОСОБА_1 Реалізуючи свій злочинний умисел, він не став чекати ОСОБА_1, та з метою обернення на свою користь та особистого збагачення поїхав з вказаного місця, таємно викравши таким чином майно, яке належить ОСОБА_1, а саме: жіночу сумку, ціною 300 грн., в якій знаходилися: мобільний телефон «Моторола С118», ціною 250 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», ціною 10 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 10 грн.; гаманець, ціною 600 грн.; туш для вій «Мейбелін», ціною 60 грн.; помада «Ейвон», ціною 25 грн.; блиск для губ «Ейвон», ціною 25 грн.; два тюбики крему «Мері Кей», ціною по 30 грн. кожен, на суму 60 грн.; дерев'яне люстерко, ціною 15 грн.; два олівці для очей, ціною по 10 грн. кожен, на суму 20 грн.; пудра «Лореаль», ціною 70 грн.; пудра «Рімел», ціною 70 грн.; три ключі, ціною по 40 грн. кожен, на загальну суму 120 грн.; ключ від домофону, ціною 20 грн.; брелок у вигляді «олімпійського ведмедика», ціною 10 грн.; гребінець, ціною 10 грн.; підводка для очей, ціною 20 грн.; картка поповнення рахунку «Лайф»на 35 грн., ціною 35 грн.; гроші в сумі 150 грн.; ювілейний карбованець СРСР, ціною 50 грн.; а також предмети, які не представляють для ОСОБА_1 матеріальної цінності: п'ять чеків банку «Приват банк»; три квитанції про сплату комунальних послуг та частина дзеркала з малюнком, паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_1, а всього майна на загальну суму 1550 грн. З викраденим чужим майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, однак згодом був затриманий працівниками міліції і викрадене у нього було вилучено.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив суду обставини вчинення ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету та показав, що він 19.11.2010 приблизно о 08 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Део Ланос»державний знак НОМЕР_4 підвіз ОСОБА_1 до її знайомого, який проживає у будинку АДРЕСА_3. Вони домовилися про те, що він почекає її у салоні автомобіля. Коли ОСОБА_1 вийшла з автомобіля, то він помітив, що вона залишила в салоні автомобіля свою сумочку з особистими речами та грішми. Він почекав її 15 хв., а потім вирішив викрасти вказане майно. Пізніше він вказану сумку із особистими речами ОСОБА_1 переніс до себе додому. Ніяких речей він із сумки не брав, взяв лише гроші, які витратив на бензин. В подальшому сумку ОСОБА_1 з її особистими речами працівники міліції знайшли у нього дома та вилучили. Також зазначив, що цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 10 635 грн. визнає частково, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 635 грн. визнає повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди -частково - в розмірі 5 000 грн. Разом із цим зазначив, що він частково -в розмірі 200 грн. - відшкодував завдану ОСОБА_1 матеріальну шкоду, про що надав фіскальний чек від 03.02.2011 № 2674 про переказ коштів (т. 2 а.с. 14).

Оскільки підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєному визнав повністю та не оспорює фактичні обставини справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку прокурора, потерпілої-цивільного позивача, її представника та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудного, потерпілої-цивільного позивача та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши підсудного та потерпілу-цивільного позивача, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованому йому складу злочину повністю доведена. Дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфіковано вірно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, є щире каяття у вчиненому злочині.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що злочин згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; обставину, що пом'якшує його покарання, а саме: щире каяття, яке проявилося у повному визнанні своєї вини, готовності нести передбачену законом відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання; дані про особу підсудного, а саме: позитивну характеристику, те, що він не одружений, не працює, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога, згідно із ст. 89 КК України раніше не судимий, та вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що покарання підсудному ОСОБА_3 слід призначити у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Речові докази по справі, що зазначені у постанові про визнання і прилучення до справи речових доказів та передані під розписку потерпілій ОСОБА_1, суд вважає за необхідне залишити у ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 157-158).

Оскільки підсудний ОСОБА_3 цивільний позов ОСОБА_1 визнав частково, суд вважає за необхідне дослідити обставини справи в цій частині в повному обсязі.

Так, дослідивши матеріали справи, що стосуються цивільного позову, в повному обсязі суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 435 грн., та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Задовольняючи цивільний позов в частині матеріальної шкоди в розмірі 435 грн. суд виходить з того, що підсудний надав суду фіскальний чек від 03.02.2011 № 2674 про переказ ОСОБА_1 коштів в сумі 200 грн. (т. 2 а.с. 14).

Щодо часткового задоволення цивільного позову в розмірі 5 000 грн., то судом достовірно встановлено, що своїми діями підсудний ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_1 моральні страждання та моральну шкоду. При цьому, суд враховує характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у її житті та вважає, що саме така сума є достатньою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 321-324, 330 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п'ять тисяч) грн.

Речові докази по справі: жіночу сумку з матеріалу чорного кольору з візерунками у вигляді квіток та листків, мобільний телефон «Моторола С118», гаманець з матеріалу червоного кольору, туш для вій «Мейбелін»у тюбику жовтого кольору, помаду «Ейвон»у флаконі чорного кольору, блиск для губ «Ейвон», два тюбики крему «Мері Кей»місткістю 29 мл. кожен, дерев'яне люстерко, два олівці для очей, пудра «Лореаль», пудра «Рімел», три ключі, ключ від домофону, брелок у вигляді ведмедика на кільці, гребінець чорного кольору, підводка для очей, п'ять чеків банку «Приват банк», три квитанції про сплату комунальних послуг та частина дзеркала з малюнком, які передані під розписку на зберігання ОСОБА_1, - повернути за належністю ОСОБА_1.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: В.О. Жмудь