КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
04 липня 2012 року Справа № 1170/2а-1483/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 17-50 год. адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон»
до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю:
секретаря судового засідання -Полудня Є.О.,
представників:
позивача -Наговського С.М.,
відповідача -Бобуха С.А.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон»звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000240225 від 03.05.2012 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106 841,00 грн. основного платежу та 714,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним придбавався товар у контрагентів, що підтверджується належними первинними документами, а тому висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених з ПП «Тайпей», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Полімер-Столиця»є безпідставними.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, встановлено відсутність факту отримання товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, тобто, зазначені договори є нікчемними.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 09.07.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
У період з 29 березня 2012 року по 11 квітня 2012 року посадовими особами Державної податкової служби в Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №34/22-607/37168328 від 19.04.2012 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, ТОВ «Агрорегіон»:
- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97- ВР; п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість всього на суму 106 840,40 грн., а саме -за вересень 2010 року на суму 2 851,57 грн., за квітень 2011 року на суму 543,17 грн. та за травень 2011 року на суму 103 445,66 грн.
Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000240225 від 03.05.2012 р. (а.с.7).
Судом встановлено, що 20 жовтня 2010 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 341 369,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 2 851,57 грн. за податковою накладною №18 від 17.09.2010 р.(а.с.40), виданою ТОВ «Тайпей»з операцій по придбанню кукурудзи на підставі договору купівлі-продажу №15/09 від 15.09.2010 р. (а.с.40, 76-78, 93-94).
Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Тайпей»в повному обсязі (а.с.161). В обґрунтування транспортування придбаного товару до суду надана товарно-транспортна накладна (а.с.103).
20 травня 2011 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 214 746,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 543,17 грн. за податковими накладними №98, №99 від 04.04.2011 року з операцій по придбанню у ФОП ОСОБА_3 системного блоку на підставі договору поставки №02/04 від 02.04.2011 р. (а.с.43, 97, 121-124).
Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 в повному обсязі (а.с.162-163).
20 червня 2011 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 322 559,00 грн. до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 103 445,66 грн. за податковими накладними №286 від 19.05.2011 року, №287 від 23.05.2011 року, №288 від 24.05.2011 року з операцій по придбанню сої у ТОВ «Полімер-Столиця»на підставі договору поставки №190511 від 19.05.2011 р. (а.с.52-54, 81-84, 95-96).
Оплату вартості придбаного товару у ТОВ «Полімер-Столиця»позивачем здійснено готівкою, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру(а.с.111-115). В обґрунтування транспортування придбаного товару до суду надано товарно-транспортні накладні (а.с.98-102).
Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.
Відповідно до п. 4.3. статуту ТОВ «Агрорегіон», предметом діяльності позивача є зокрема оптова торгівля сільськогосподарською продукцією(а.с.140).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ «Агрорегіон»має у користуванні приміщення складу згідно договору оренди нежитлового приміщення від 02.08.2011 року де зберігається сільськогосподарська продукція(а.с.135-137).
При цьому позивачем суду повідомлено, що товар, придбаний у ПП «Тайпей» та ТОВ «Полімер-Столиця»в подальшому проданий ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»та ТОВ «Агро-Інкам-Трейд», в обґрунтування чого надано податкові та видаткові накладні (а.с.105, 107, 109-110).
Також представник позивача в судовому засіданні пояснив, що придбаний у ФОП ОСОБА_3 системний блок оприбутковано на підприємстві. Він використовується для подання податкової звітності в електронній формі, що підтверджується карткою обліку та договором №293 від 16.02.2011 року (а.с.128,149).
Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Кіровоградська ОДПІ вважає, що позивачем сформовано податковий кредит без наявності оригіналів податкових накладних, а тому наявне порушення ст.198.6 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні досліджено оригінали податкових накладних, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит, а тому суд вважає безпідставним висновок податкового органу про порушення позивачем ст.198.6 Податкового кодексу України.
При розгляді справи встановлено, що ПП «Тайпей», ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Полімер-Столиця»на момент виписки податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечувалося відповідачем.
Окрім цього, податковий орган під час перевірки дійшов висновку про те, що правочини позивача з ПП «Тайпей», ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Полімер-Столиця»є нікчемними, оскільки, на його думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки податкового органу в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Кіровоградська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, обізнаності позивача щодо діяльності свого постачальника, зокрема щодо створення його із протиправною метою і несплатою ним податків, наявність зговору на вилучення коштів державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ тощо. Суду також не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон»щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000240225 від 03 травня 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрорегіон»збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 106 841,00 грн. основного платежу та 714,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан
Судове рішення № 27833481, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 04.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1170/2а-1483/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: