Ухвала суду № 27832146, 27.11.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/15218/12 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/0390/1885/2012 Категорія:24 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів - Шевчук Л.Я., Подолюка В.А.,

при секретарі - Семенюк О.А.,

з участю:

представника позивача -Асоян К.Г.,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом житлово-комунального підприємства № 7 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2012 року позов житлово-комунального підприємства № 7 (далі -ЖКП №7, позивач) задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, 1351,88 грн. заборгованості за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, на розрахунковий рахунок позивача.

Стягнуто з ОСОБА_2 107,30 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність його висновків обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ЖКП №7 надає послуги з утримання житлового будинку АДРЕСА_1. У квартирі НОМЕР_1 даного будинку проживають відповідач по справі ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 і загальна площа квартири відповідача становить 54,76 м2.

Зазначені обставини сторони не заперечують та підтвердили в даному судовому засіданні.

Також судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 27 квітня 2010 року № 254-1 «Про тарифи на послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, що надаються житлово-експлуатаційними підприємствами»визначено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, в тому числі щодо будинку АДРЕСА_1 (а.с. 65-67).

Згідно з наданим позивачем розрахунком боргу (а.с. 5), загальний борг по квартирі відповідачки за послуги з утримання житлового будинку АДРЕСА_1 становить 2703,76 грн., з яких: основний борг за послуги -2322,92 грн., 3% річних -220,89 грн., інфляційні збитки -159,95 грн.

Відповідач вказаний розрахунок заперечила в суді першої інстанції і в даному судовому засіданні, однак своїх розрахунків суду не надала, як і не надала належних доказів неправомірності наданих позивачем розрахунків, а тому місцевий суд, приймаючи рішення по даній справі правильно, в розумінні чинного цивільно-процесуального законодавства, керувався розрахунками позивача.

З матеріалів справи та пояснень відповідача убачається, що ОСОБА_2 систематично частково проводить оплату за послуги, які надаються позивачем ЖКП №7 по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги»і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у відповідності з яким ЖКП №7 м. Луцька надає послуги по утриманню будинку та прибудинкової території АДРЕСА_1 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630

Згідно з вищезазначеними Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій -житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утриманням будинків і прибудинкових територій -господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для нестягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Послуги, за які позивач вимагає оплати, фактично надавались ним відповідачу, приймались останньою та частково були оплачені.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із того, що за нормами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Установивши факт наявності заборгованості по оплаті наданих послуг, дійшов вірного висновку про покладення на відповідача відповідальності згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, за якою боржник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, з урахуванням тієї обставини, що у квартирі зареєстровані та постійно проживають два співвласники.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відсутність укладеного договору між сторонами звільняє її від обов'язку проводити оплату за надані послуги. Крім цього, відповідачкою ОСОБА_2 не подано доказів, які б стверджували факт ухилення позивача від укладення з нею відповідного договору, натомість в матеріалах справи наявний лист (а.с. 8), з якого убачається, що відповідач повідомлялась про необхідність підписання договору та їй надсилався проект такого договору., який відповідає за змістом Типовому договору.

Покликання в апеляційній скарзі про неналежне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань по утриманню будинку та прибудинкової території та відсутність даних про фактично понесені витрати по утриманню будинку та прибудинкових територій не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наданими позивачем доказами. Зокрема, нарядами на виконання певних робіт та нарядами для робітників внутрібудинкових мереж з відмітками жильців будинку про виконання (а.с. 94-123 ), рахунками за активну електричну енергію та актами про обсяг переданої споживачу (субспоживачу) електричної енергії, в тому числі і по будинку АДРЕСА_1 ( а.с. 83-90).

Відповідно до ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу ( далі-ЦПК) України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним правовим нормам, ОСОБА_2 не надано суду доказів з приводу неналежного виконання позивачем своїх обов'язків по утриманню будинку, в якому розміщена належна їй квартира, не надано суду актів-претензій про ненадання послуг, відповідно до статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка передбачає, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Доводи апеляційної скарги про порушення суддею першої інстанції таємниці нарадчої кімнати не приймаються колегією суддів як безпідставні, з огляду на те, що з поновленням розгляду справи після виходу з нарадчої кімнати, головуючим було додержано всіх вимог, передбачених статтею 195 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції викладених в рішенні, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді