Постанова № 27834436, 30.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 листопада 2012 р. № 2-а- 11355/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Місевич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі Харківської області, Головного управління Держкомзему у Харківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд з урахуванням наданих уточнень визнати незаконним рішення про реєстрацію договору оренди землі від 01 січня 2011 року укладеного між ОСОБА_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, та ТОВ "Супіна Агро", ЄДРПОУ 34173581, зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.06.2012 року за №6323900040001139; зобов'язати Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області скасувати запис у Державному реєстрі земель, вчинений 12.06.2012 року, про реєстрацію договору оренди землі від 01 січня 2011 року укладеного між ОСОБА_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, та ТОВ "Супіна Агро", ЄДРПОУ 34173581, зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.06.2012 року за №6323900040001139, шляхом внесення відомостей про скасування цієї реєстрації до Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та їх аналогів в автоматизованій системі відповідно до порядків, затверджених Постановою КМУ №1021 від 09 вересня 2009 року "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,90 гектарів на території Бунаківської сільської ради Лозівського району Харківської області відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV - ХР № 100593, виданого 04.12.2001 року Бунаківською сільською радою Лозівського району Харківської області. За пропозицією ТОВ «Супіна Агро» щодо укладання договору оренди належної позивачу земельної ділянки, позивачем було надано довіреність ОСОБА_3 з метою представництва інтересів позивача під час укладання такого договору. Під час обговорення умов договору оренди було досягнуто домовленість щодо строку дії договору - 5 років. Однак у листопаді 2011 року позивач отримав копію договору оренди земельної ділянки від 01.01.2011 року, з якої йому стало відомо, що строк оренди становить 25 років, а не 5 років. Крім того, позивач вважає, що зміст вказаної угоди не відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року, №220, ст.15 Закону України «Про оренду землі», ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а на момент підписання угоди ОСОБА_3 не мала повноваження представляти його інтереси, оскільки договір підписаний ОСОБА_3 01.01.2011 року, у той час як довіреність на неї завірена лише 01.04.2011 року. Позивач зазначив, що в договорі оренди відсутній кадастровий номер, що, на його думку, є істотною умовою для цього договору. Позивач також зазначив, що ним було попереджено Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області та ТОВ «Супіна Агро» про припинення орендних взаємовідносин листами з проханням не реєструвати вказаний договір оренди, а також з листом - попередженням про зупинення дії договору оренди земельної ділянки. Проте, не звертаючи уваги на офіційне попередження про припинення орендних взаємовідносин, ТОВ «Супіна Агро» самовільно почало обробляти з листопаду 2010 року належну позивачу земельну ділянку, а у серпні 2011 року засіяло її озимою пшеницею, від мирного урегулювання цього спору керівництво підприємства ухилилось. 12.06.2012 року вказаний договір оренди було зареєстровано в Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області. Позивач вважає, що Міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області, в порушення вимог Конституції України, вищезазначених норм, здійснено реєстрацію договору оренди землі від 01.01.2011 року з ТОВ «Супіна Агро», який за змістом та формою не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить волевиявленню позивача. До теперішнього часу реєстрацію зазначеного договору не скасовано. Враховуючи наведене, позивач вважає незаконним рішення про реєстрацію договору оренди від 01 січня 2011 року укладеного між ним та ТОВ "Супіна Агро".

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача - Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, та просив суд відмовити в їх задоволенні. При цьому посилався на те, що документи, що були надані на державну реєстрацію договору оренди від 01 січня 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Супіна Агро", були надані в повному обсязі та відповідали вимогам встановленим ст. 17 та ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації. Підстав для відмови в державній реєстрації прав державним реєстратором встановлено не було. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що рішення про реєстрацію договору оренди укладеного, між ОСОБА_1 та ТОВ "Супіна Агро", було прийнято в межах вимог чинного законодавства, а дії Управління Держкомзему є правомірними

Представник відповідача - Головного управління Держкомзему у Харківській області, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи. У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Представник третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро», у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи. Надав до суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що договір оренди земельної ділянки від 01.01.2011 року є двостороннім, сторони при укладанні договору прийшли до згоди з усіх істотних його умов. Таким чином, третя особа вважає, що вказаний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства. Умови договору з боку ТОВ «Супіна Агро» виконуються в повному обсязі. Позивач у 2011 році отримав орендну плату в грошовій формі, тобто такий правочин ним в подальшому схвалений, що свідчить про прийняття правочину.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача - Головного управління Держкомзему у Харківській області, та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача - Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі, дослідивши матеріали справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.06.2012 року у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області зареєстровано договір оренди земельної ділянки №119,0 від 01.01.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Супіна Агро", про що у Державному реєстрі вчинено запис за №632390004001139, що підтверджено записом про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки (а.с. 134-135).

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За правилом ст. 20 Закону України "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає витяги з Державного реєстру прав або відмовляє у їх наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Суд також зазначає, що правовідносин стосовно порядку (умов) реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок, на момент виникнення спірних відносних, були передбачені також нормами Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 р. № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за № 641/7962 (далі - Тимчасовий порядок №174).

