Постанова № 27832848, 12.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12 липня 2012 року Справа № 1170/2а-1840/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська ливарна компанія»

до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрійська ливарна компанія»звернулося з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000982210 від 22.05.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 455 457,00 грн.

- №0000972210 від 22.05.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 458 239,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним придбавався товару ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Мітекс», ПП «Шале», ПП «Дефендо», що підтверджується належними первинними документами, а тому висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених з цими підприємствами є безпідставними.

Відповідачем позов невизнано у повному обсязі, оскільки перевіркою, на його думку, не підтверджено наявність поставок товарно-матеріальних цінностей від вищевказаних суб'єктів у період з 01.04.2009 р. по 31.12.2011 р., що, на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини укладені без мети настання реальних наслідків і мають ознаки фіктивності.

В судовому засіданні сторонами подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, яке було задоволене судом.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши на попередніх судових засіданнях пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 10 квітня 2012 року по 24 квітня 2012 року посадовими особами Олександрійської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська ливарна компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №38/22-140/31907552 від 11.05.2012 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем:

- п.3.1 ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 060,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 940,00 грн., за І квартал 2011 року на суму 120,00 грн., за рахунок завищення валових витрат на 4 236,00 грн., внаслідок врахування до їх складу витрат по придбанню ТМЦ від підприємств, які мають ознаки фіктивності, а саме ТОВ «Мітекс»та ПП «Дефендо» по нікчемному правочину.

- п.138.2, 138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 456 943,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 164 944,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 218 123,00 грн., за ІV квартал 2011 року в сумі 73 876,00 грн., за рахунок завищення валових витрат на 1 986 705,00 грн., внаслідок врахування до їх складу витрат по придбанню ТМЦ від підприємств, які мають ознаки фіктивності, а саме ПП «Шале», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ПП «Дефендо».

- п.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 752,00 грн. в том числі за травень 2010 року на 752,00 грн., за рахунок завищення податкового кредиту, внаслідок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Мітекс», яке має ознаки фіктивності по нікчемним правочинам.

- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 397 362,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року на суму 96,00 грн., за квітень 2011 року на суму 43 798,00 грн., за травень 2011 року на 59 586,00 грн., за червень 2011 року на 65 265,00 грн., за липень 2011 року на 74 340,00 грн., за серпень 2011 року на 53 585,00 грн., за вересень 2011 року на 59 962,00 грн., за жовтень 2011 року на 37 701,00 грн., за листопад 2011 року на 6029,00 грн., за рахунок завищення податкового кредиту, внаслідок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ПП «Дефендо», ПП «Шале», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», які мають ознаки фіктивності по нікчемних право чинах (а.с.39-107 Т.1).

22.05.2012 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.37, 38 Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, податкове зобов'язання (основний платіж) з податку на прибуток в сумі 458 003,00 грн. визначено у зв'язку з виявленим, на думку відповідача, завищенням валових витрат у зв'язку з віднесенням до їх складу витрат по господарським операціям з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Мітекс», ПП «Шале», ПП «Дефендо». За даними господарськими операціями податковим органом також визначено податкове зобов'язання (основний платіж) з податку на додану вартість в сумі 398 114,00 грн. у зв'язку з виявленим, на думку відповідача, завищенням податкового кредиту.

Вказані господарські операції, на думку перевіряючих, не носять реального характеру.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Олександрійська ливарна компанія»придбано у ТОВ «Мітекс»муфти на загальну, що підтверджується накладною та податковою накладною (а.с.129-130 Т.1). Оплата за товар проведена в повному обсязі, що підтверджується доказами та відповідачем в акті (а.с.128, Т.1).

Суму 3 757,50 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат у ІІ кварталі 2010 року, а суму ПДВ 751,50 грн. до складу податкового кредиту за травень 2010 року (а.с.28-31, Т.5).

В судовому засіданні встановлено, що транспортування придбаного товару здійснювалося експрес-перевізником, що підтверджується копією декларації про доставку товару експрес-перевізником ТОВ «ЄвроЕкспрес» та актом надання послуг (а.с.132 Т.1, 72 Т.4).

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Олександрійська ливарна компанія»укладено договір поставки товарів №43/11 від 28.03.2011 року з ПП «Дефендо»по придбанню трубопроводів, рукавів для палива. Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується доказами та відповідачем в акті (а.с.133, Т.1).

Суму 480,00 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат у І кварталі 2011 року згідно накладної №41(а.с.135 Т.1), 656,00 грн. до складу валових витрат у ІІ кварталі 2011 року згідно накладних №55 від 30.05.2011 року та №25 від 16.05.2011 року (а.с.93-94, Т.3), а суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно за березень та травень 2011 року та (а.с.130-134, Т.3).

