Постанова № 27834083, 19.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8617/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Вольська А.Г.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача, третьої особи - Кандели Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці Державної митної служби України, третя особа: Державна митна служба України про стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Сумська митниця), третя особа - Державна митна служба України, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, заявлених в судовому засіданні, просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в загальному розмірі 72 799 грн. 06 коп.

Свої вимоги мотивував тим, що 14 лютого 2011 року постановою Сумського окружного адміністративного суду у справі № 2а-9078/10/1870 його було поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці та зобов'язано Сумську митницю виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16 220 грн. 18 коп. за період з 29 жовтня 2010 року по 14 лютого 2011 року. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Однак, на посаді позивача фактично було поновлено лише 08 жовтня 2012 року. На час поновлення на роботі йому було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2010 року по 14 лютого 2011 року та компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки за періоди роботи з 30.10.2010року по 29.10.2011 року та з 30.10.2011 року по 09.10.2012 року. За період часу з 14 лютого 2011 року по 08 жовтня 2012 року йому не було виплачено заробітна плата та надано відповідь про проведення повного розрахунку в сумі, зазначеній в постанові суду. Посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 235 та ст. 236 КЗпП України просить стягнути з Сумської митниці середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 72 799 грн. 06 коп.

Відповідач - Сумська митниця проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі та надала письмові заперечення (а.с.46-48, 56-60). В обґрунтування своєї позиції зазначила, що будь-які порушення прав та інтересів позивача з боку Сумської митниці відсутні. Відмічає, що перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України було припинено наказом, який видала Державна митна служба України, і який був скасований судовим рішенням. У даній справі вважає не може застосовуватись ст. 236 КЗпП України, оскільки Сумська митниця не наділена повноваженнями поновлювати працівників на роботі, тому затримка у виконанні рішення про поновлення на роботі нею здійснена бути не може. Позивачем не наведено обґрунтувань порушення його прав чи законних інтересів з боку Сумської митниці. У зв'язку з чим вважає, що Сумська митниця діяла на підставі, в межах та спосіб, передбачений законодавством. В задоволенні позову просить відмовити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, уточнив та просив їх задовольнити. Обґрунтовуючи розмір позовних вимог, зазначав, що згідно довідки Сумської митниці його заробітна плата за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15 лютого 2011 року по 07 жовтня 2012 року складає 94966грн. 22коп., та безпосередньо до виплати, після відрахувань податків та внесків до загальнообов'язкових фондів - 75 797 грн. 29 коп. Приймаючи до уваги, що він в цей час отримував допомогу по безробіттю в Глухівському міськрайонному центрі зайнятості в розмірі 2 998 грн. 23 коп., сума, яку він просить стягнути складає 72 799 грн. 06 коп.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, з підстав викладених у запереченнях (а.с.46-48, 56-60), зазначила, що Сумська митниця та Державна митна служба України діяли на підставі, в межах та спосіб, передбачений законодавством, в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Заслухавши позивача, представника відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Хутір - Михайлівський» Сумської митниці.

Наказом №2043-к від 28.10.2010р. «Про припинення перебування на державній службі» Державною митною службою за порушення Присяги державних службовців припинено з 29.10.2010р. перебування на державній службі в митних органах України відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1

Наказом №484-к від 29.10.2010р. Сумської митниці «Про звільнення з роботи», ОСОБА_1 припинено 29.10.2010р. перебування на державній службі в митних органах України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2011року у справі №2-а-9078/10/1870:

- скасовано наказ Державної митної служби України №2043-к від 28.10.2010р. «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення 29.10.2010р. перебування на державній службі в митних органах України відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1,

- скасовано наказ Сумської митниці від 29.10.2010р. №484-к «Про звільнення з роботи» в частині припинення 29.10.2010р. перебування на державній службі в митних органах України відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1,

- поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці,

- стягнуто з Сумської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 16220,06 грн.

Судом було допущено негайне виконання даної постанови в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах стягнення за один місяць.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 року постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2011року була залишена без змін.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, представника відповідача, третьої особи, копією постанови Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. у справі №2а-9078/10/1870 (а.с.6-9), копією ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012р. (а.с.10-14), копією трудової книжки (а.с.16-20).

