Рішення № 27838841, 05.12.2012, Оболонський районний суд міста Києва

05.12.2012 Справа № 2-1441/12

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

__________________

Справа №2-1441/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

Головуючого судді О.В. Диби

Секретарі О.В. Євдоченко, О.Ю. Підгородецька

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я під час дорожньо -транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 30423,25 грн., моральної шкоди в розмірі 20000 грн., 600 грн. витрат на юридичні послуги та судового збору в розмірі 304,23 грн. мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті дії третьої особи ОСОБА_4, яка виконувала свої трудові обов'язки та працювала на посаді водія тролейбуса у відповідача, відбулась дорожньо -транспортна пригода в результаті якої позивач зазнала значного ушкодження здоров'я та стала інвалідом третьої групи.

У зв'язку із отриманими позивачем травмами останній вимушений був здійснити тривале лікування на яке витрачала особисті кошти, розмір який і просить стягнути з відповідача як власника джерела підвищеної небезпеки.

В ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги, просив стягнути з відповідача витрати на проведення необхідного для його поточної реабілітації в розмірі 1686,11 грн. з врахуванням вартості проїзду та уточнив розмір вартості лікарських засобів, просив стягнути з відповідача на його користь 29 613, 52 грн.. В іншій частині вимоги позивача залишилися незмінними.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням уточнених позовних вимог.

Представник відповідача, в судовому засіданні визнав факт завдання позивачу шкоди здоров'ю, однак вказував на те, що в нього існує сумнів щодо необхідності придбання позивачем саме тих лікарських засобів, які він зазначає в своєму позові також вказав на те, що дійсно, позивач зазнав моральної шкоди , однак розмір, який був ним заявлений є завеликим. Свого розміру моральної шкоди представник відповідача не зазначив. Загалом, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судовому засіданні факт ДТП за участю позивача визнала, однак вказала на необґрунтованість заявлених вимог як на відшкодування матеріальної шкоди так і моральної зазначаючи, що вони значно завищені. Вказувала на те, що позивача штовхнули в результаті чого, він і отримав тілесні ушкодження. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, третьої особи, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено постановою Оболонського районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 від 25.06.2011 року (а.с.22, т. 1), 20.05.2011 року о 20 год. 00 хв. гр.. ОСОБА_4 керуючи тролейбусом «ЮМЗ Т2»б/н 4214 розпочала рух не впевнившись в безпеці та не закривши при цьому двері внаслідок чого в салоні тролейбуса сталося падіння гр. ОСОБА_5 та із салону сталося падіння пасажира ОСОБА_3 з послідуючим наїздом з послідуючим наїздом на неї. В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнала в повному обсязі.

Відповідно до частин 3,4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За наявних обставин, суд вважає встановленою обставиною вини третьої особи у заподіянні шкоди позивачу, яка не підлягає доказуванню.

За результатами огляду позивача , лікарями було поставлено діагноз: поширена рвано - забійно -скальпована рана верхньої третини правого стегна, нижньої третини правої гомілки.

В результаті ДТП позивач отримала обширну рвано -скальповану рану правої нижньої кінцівки -від верхньої третини стегна по переднє -внутрішній та переднє -зовнішній поверхнях з переходом циркулярно на всі поверхні у нижній третині, ділянку колінного суглобу з переходом на переднє -внутрішню поверхні правої гомілки до нижньої третини та тильно -внутрішню поверхню правого гомілково -ступеневого суглобу, що складає більше 10 % поверхні тіла з розчавленням підлягаючих м'яких тканин, послідуючим розвитком некрозу шкіри, підшкірної клітковини, фасцій та частини м'язів (послідуючим проведенням аутодермопластики -рубці від якої складають більше 2% поверхні тіла), значним після травматичним набряком м'яких тканин за рахунок лімфостазу і порушення трофіки, розвитком травматичного шоку важкого ступеня. Дані ушкодження, відповідно до акту судово -медичного дослідження №1249/Е від 22.08.2012 року (а.с.158-164, т. 1) відносяться до тяжких.

Тривалий процес лікування позивача від наслідків ДТП підтверджується медичними картками стаціонарного хворого, медичними картками, виписками із медичної картки, виписками із історії хвороби, листками непрацездатності, довідкою до акту огляду МСЕК (а.с.13, т.1) та щоденником амбулаторного хворого (а.с.10-12, 175 -250 т.1, 1-37 т.2).

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що між матеріальними збитками, які отримала позивач та ДТП немає причинно -наслідкового зв'язку, оскільки відсутні докази того, що ліки, які позивач придбавала дійсно були їй призначені виходячи із наступного.

З довідки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 02.10.2012 року (а.с.44-45, т.2) вбачається, що позивач знаходилася на лікуванні у відділенні загальної реанімації з 20.05.2011 року по 22.05.2011 року та переведена на стаціонарне лікування у травматологічне відділення №1 у період з 22.05.2011 року по 24.05.2011 року після отримання травми. Під час лікування хвора отримувала лікарські засоби та вироби медичного призначення придбані за власні кошти. Дана довідка містить перелік необхідних та призначених позивачу лікарських засобів, які співпадають із тими, які позивач придбавала та використовувала.

З довідки Київської міської клінічної лікарні №2 від 19.10.2010 року слідує (а.с.49-51,т.2), що позивач, в період лікування з 24.05.2011 року по 01.07.2011 року придбавала ряд медичних препаратів, які були використані на її лікування. Кількість та перелік придбаних, прописаних та використаних медичних засобів відповідають наданим платіжним документам.

З довідки Територіального медичного об'єднання м. Києва «Лівобережне»Центральна районна поліклініка Деснянського району від 02.10.2012 року (а.с. 62, т.2) вбачається, що хірургом ЦРП Деснянського району м. Києва позивачу для амбулаторного лікування ушкоджень, отриманих в наслідок ДТП 20.05.2011 року в період з 01.07.2011 року по 09.12.2011 року було прописано та використано ряд медичних препаратів, які позивачем були придбано та використано.

Відповідно до санаторно -курортної карти №3080 від 16.07.2012 року (а.с.151, т.1) Центральною районною поліклінікою Деснянського району м. Києва позивачу було висновок про необхідність проходження санаторно -курортного лікування в санаторії «Авангард»для лікування травм, отриманих в наслідок ДТП, яке відбулося 20.05.2011 року.

У зв'язку із скрутним матеріальним становищем та нагальної потреби в придбанні ліків, між позивачем та КП «Фармація»було укладено договір позики від 01.08.2011 року (а.с. 98 -99, т.1) на загальну суму 11621 грн. яка була КП «Фармація»надана позивачу як своєму співробітнику.

Згідно із накладними на переміщення (а.с. 76-97, т.1) та відповідними платіжними документами (а.с. 26-43, т.1) позивач придбав для свого лікування ряд медичних препаратів, які були йому прописані лікарями на загальну суму 29612,52 грн.

Представник відповідача не надав суду доказів спростування або невідповідності вартості придбаних позивачем медичних препаратів та рекомендацій лікарів, стосовно їх використання.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги, в частині відшкодування відповідачем вартості медичних препаратів підлягають задоволенню.

Також підлягає задоволенню вимога, щодо стягнення вартості санаторно -курортного лікування позивача, оскільки таке лікування пов'язане з лікуванням наслідків ДТП та рекомендоване відповідною лікарською установою. Суд вважає, що позивачем було надано всі необхідні докази для підтвердження вартості та сплати ним за таке лікування.

Представником відповідача не було надано жодного доказу, який би спростовував наявні в матеріалах справи докази.

З приводу відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із частинами 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи та особистих пояснень позивача, в результаті ДТП він зазнав значних фізичних та душевних страждань. Став інвалідом третьої групи який потребує постійної реабілітації. Позивач став себе не впевнено почувати як жінка, оскільки в результаті операцій в нього з'явилися рубці на тілі та інші сліди від них. Позивач втратив змогу вести звичний для нього спосіб життя, почав почувати дискомфорт під час користування послугами громадського транспорту, вимушений носити не звичний для себе одяг. Родичі позивача також зазнавали душевних страждань у зв'язку із необхідністю проходження процедур лікування.

Представник відповідача визнав наявність у позивача моральної шкоди але не зміг визначитися із її розміром.

За наявності вказаних обставин суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 20000 грн. моральної шкоди.

Разом із цим, суд не находить підстав для задоволення вимоги про стягнення вартості юридичних послуг, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Не підлягає відшкодуванню і розмір сплаченого позивачем судового збору, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

За таких підстав, суд приходить до висновку про помилкову сплату позивачем розміру судового збору.

Наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін, висновків суду не спростовує.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61,79,88, 208 - 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я під час дорожньо -транспортної пригоди -задовольнити;

Стягнути з Комунальногно підприємства «Київпастранс»(м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 31299 (тридцять одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять) грн. 63 коп.;

Стягнути з Комунальногно підприємства «Київпастранс»(м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з Комунальногно підприємства «Київпастранс»(м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь держави судовий збір в розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) грн.;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: підпис О.В. Диба