Транспортування придбаного товару здійснювалося службою доставки товарів ТОВ «Нова пошта»відповідно до товарно-транспортної накладної, яка видана 14.06.2011 року та актом №НП/56-000171 від 20.06.2011 року (а.с.136, Т.1, а.с.211, Т.3)

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Олександрійська ливарна компанія»укладено договір поставки товарів №22 від 01.07.2011 року з ПП «Шале»по придбанню полоси, плит, листів, що підтверджується податковими накладними (а.с.125-127, 111-112, 114-115, 122-127, Т.1 а.с.62, Т.2). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується доказами та відповідачем (а.с.110, 117 Т.1, 113-114 Т.4).

Суму 265 351,00 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року, а суми ПДВ до складу податкового кредиту за липень 2011 року та серпень 2011 року.

Представник позивача пояснив що транспортування придбаного товару здійснювалося транспортом ПП «Шале»в обґрунтування чого надано копії товарно-транспортних накладних (а.с.87-91, Т.3).

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Олександрійська ливарна компанія»укладено договір поставки товарів №140702 від 14.04.2011 року з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (а.с.57, Т.2).

На виконання договірних зобов'язань ТОВ «Транс Агентство Сервіс»передало у власність позивача металопродукцію в асортименті, яка оплачена ТОВ «Олександрійська ливарна компанія»у встановленому порядку (а.с.113-145 Т.4).

Суму вартості товару в розмірі 716 492,00 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат у ІІ кварталі 2011 року, 683 009,00 грн. -до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року, а 321 197,00 грн. -до складу валових витрат у ІV кварталі 2011 року згідно видаткових накладних, а суми ПДВ за даними операціями до складу податкового кредиту за відповідні періоди, що підтверджується первинними документами (а.с.139,143,148-149, 153, 158, 161, 165, 169, 175, 179, 183, 187, 191, 195-196, 200, 204, 208,212, 216, 220, 224, 228, 232-233, 236, 239, 242, 246 Т.1, 5, 9, 15, 16, 17, 21, 25, 29, 33, 37, 40, 44-45, 50, 54-55, 67-68 Т.2).

Представник позивача пояснив що транспортування придбаного товару здійснювалося транспортом ТОВ «Транс Агентство Сервіс»в обґрунтування чого надано копії товарно-транспортних накладних (а.с.54-86, Т.3, 75-107 Т.4).

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Відповідно до п.4 Довідки про загальну інформацію щодо ТОВ «Олександрійська ливарна компанія», яка є додатком №2 до акту перевірки, складеною відповідачем, основним видом діяльності позивача є чавунне лиття, сталеве лиття, лиття легких металів, кольорових металів, оптова торгівля необробленими чорними та кольоровими металами та напівфабрикатами з них. Відповідно до п.9 даної Довідки позивач для здійснення статутної діяльності використовує відповідні засоби та обладнання. Згідно п.5 цієї довідки, станом на 01.04.2009 року загальна чисельність працюючих на підприємстві склала 31 особа, а станом на 31.12.2011 року -75 осіб (а.с.200-201 Т.5).

В судовому засіданні встановлено, що товар, придбаний у ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Мітекс», ПП «Шале», ПП «Дефендо»оприбутковано у встановленому порядку в бухгалтерському обліку та використано в господарській діяльності в тому числі, і шляхом продажу металевих виробів, виготовлених із придбаної сировини (а.с.194-247 Т.2, 1-53, 220-251 Т.3, 1-70 Т.4, 119-187 Т.5).

Податковим органом в акті перевірки вказано про те, що договори, укладені із ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Мітекс», ПП «Шале», ПП «Дефендо»є нікчемними, оскільки вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Олександрійська ОДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій, а тому, з огляду на зміст доказів в їх сукупності, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності даних операцій.

Окрім цього представник відповідача в судовому засіданні посилався на те, що в податкових накладних, виписаних ТОВ «Транс Агентство Сервіс», невірно вказано місцезнаходження продавця, а тому віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за такими накладними є безпідставним.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що висновки акту перевірки частково обґрунтовуються актом «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року, складеним Алчевською ОДПІ (а.с.212-215 Т.5).

Відповідно до п.п.2.5. даного акту, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс»є саме та адреса, яка і вказана в податкових накладних, за якими позивачем сформований кредит, а тому позиція відповідача в цій частині є необґрунтованою. Окрім цього, висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення у даній справі, не базуються на доводах про порушення форми складання податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000982210 від 22 травня 2012 року, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Олександрійська ливарна компанія»збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 398 114,00 грн. основного платежу та 57 343,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000972210 від 22 травня 2012 року, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Олександрійська ливарна компанія»збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 458 003,00 грн. основного платежу та 236,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська ливарна компанія», код ЄДРПОУ 31907552 судові витрати в сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан