Постанова № 27834669, 29.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3845/2012

29 листопада 2012 року 11год. 26хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Любежаніної Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Сенчина О.В.,

відповідача: представник Комар С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Інком" до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 року Приватне підприємство "Інком" (далі ПП "Інком") звернулося з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції (далі Кузнецовська ОДПІ) в якому просить поновити йому строк звернення до суду з даним позовом; визнати протиправним наказ Кузнецовської ОДПІ від 22.09.2010 №299 про проведення позапланової перевірки, а дії відповідача неправомірними; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 №000472350/0.

Під час розгляду справи по суті представник позивача звернувся до суду з клопотанням про зменшення позовних вимог.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 року №000472350/0.

В судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги в повній мірі з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Кузнецовською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Інком" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з травня 2010 року по червень 2010 року.

За результатом проведеної позапланової перевірки службові особи перевіряю чого органу прийшли до висновку, що позивачем начебто завищено залишок від'ємного значення за травень 2010 року на 34 308 грн., що призвело до невірного відображення залишку від'ємного значення за червень 2010 року.

Вказаний висновок податкового органу на думку представника позивача не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправним. У зв'язку і з чим оскаржуване податкове повідомлення, яке винесено за результатом проведеної перевірки - підлягає скасуванню.

З наведених вище підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача, Кузнецовської ОДПІ проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях та під час судового розгляду справи позову не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив, що в результаті проведеної позапланової перевірки ПП "Інком" (акт від 05.10.2010 №420/23-30896634) встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.2 "а"п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого ним завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 34 308 грн. Зокрема позивачем неправомірно відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за травень 2010 року в сумі 34 308 грн., оскільки вказаний залишок виник не в травні 2010 року, а в квітні 2010 року (в сумі 2646 грн.) та в березні (в сумі 87942 грн.).

Таким чином, на думку представника відповідача, позивачем було порушено Методику розрахунку показників додатка 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", а також Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, що призвело до невірного відображення в додатку 2 до декларації та уточнюючого розрахунку за червень 2010 року залишку від'ємного значення в сумі 34 308 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають до задоволення з наступних підстав.

Приватне підприємство "Інком" є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради 06.10.2000, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як встановлено судом з досліджених доказів у справі, службовими особами відповідача - Кузнецовською ОДПІ на підставі направлення від 22.09.2010 року №179 виданого Кузнецовською ОДПІ проведено виїзну перевірку ПП "Інком", з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 34 308 грн. за червень 2010 року, задекларованого у зменшення податкового зобов'язання з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в період з травня 2010 року по червень 2010 року.

За наслідками проведеної позапланової перевірки складено відповідний акт від 05.10.2010 року №420/23-30896634, зі змісту якого вбачається, що службові особи податкового органу прийшли до висновку, що ПП "Інком" допущено порушення п.п.7.7.2 "а"п.7.7 ст7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року на 34 308грн.

На підставі даного акта перевірки від 05.10.2010 року Кузнецовською ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 року №000472350/0, згідно з яким ПП "Інком" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 34 308,00 грн.

Як встановлено судом з пояснень учасників розгляду справи, ПП "Інком" у додатку 2 до податкової декларації по ПДВ та уточнюючого розрахунку за червень 2010 року відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за травень 2010 року в сумі 34 308 грн., який виник не в травні 2010 року, а в квітні та березні 2010 року.

Вказані обставини визнавались сторонами в судовому засіданні та відображені в п.3.3.4 акта перевірки позивача від 15.06.2010 року №267/23/30896634, а тому враховуючи відсутність сумнівів у суду щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, останні не підлягають доказуванню перед судом.

Враховуючи наведені вище обставин, посадові особи Кузнецовської ОДПІ посилаючись на вимоги Методики розрахунку показників додатка 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", а також Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року - прийшли до висновку, що позивачем в порушення вимог п.п.7.7.2 "а"п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997 року, завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року на 34 308 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 26.10.2010 року №000472350/0, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається зі змісту п.п. 7.7.2. Закону України № 168/97-ВР - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідно до яких - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, правомірність включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у з підстав визначених пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР відповідачем не оспорювалась.

Більше того, як вбачається зі змісту акту перевірки позивача ПП "Інком" від 15.06.2010 року №267/23/30896634 - відповідач визнає той факт, що у позивача виник залишок від'ємного значення у квітні та березні 2010 року.

Відповідно до п.п. 7.7.4. Закону України №168/97-ВР - платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як встановлено судом, податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок були подані позивачем 20.07.2010 року та 28.07.2010 року відповідно.

Разом з тим позапланова перевірка ПП "Інком" з метою визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування була проведена 05.10.2010 року, що не відповідає вимогам п.п. 7.7.5 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Крім того, відповідно до п.п. 7.7.7. Закону - якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що невірне зазначення дати виникнення права на бюджетне відшкодування не може бути підставою для його вирахування за наслідками проведеної перевірки.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 5.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд також зважає на те, що по-факту, не залежно від того правильно чи з помилками позивач заповнив уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість, державний бюджет втрат не зазнав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.10.2010 року №000472350/0 не відповідає вказаним критеріям правомірності.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин справи, не знайшли свого підтвердження висновки відповідача про порушення позивачем п.п.7.7.2 "а"п.7.7 ст7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

В силу вимог п.5 ч.1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Порядок відшкодування витрат сторони, що пов'язані з їх прибуттям до суду, визначений в ст. 91 КАС України та постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави".

Згідно з ч.1 ст. 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Частиною 2 ст.91 КАС України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 цієї статті граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави" компенсація за витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Згідно з абз. 3 п.140.1.7 ст. 140 ПК України до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

У відповідності до абз. 7 п.140.1.7 цієї ж статті ПК України сума добових визначається в разі відрядження у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами.

Підтверджена позивачем, згідно наданих суду наказів про відрядження та звіту про використання коштів, виданих на відрядження від 06.11.2012 року №06/11, сума витрат на пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту та добових становить 304,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією від 26 жовтня 2010 року №000472350/0.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Інком" із Державного бюджету України судові витрати на загальну суму 648, 68 грн., у тому числі: судовий збір у розмірі 343, 08 грн., та компенсація витрат на прибуття до суду у розмірі 304, 60 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.