Постанова № 27832405, 22.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Справа № 0870/9821/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

представника позивача Андрусенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елакс - Азов»

до Бердянської об'єднаної державної податкової запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елакс-Азов» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області, в якому просили суд визнати нечинним та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0000672211 від 28.09.2012р. на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 484725,00 грн., з податку на додану вартість № 0000682211 від 28.09.2012 року, на суму грошового зобов'язання 428252,00 грн., та стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 2146,00 грн.

Відповідно до позовної заяви, в ході проведення перевірки встановлено схожість видаткових документів по контрагентах підприємства, а саме по ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмет Універсал», ТОВ «ДонбасІнвестГарант», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків. Крім того, БОДПІ зроблено висновок, враховуючи що зазначені контрагенти не мають необхідних потужностей для здійснення господарських операції, а також враховуючи, що до перевірки ненадані в повному обсязі товарно-транспортні накладні, та інші первинні бухгалтерські документи, то таким чином не можливо встановити фактичне здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у зазначених постачальників. Отже, включення підприємством суми витрат на придбання ТМЦ у зазначених контрагентів до валових витрат є безпідставним, а також безпідставним є включення сум по зазначеним контрагентам до податкового кредиту. В акті перевірки також безпідставно зазначено, що надані до перевірки документи, по яким ТОВ «Елакс Азов» визначав об'єкти оподаткування, в загалі не можливо вважати первинними та враховувати в податковому обліку.

На підставі матеріалів перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000672211 від 28.09.2012р. на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 484725,00 грн., з податку на додану вартість № 0000682211 від 28.09.2012 року, на суму грошового зобов'язання 428252,00 грн. Вказані податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що перевірка була проведена з рядом порушень положень Податкового кодексу України, зокрема, були відсутні підстави для проведення перевірки, визначені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

З винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згодний, оскільки висновки акту проведеної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не встановлюють жодного порушення позивачем норм податкового законодавства, позивачем належним чином оформлені господарські правовідносини з контрагентами, фактичне постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, які надавалися перевіряючим для перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з вищевказаних підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 715 від 21.08.2012 р. виданого Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області, відповідачем була проведена позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Елакс-Азов» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за той же період. За результатом перевірки складено Акт № 064/22-11/31508323 від 10.09.2012 р. (далі - Акт) про результати позапланової перевірки ТОВ «Елакс-Азов» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за той же період.

На підставі зазначеного Акту БОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000672211 від 28.09.2012р. на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 484725,00 грн.(з яких 412954,00 грн. за основним платежем та 71771,00 грн. штрафні санкції), з податку на додану вартість № 0000682211 від 28.09.2012 року, на суму грошового зобов'язання 428252,00 грн. (з яких 343288,00 грн. за основним платежем, та 84964,00 грн. штрафні санкції.

В ході перевірки виявлено, що позивачем в порушення п.п 14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.138.2, ст.138, Податкового кодексу України, п. 5.1 , п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 412954 грн., а також п.п. 14.1.181 п. 14, п. 198.1 ст. 198 п. 198.3 ст. 198 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, п. 1.7 ст. 1 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 п.п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкові зобов'язання на загальну суму 343288 грн.

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.

Як зазначено в наказі на проведення перевірки, перевірка проводилась на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Згідно до п. п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу вказаної норми вбачається, що для призначення перевірки на підставі п.п 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України, необхідно наявність одночасно двох взаємопов'язаних обов'язкових юридичних фактів, а саме: виявлення податковим органом, за наслідками перевірок інших платників податків, фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, або у разі якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Згідно до п.п. 78.1.1. п.78.1 ст. 78 ПК України надіслання письмового запиту є обов'язковою умовою, виконання якої передує проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, а в наказі на перевірку обовьязково вказаується виявлена податковим органом, за наслідками перевірок інших платників податків, обставина, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм в наказі № 715 від 21.08.2012 р. в загалі не вказані обставини проведення перевірки у відповідності до ст. 78.1.1 ПК України.

Щодо надіслання запитів на адресу ТОВ «Елакс-Азов» у відповідності до п.п. 78.1.1. п.78.1 ст. 78 ПК України судом встановлено наступне.

Фактично перевірка проводилась стосовно взаємовідношень з наступними контрагентами ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмет Універсал», ТОВ «ДонбасІнвестГарант», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було направлено на адресу ТОВ «Елакс Азов» запит № 7058/10/22-/1412 від 04.07.2012 р. щодо надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідношенням з ТОВ «Донбас Інвест Гарант». Підприємством було надано всі вказані документи бухгалтерського та податкового обліку. Слід зазначити, що у запиті питання щодо надання пояснень та документів стосовно підтвердження здійснення господарської діяльності з ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмет Універсал», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків взагалі не ставилось.

Отже, враховуючи, що інші запити щодо взаємовідношень з зазначеними контрагентами на адресу ТОВ «Елакс-Азов» не надходили, перевірка БОДПІ щодо взаємовідношень ТОВ «Елакс-Азов» з контрагентами ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмет Універсал», ТОВ «ДонбасІнвестГарант», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків, проведена без додержання вимог п. п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, таким чином підприємство немало можливості надати пояснення та підтверджуючи документи по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Не зважаючи на зазначене, БОДПІ був прийнятий наказ № 715 від 21.08.2012 р. відповідно до якого була призначена перевірка ТОВ «Елакс-Азов», при чому перевірка була проведена не по формуванню податкового кредиту з ПДВ від взаємовідносин з конкретними контрагентами (як зазначено в запиті), а фактично була призначена та проведена планова перевірка всієї діяльності підприємства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.

Отже, судом встановлено, що підстав для проведення перевірки у відповідності до ст. 78.1.1 ПК України у відповідача не було.

Включення до податкового кредиту відбувалось на підставі податкових накладних, актів про надання послуг, рахунків фактури, специфікацій.

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок що не підлягають включенню до валових витрат, витрати на придбання ТМЦ у таких підприємств: ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмет Універсал», ТОВ «ДонбасІнвестГарант», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків, що є цілком безпідставним.

З аналізу матеріалів справи, судом встановлено, що формування валових витрат позивачем здійснювалось у відповідності з наступними правовими нормами: п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці,....).

У п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 даного Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ті ж самі норми передбачені і Податковим кодексом.

На підтвердження правомірності відображення у декларації з податку на прибуток підприємства за перевіряємий період сум витрат по зазначеним контрагентам, під час перевірки було подано відповідні первинні бухгалтерські документи, а саме видаткові та податкові накладні, рахунки, платіжні документи а також угоди. Відповідні первинні документи були надані позивачем також і в матеріали справи.

Отже, з метою здійснення основних видів діяльності підприємство уклало угоди на придбання запчастин у вище зазначених контрагентів: ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмет Універсал», ТОВ «ДонбасІнвестГарант», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків, використовувало їх у господарській діяльності та реалізовувало виготовлений товар. Слід зазначити, що у БОДПІ під час проведення перевірки не виникло жодних зауважень щодо реалізації товару.

Враховуючи, що з аналізу вище зазначених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також з вимог ведення податкового обліку, не вбачається обмеження форми та виду документів, які підтверджують понесені витрати підприємства, то таким чином, віднесення ТОВ «Азовагроснаб» до валових витрат, витрати на придбання ТМЦ у зазначених вище підприємств, на підставі зазначених документів, є цілком законним.

Крім того, відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Враховуючи вище зазначені положення, висновок БОДПІ щодо того, що надані на перевірку документи по взаємовідношенням з ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмт Універсал», ТОВ «ДонбасІнвестГарант», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків не можливо вважати первинними документами, та приймати до уваги оскільки вони є схожими, взагалі суперечать діючому законодавству, та носить характер припущень, що є не припустимим.

Враховуючи, що перевірка проводилась згідно п. п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, якою передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового....

В акті перевірки не йде жодного посилання на те, що проводилась перевірка контрагентів ТОВ «Елакс-Азов». Навіть під час перевірки ТОВ «Елакс-Азов» зустрічні перевірки з контрагентами не проводились. В акті перевірки лише зазначається «При перевірці, на підставі існуючих баз даних державної податкової служби, перевірені фізичні, технологічні, можливості певних осіб (підприємств - постачальників) до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції ...». Таким чином, встановивши на підставі баз даних, що у контрагентів ТОВ «Елакс-Азов» відсутні основні фонди, відсутні транспортні засоби, штатна чисельність - одна людина, БОДПІ робить висновок, що зазначене свідчить про відсутність господарської операції.