15.02.2011р. позивачем було подано до Сумської митниці для виконання копію постанови Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. та повідомлено про задоволення судом його вимог, зокрема, про негайне поновлення на посаді (а.с.30).

Листом від 01.03.2011р. за №16/1577 Сумською митницею було повідомлено ОСОБА_1 про те, що призначення на посаду та звільнення з посади працівників регіональних митниць, митниць відноситься до компетенції голови Державної митної служби, а тому роз'яснено його звернення до Державної митниці України (а.с.31).

15.02.2011р. позивачем до Державної митної служби України також було надано для виконання копію постанови Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. та повідомлено про задоволення судом його вимог, зокрема, про негайне поновлення на посаді (а.с.33).

Листом від 17.03.2011р. за №11/4-10.13/4468 Державна митна служба повідомила, що примусове виконання рішень здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», однак, виконавчі документи щодо виконання вказаної постанови суду до Державної митної служби України не надходили (а.с.32).

02.03.2012р. позивачем було отримано виконавчий лист про поновлення його на посаді та 16.05.2011р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання виконавчого листа у справі №2а-9078/10/1870, виданого 02.03.2011 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці (а.с.35,62).

Однак, через тривале невиконання постанови суду про поновлення на роботі, позивач 27.06.2011р. звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України з метою з'ясування вказаного (а.с.36).

Листом від 19.08.2011р. за №Г-23023/20 відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України повідомив хід виконання вказаного виконавчого провадження та про вжиті заходи (а.с.37-38).

04.01.2012р. позивач знову звернувся до Державної митної служби України з приводу примусового виконання постанови суду про поновлення його на роботі, до якої надав докази набрання постановою законної сили (а.с.42).

31.01.2012р. листом №111/8-13/800 Державна митна служба України повідомила ОСОБА_1, що рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржені до Вищого адміністративного суду України (а.с.41).

08.10.2012 року головою Державної митної служби України було видано наказ № 2057-к, яким на виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2011 року у справі № 2а-9078/10/1870, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.06.2011року, ОСОБА_1 поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці з 30.10.2010 року (а.с.76).

08 жовтня 2012 року Сумська митниця Державної митної служби України видала наказ № 825-к, яким наказано ОСОБА_1 приступити до роботи 08.10.2012 року (а.с.77-78). У трудовій книжці, у зв'язку з цим зроблено запис «Запис №22 є недійсним, поновлений на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Хутір-Михайлівський» з 30.10.2010р.» (а.с.20).

09.10.2012р. ОСОБА_1 наказом Сумської митниці №828-к був звільнений із займаної посади (а.с.79) та наказано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки в кількості 40 днів за період роботи з 30.10.2010р. по 29.10.2010р., 38 календарних днів за період роботи з 30.10.2011р. по 09.10.2012р.

В той же час, як вбачається з пояснень позивача, представника відповідача, третьої особи, довідки від 19.10.2012р. (а.с.15,45), листа Сумської митниці від 19.10.2012р. (а.с.44), наказу «Про звільнення з роботи» (а.с.79), заробітна плата за період з 15.02.2011р. по 07.10.2012р. позивачу не нараховувалась та не виплачувалась. За цей час, згідно розрахунку, наданого самою Сумською митницею (а.с.61), позивачу повинна була бути нарахована заробітна плата за 2011р. в розмірі 48440грн. 99коп. та за 2012р. - 44714грн. 76коп. (з урахуванням коефіцієнту збільшення посадового окладу - 46525грн. 23коп.), та за вирахуванням податку та внесків до загальнообов'язкових фондів, сума заробітної плати, яка підлягала до виплати позивачу на руки, повинна була складати 75797грн.29коп. (в т.ч. сума до виплати за 2011р. - 38663грн.18коп. та за 2012р. - 37134грн. 11коп.)

Представник відповідача та третьої особи заперечує проти позову, вважаючи, що в даному випадку немає вини Сумської митниці та Державної митної служби України у тривалому не поновленні позивача на посаді, оскільки боржником за виконавчим листом про поновлення на посаді було зазначено Сумську митну службу України з адресою Сумської митниці, що суперечило вимогам діючого законодавства. Тим більше, що питання призначення на посаду та звільнення з посади працівників регіональних митниць, митниць відноситься до компетенції голови Державної митної служби. В підтвердження своєї позиції надала копії листів, адресовані відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України щодо неможливості виконання рішення суду (а.с.63-64,67-68), копії постанов про накладення штрафу (а.с.65-66,69), копії судових рішень з приводу оскарження постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду (а.с.70-71,72-75).

Однак, суд не може прийняті дані доводи представника відповідача та третьої особи до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначені основні засади здійснення судочинства, зокрема п. 9 встановлена обов'язковість рішень суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно із ч.3 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого виконується негайно. Вказане також було передбачено у ч. 3 ст. 25 закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час прийняття постанови суду про поновлення на роботі ОСОБА_1

Тобто, вказані приписи мають імперативний характер і не залишають вибору виконати рішення про поновлення на роботі негайно у добровільному порядку або в примусовому через органи державної виконавчої служби. Таким чином, навіть при відсутності звернення стягувача до виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження, вказане не звільняє боржника від обов'язку негайного виконання постанови суду про поновлення на роботі.

При цьому, як вже було зазначено, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2011 року допущено негайне виконання рішення, серед іншого, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді (а.с.6-9), однак, дана постанова суду Державною митною службою України була виконана лише 08.10.2012р. (а.с.76).

Таким чином, Державна митна служба України, якій було відомо про прийняття постанови про поновлення на посаді позивача, та про її негайне виконання, незважаючи на численні звернення ОСОБА_1, порушила вищенаведені норми чинного законодавства та не виконала негайно постанову суду в частині поновлення позивача на посаді.

Задовольняючи вимоги про стягнення середнього заробітку, суд виходить з того, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу», що визначено Дисциплінарним статутом митної служби України, затвердженим Законом України від 06.09.2005 року № 2805.

Згідно ст.ст. 9 і 30 Закон України «Про державну службу», правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.

Враховуючи, що спірні правовідносини не врегульовані вищенаведеними законодавчими актами, суд вважає необхідним застосувати в даній справі норми трудового законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

В судовому засіданні, було встановлено, що митний орган, допустив порушення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу законів про працю України, в частині негайного виконання рішення суду про поновлення на роботі. В той же час, враховуючи, що виплату заробітної плати працівникам установи відповідача, яка знаходиться в підпорядкуванні Державної митної служби України, здійснює Сумська митниця, саме на неї покладено обов'язок виплати позивачу різницю в заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно вимог п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів», при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Як вже було зазначено, згідно довідки, наданої самим відповідачем (а.с.61), нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за період 15.02.2011р. - 07.10.2012р. становить: за 2011р. в розмірі 48440грн. 99коп. та за 2012р. 44714грн. 76коп. (з урахуванням коефіцієнту збільшення посадового окладу - 46525грн. 23коп.). За вирахуванням податків та платежів до загальнообов'язкових соціальних фондів, сума заробітної плати до виплати позивачу («на руки»), згідно довідки складає 75797грн.29коп. (в т.ч. сума до виплати за 2011р. - 38663грн.18коп. та за 2012р. - 37134грн. 11коп.).

В той же час у період з 28.12.2010р. по 05.10.2011р. позивач перебував на обліку в Глухівському міськрайонному центрі зайнятості, яким у період з квітня 2011р. по жовтень 2011р. було виплачено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в розмірі 2998грн.23коп., що вбачається з довідки Глухівського міськрайонного центру зайнятості від 31.10.2012 року (а.с. 26).

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає різниця в середньому заробітку, виходячи із сум, які у довідці Сумської митниці (а.с.61) значаться «до виплати», тобто вже з вирахуванням податків та внесків, та суми, отриманої позивачем як допомога по безробіттю, та яка у загальному розмірі складає 72 799 грн. 06 коп. (75797 грн. 29 коп.- 2998 грн. 23 коп.).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Сумська митниця, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності не виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, а тому враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці Державної митної служби України, третя особа: Державна митна служба України про стягнення середнього заробітку -задовольнити.

Стягнути з Сумської митниці Державної митної служби України (40020, м. Суми, вул. Воровського, 24, код ЄДРПОУ 22978031) на користь ОСОБА_1 (41400, АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в загальному розмірі 72 799грн. 06коп. (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять гривень шість копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 23.11.2012року.