Рішення № 27838926, 04.12.2012, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-1525/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі - Нєстєровій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_1 і який є майновим поручителем за кредитним договором, укладеним банком та ТОВ «Техенергокомплект». Свої вимоги обґрунтовують тим, що боржником за кредитним договором не виконуються його умови і заборгованість стягнута в примусовому порядку в розмірі 913572 грн. 07 коп. основної заборгованості, процентів в розмірі 113332 грн. 07 коп. та пені в розмірі 255644 грн. 35 коп. Разом з тим, заборгованість на час розгляду даної справи не погашена і тому позивач користуючись своїм правом, просить звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26 жовтня 2006р., укладеним між Акціонерним Комерційним Банком «Форум» та ОСОБА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 6142.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 не визнав, зазначаючи, що на час придбання іпотечного майна - спірної квартири ОСОБА_1 не перебував у зареєстрованому шлюбі і тому майно належить йому особисто. На момент укладення іпотечного договору, відповідач не перебував у зареєстрованому шлюбі, а ухвала суду про визнання права власності на іпотечне майно за ОСОБА_2 була винесена через п»ять років після укладення іпотечного договору і тому не може впливати на правовідносини, які виникли в момент укладення договору.

Відповідач та його представник в судовому засіданні первісний позов не визнали, визнали повністю позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 та зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 1993 року, в них народилось двоє дітей - 1995 та 1997 років народження. Під час перебування у фактичному шлюбі, ОСОБА_1 в 2003 р. придбав спірну квартиру, в 2005р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 Спірна квартира є їх постійним помешканням, де проживають вони разом з двома неповнолітніми дітьми. Дружина відповідача своєї письмової згоди на передачу квартири в іпотеку не надавала і тому зазначений договір необхідно визнати недійсним.

Представник третьої особи з самостійними вимогами первісний позов не визнав та підтримав зустрічний позов, зазначаючи, що майно передане в іпотеку, належало подружжю ОСОБА_2 на праві власності і тому при оформленні договору іпотеки, необхідна була письмова згода дружини на його укладання, що передбачено ст. 65 СК України. Оскільки така вимога закону банком додержана не була, це є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась, про час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає, а позов третьої особи з самостійними вимогами є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, 26.10.2006р. між АКБ «Форум» та ТОВ «Техенергокомплект» було укладено генеральний кредитний договір №58/06/01-КL, відповідно до якого боржнику було надано кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту кредитування у сумі 360000 доларів США з кінцевою датою повернення кредиту 23.10.2009р. і сплатою 14% річних за користування кредитом (т.1 а.с.9-15).

В забезпечення виконання зобов»язань по договору між банком та відповідачем ОСОБА_1 26.10.2006р. був укладений договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1.

Боржником за кредитним договором не виконуються його умови і заборгованість стягнута в примусовому порядку в розмірі 913572 грн. 07 коп. основної заборгованості, процентів в розмірі 113332 грн. 07 коп. та пені в розмірі 255644 грн. 35 коп. Разом з тим, заборгованість на час розгляду даної справи не погашена і тому позивач користуючись своїм правом, просить звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26 жовтня 2006р.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 1993 року, в них народилось двоє дітей - 1995 та 1997 років народження. Під час перебування у фактичному шлюбі, ОСОБА_1 в 2003 р. придбав спірну квартиру, в 2005р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 Спірна квартира є їх постійним помешканням, де проживають вони разом з двома неповнолітніми дітьми.

Отже, на час укладення іпотечного договору, відповідач - майновий поручитель перебував у зареєстрованому шлюбі, зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу та штампом в його паспорті, який надавався позивачу і ця обставина була йому відома.

Пунктом 2.1.5. іпотечного договору передбачено, що у тому разі, якщо предмет іпотеки знаходиться у спільній власності іпотекодавець надає іпотекодержателю нотаріально посвідчену заяву про згоду інших співвласників на передачу предмета іпотеки в іпотеку. Разом з тим, зазначена умова договору додержана не була, письмову згоду на оформлення іпотечного договору від ОСОБА_2 банк не отримав, але договір в порушення вимог закону уклав.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Дійсно, подружжя ОСОБА_2 проживали однією сім»єю з 1993р., це об»активно підтверджується тим, що в них за час спільного проживання народилось двоє дітей. В 2003р., під час спільного проживання з ОСОБА_2, ОСОБА_1 придбана спірна квартира, яка відповідно до положень Сімейного кодексу України є спільної сумісною власністю ОСОБА_1.

Статтею 65 СК України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружна, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення договорів одним із подружжя, які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.04.2011р. було затверджено мирову угоду сторін - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про поділ майна подружжя і визначено, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя і за позивачем визнано право власності на неї. Зазначена ухвала суду набрала законної сили і відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, оскільки спірна квартира перебувала у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при укладенні іпотечного договору повинна була бути отримана нотаріально посвідчена згода ОСОБА_2 на його укладення. Оскільки ОСОБА_2 своєї згоди на укладення іпотечного договору не давала, зазначене свідчить про порушення умов закону, а саме ст. 65 СК України при його укладанні і як наслідок - визнання договору та додатку до нього недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені, зокрема ч.1 ст.203 цього Кодексу, що визначено ч.1 ст.215 ЦК України.

Зазначене свідчить, що спірний договір іпотеки був укладений в порушення вимог закону і тому визнається судом недійсним.

Відповідно до ст..88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача - третьої особи з самостійними вимогами необхідно стягнути судовий збір.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 203,215 ЦК України, ст.ст. 65,74 СК України, ст. ст. 10,11,60,61,212,213 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки від 26 жовтня 2006р., укладений між Акціонерним Комерційним Банком «Форум» та ОСОБА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 6142, відповідно до якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1.

Визнати недійсним додатковий договір до договору іпотеки від 31.10.2008р., укладений Акціонерним Комерційним Банком «Форум» та ОСОБА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 5702.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ( ідентифікаційний код 21574573), ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати по 53 грн. 65 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Литвинова І. В.