Стосовно часткового надання під час перевірки товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що вимогами податкового обліку взагалі не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, тим більше що при перевірці не встановлено що підприємство несло витрати по транспортуванню придбаного товару.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Безпідставним є не прийняття відповідачем наданих на перевірку товарно-транспортних накладних ТОВ «Елакс-Азов». Отже, безпідставно відповідачем не прийнято до уваги товарно-транспортну накладну на перевезення вантажу СГД ОСОБА_2. Підставою для такого не прийняття БОДПІ в акті перевірки зазначає, що згідно довідки Державної автоінспекції, транспортний засіб з державним номером НОМЕР_2 є легковим автомобілем марки ВАЗ 21099. Зазначений висновок БОДПІ є безпідставним.

У товарно-транспортних накладних вказано інший транспортний засіб марки MAN (вантажний фургон) з державним номером НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 В матеріали справи позивачем надано підтверджуючі документи, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Отже, у зв'язку з тим, що БОДПІ в запиті до Державної автоінспекції вказано державний номер транспортного засобу з помилкою, у відповіді автоінспекції була зазначена інформація стосовно іншого транспортного засобу.

З акту перевірки вбачається, що БОДПІ не прийнято до уваги товарно-транспортну накладну на перевезення вантажу ПП ОСОБА_4 Підставою для зазначеного БОДПІ зазначає, що згідно довідки Державної автоінспекції, транспортний засіб з державним номером АР 6361 є легковим автомобілем марки CHEVROLET AVEO. Зазначений висновок БОДПІ є безпідставним. Згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, автомобілем із державним номером НОМЕР_4 є транспортний засіб марки - ГАЗ, модель - 3302 ЗНГ, тип - вантажний бортовий (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтво платника єдиного податку та ліцензія додаються). Отже, висновок БОДПІ також є безпідставним.

Позивачем доведено, що на перевірку надані всі передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" первинні бухгалтерські документи по взаємовідношеннях з ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмт Універсал», ТОВ «ДонбасІнвестГарант», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків, отже судом встановлено що висновок БОДПІ щодо відсутності підтверджень здійснення господарських операцій з зазначеними вище підприємства є повністю безпідставним та не обґрунтованим.

Під час проведення перевірки встановлено завищення податкового кредиту на суму 343288 грн., по взаємовідношеннях з ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Спецмет Універсал», ТОВ «ДонбасІнвестГарант», ТОВ «Мега Траст Холдінг» та Центр торгівельних зв'язків. Такий висновок є безпідставним у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що під час формування податкового кредиту підприємство діяло згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту) (п.п.7.4.5 п.7.4 цієї статті).

При цьому в п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Ті ж самі норми передбачені і Податковим кодексом з моменту вступу його в дію.

Не визнана БОДПІ сума ПДВ була віднесена ТОВ «Елакс-Азов» до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками. На момент складання вказаних податкових накладних, постачальники були зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Отже, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Крім цього, товар, зазначений у видаткових накладних та податкових накладних, дійсно отриманий ТОВ «Елакс-Азов». Під час перевірки не було встановлено що цей товар отриманий від інших юридичних чи фізичних осіб.

Отже судом встановлено, що на перевірку були надані всі відповідні первинні документи, які свідчать про поставку товару. Вказані вище документи складені належним чином у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Вказані витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємства. При цьому обґрунтованих пояснень які б свідчили про протилежне, в акті не зазначено, а висновки перевірки носять характер припущення, та жодним чином не підтверджені.

На підставі викладеного ТОВ «Елакс-Азов» правомірно віднесло витрати на оплату поставлених ТМЦ до валових витрат, та ПДВ від здійснених поставок до податкового кредиту.

Відповідно до положення ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до положення ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі Закону України «Про податок на прибуток підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елакс - Азов» до Бердянської об'єднаної державної податкової запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.09.2012 №0000672211 та №0000682211 винесені Бердянською об'єднаною державною податковою запорізької області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Елакс - Азов» судові витрати по справі 2146 грн. 00 коп. (дві тисячі сто сорок шість гривень, 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ А.В. Сіпака