За правилами п.п. 4.2, 4.5 Тимчасового порядку № 174, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

В силу приписів Тимчасового порядку №174, зокрема, пунктів 2.4, 9.4.1 п. 9.4, територіальний орган земельних ресурсів у 10-денний термін з дня отримання оформленого бланка державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі перевіряє наявність на титульному аркуші технічної документації відмітки про приймання обмінного файлу, зміст реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містить реєстраційна картка та оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі, до технічної документації (реєстраційної справи).

Отже, згідно з Тимчасовим порядком № 174 на територіальний орган земельних ресурсів покладено обов'язок виявити певні недоліки в наданих до державної реєстрації документах, а саме - виявити відсутність відмітки про приймання обмінного файлу та наявність розбіжностей між відомостями, що містять реєстраційна картка, оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі та технічна документація (реєстраційна справа) тощо.

При цьому, суд зазначає, що обов'язок територіального органу Держкомзему провести перевірку поданих до державної реєстрації документів кореспондується з положенням ч. 3 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", відповідно до якої документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,90 гектарів на території Бунаківської сільської ради Лозівського району Харківської області відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV - ХР № 100593, виданого 04.12.2001 року Бунаківською сільською радою Лозівського району Харківської області (а.с. 23).

01.01.2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Супіна Агро" було укладено договір оренди земельної ділянки №119,0 (а.с. 51-54), який від імені ОСОБА_1 було підписано ОСОБА_3

Згідно вказаного договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 (орендодавець) передав в оренду ТОВ "Супіна Агро" (орендар) належну йому земельну ділянку загальною площею 6,90 гектарів на території Бунаківської сільської ради Лозівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на 25 років.

До вказаного договору підписано акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду (а.с. 55), акт визначення меж земельної ділянки в натурі №119,0 від 01.01.2011 року (а.с. 56), які було підписано від імені ОСОБА_1 ОСОБА_3

Відповідно до п. 14.3 договору оренди земельної ділянки №119,0 від 01.01.2011 року невід'ємними частинами цього договору, зокрема, є акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

Матеріали справи не містять доказів визнання вказаного договору оренди земельної ділянки недійсним або доказів розірвання цього договору.

Крім того, повноваження ОСОБА_3 щодо підписання договору оренди на земельну ділянку з ТОВ «Супіна Агро» надані за довіреністю від 29.10.2010 року, посвідченою 01.04.2011 року представником органу місцевого самоврядування Бунаківської сільської ради - секретарем Коваленко О.М. (а.с. 64).

Як вбачається зі змісту довіреності від 29.10.2010 року, в наданих на підписання договору оренди земельної ділянки повноваженнях відсутні будь-які умови або застережень щодо договору, які повинні бути в ньому відображені, у тому числі і строк на який повинен бути укладений цей договір.

Доказів скасування вказаної довіреності позивачем до суду не надано.

Окрім цього, з наданих у судовому засіданні пояснень позивача та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Супіна Агро» фактично користується орендованою земельною ділянкою та у серпні 2011 року засіяло її озимою пшеницею, а позивач за 2011 рік отримав орендну плату, передбачену п. 4.1 вказаного договору оренди, яка сплачується до 31 грудня кожного року, що підтверджується відомістю щодо нарахування, виплати та залишків заборгованості орендної плати за період з 01.01.2011 року по 30.10.2012 року (а.с. 72-73).

Отже, сторонами зазначеного договору умови договору виконуються в повному обсязі, що підтверджує схвалення цього правочину позивачем.

Щодо посилання позивача на те, що ним було попереджено Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області та ТОВ «Супіна Агро» про припинення орендних взаємовідносин листами з проханням не реєструвати вказаний договір оренди, а також з листом - попередженням про зупинення дії договору оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 12.1 вказаного договору оренди земельної ділянки передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Відповідно до п. 12.5 цього договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що ним було попереджено Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області та ТОВ «Супіна Агро» про припинення орендних взаємовідносин, оскільки вказаним договором не передбачено його розірвання в односторонньому порядку.

Крім того, чинним законодавством та умовами зазначеного договору не передбачено зупинення дії договору.

Щодо посилання позивача не те, що в договорі оренди земельної ділянки №119,0 від 01.01.2011 року відсутній кадастровий номер, що є істотною умовою для цього договору, суд зазначає, що на момент укладання та державної реєстрації зазначеного договору, ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі не було передбачено кадастровий номер земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, Міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області була здійснена процедура перевірки та приймання обмінного файлу, після чого була заповнена реєстраційна картка на земельну ділянку з кадастровим номером - 6323981000:01:000:0620.

Таким чином, враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки №119,0 від 01.01.2011 року не розірвано та не визнано у судовому порядку недійсним, а також те, що сторонами договору виконуються його умови в повному обсязі, Міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області був виконаний весь передбачений Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Держкомзему від 02.07.2003 року № 174, перелік дій щодо перевірки та приймання обмінного файлу, заповнена, підписана та скріплена печаткою реєстраційна картка земельної ділянки, підстав для відмови в державній реєстрації договору оренди земельної ділянки №119,0 від 01.01.2011 року, у органу, що на той час здійснював державну реєстрацію - Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області, не було, що також не було встановлено судом під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області, під час проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки №119,0 від 01.01.2011 року, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 р. № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за № 641/7962.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі Харківської області, Головного управління Держкомзему у Харківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2012 року.

Суддя Піскун В.О.