Постанова № 27834385, 20.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 листопада 2012 р. № 2-а- 10436/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.

при секретарі судового засідання -Островської М.О.

за участю представників: позивача -Гусарової В.В., відповідача -Федоренка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позов і додані до нього матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрполіс компані" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрполіс компані", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0001862302 та №0001892302 від 02.03.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки суб'єкта владних повноважень, які викладені в акті перевірки від 20.02.2012 № 552/23-506/33901201, є помилковими. Позивач стверджував, що у спірних правовідносинах податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс»обчислював правильно, господарські операції з контрагентом мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби з поданим позовом не погодився, в судовому засіданні надав заперечення проти позову, в обгрунтування яких зазначив, що контрагент позивача, а саме ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс»»не міг здійснювати реальних господарських операцій. Вказав, що викладені обставини свідчать про відсутність об'єктів оподаткування, а тому позовні вимоги є незаконними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Юрполіс-компані»з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес-консалтинг Плюс»за період лютий, липень та листопад 2011 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 20.02.2012 № 552/23-506/33901201.

Відповідач 02.03.2012 року з посиланням на акт перевірки прийняв спірні податкові повідомлення-рішення № 0001892302 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 836964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -202067,50 грн., та № 0001862302 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 956803,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення є висновок , відображений в акті перевірки, про безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, виписаних контрагентом вказаним в акті перевірки, та віднесення до складу витрат коштів по вказаних накладних, оскільки правочини з ним є нікчемними і не підлягають відображенню в податковому обліку.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до завищення валових витрат та безпідставно було віднесено суми до складу податкового кредиту ПДВ.

Судом встановлено, що 04.01.2011року між позивачем, ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс»(в якості «Виконавця») та ТОВ «Юрполіс Компані»( в якості «Замовника») укладено письмовий правочин у формі договору за №040111/2 від 04.01.11р., предметом якого є забезпечення інформаційного, консультаційно-довідкового обслуговування.

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача - ТОВ «Юрполіс Компані», від контрагента - ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс».

Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю в забезпеченні інформаційного, консультаційно-довідкового обслуговування.

В межах згаданого правочину проведені господарські операції з ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», які оформлені актом здачі-прийняття робіт від 29.07.11р. на суму 588 720,00грн., податковою накладною №194 від 29.07.11р. на загальну суму 588 720,00грн. (в тому числі ПДВ -98 120,00), та оформлені актом здачі-прийняття робіт від 31.07.11р. на суму 588 780,00грн., податковою накладною №199 від 31.07.11р. на загальну суму 588 780,00грн. (в тому числі ПДВ -98 130,00), та оформлені актом здачі-прийняття робіт від 07.11.11р. на суму 490 000,00грн., оформлені актом здачі-прийняття робіт від 24.11.11р. на суму 501 700,00грн., Зобов'язання по оплаті виконаних послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням: 17.02.11. на суму 170 500,00грн за № 476, 21.02.12р. на суму 12 100,00 №480, 04.07.11р. на суму 135 400,00грн за №78, 05.07.11р. на суму 88 300,00грн за №81, 13.07.11р. на суму 35 000,00грн за №91, 19.07.11р. на суму 310 000,00грн за №99, 26.07.11р. на суму 290 000,00грн. за №107, 28.07.11р. на суму 20 000,00грн за №108, 01.11.11. на суму 100 000,00грн за №212, 02.11.11р. на суму 11 500,00грн за №213, 15.11.11р. на суму 161 500,00грн за №226, 22.11.11р. на суму 46 100,00грн за №238, 24.11.11р. на суму 142 500,00грн за №243.

Також 04.01.2011року між позивачем, ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс»(в якості «Виконавця») та ТОВ «Юрполіс Компані»( в якості «Замовника») було укладено письмовий правочин у формі договору за №040111/1 від 04.01.11р., предметом якого є прибори та комплектуючі в асортименті. В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», які оформлені прибутковими накладними : від 01.02.11р. на суму 1 103 760,00грн., від 10.02.11р. на суму 171 582,00грн., від 11.02.11р. на суму 174 802,52р., від 28.02.11р. на суму 381 473,04грн., від 28.02.11р. на суму 266 034,96грн., від 28.02.11р. на суму 499 332,00грн., та податковими накладними: №83 від 01.02.11р. на загальну суму 1 103 760,00грн. (в тому числі ПДВ -183 960,00), податковою накладною №126 від 10.02.11р. на загальну суму 171 582,00грн. (в тому числі ПДВ -142 985,00), податковою накладною №129 від 11.02.11р. на загальну суму 174 802,52грн. (в тому числі ПДВ -145 668,77), податковою накладною №185 від 28.02.11р. на загальну суму 1 146 840,00грн. (в тому числі ПДВ -955 700,00), податковою накладною №79 від 14.06.11р. на загальну суму 255 600,00грн. (в тому числі ПДВ -42 600,00).

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано згідно до договору 08.06.10р. за №080610/02 з концерном «Бронетехніка України», що підтверджується видатковими накладними: за №121/1 від 03.02.11р. на суму 1 106 091,00грн., за №218/1 від 16.02.11р. на суму 171 787,74грн., за №238/1 від 29.03.11р. на суму 499 941,00грн., за №224/1 від 24.02.11р. на суму 175 099,55грн., за №235/1 від 25.03.11р. на суму 266 638,45грн., за №156/06 від 24.06.11р. на суму 852 660,00грн., та податковими накладними: №211 від 26.10.10р. на суму 880 267,40грн., №210 від 21.10.10р. на суму 981 658,36грн., №230 від 08.11.10р. на суму 459 043,20грн., №1 від 03.02.11р. на суму 2 637 000,00грн.

Фізичне переміщення товару здійснювалось ФО-П ОСОБА_3 автомобілем НОМЕР_3, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 03.02.11р., від 16.02.11р., від 29.03.11р., від 24.02.11р., від 25.03.11р., ФОП ОСОБА_4 автомобілем НОМЕР_4 9401, від 24.06.11р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №4 від 03.02.11р. на загальну суму 2 637 000,00грн., від 05.07.11р. за №17 на суму 409 223,00грн., від 04.11.11р. на суму 208 907,52грн..

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: за №38 від 25.03.11р., за №82 від 23.06.11р., за №18 від 23.02.11р., за №10 від 03.02.11р., за №16/1 від 16.02.11р., за №39 від 28.03.11р..

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що по ТОВ «Бізнес-консалтиннг Плюс»відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період лютий, липень та листопад 2011 року.

Отже, припущення суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань.

Досліджені судом первинні документи не мають дефектів форми та змісту, підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій.

До матеріалів справи залучені докази подальшої реалізації отриманих товарів.

Встановлені судом обставини спростовують висновки, викладені в акті перевірки суб'єктом владних повноважень про відсутність факту реального виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність основних засобів, та висновок про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відсутність у спірних правовідносинах обставин, з якими Податковий кодекс України пов'язують виникнення податкових зобов'язань, відповідачем в ході розгляду справи не доведена.

Витребувані судом та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. На підставі вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не має.

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу положень Податкового кодексу України п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №8 8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Окрім того, суд бере до уваги, встановлений в ході судового розгляду факт належності оформлення всіх первинних документів, які були включені ТОВ «Юрполіс-Компані»до складу податкового кредиту з ПДВ.

Твердження відповідача про відсутність реальності господарських операцій за цими правочинами підлягає відхиленню, бо обґрунтований посиланням на обставини, до яких позивач не має відношення. З цього приводу суд відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а тому позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

В акті перевірки від 20.02.2012 № 552/23-506/33901201 відсутні доводи про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за переліченими правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс»про відсутність використання позивачем отриманих товарів і послуг у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність перелічених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Судом не встановлено порушення ТОВ «Юрполіс-Компані»вимог Податкового кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс».

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність винесених податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова 02.03.2012 р за №0001862302 та № 0001892302, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрполіс компані" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001892302 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 836964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -202067,50 грн., та № 0001862302 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 956803,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрполіс компані" судовий збір в розмірі 2146.00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2012 року.

Суддя Бартош Н.С.