Вирок № 27826622, 12.07.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/12869/12

Провадження №: 1/2601/920/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дроздової Н.В.,

при секретарі -Денисюк І.І.,

з участю прокурора -Збаравської Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пасічни, Баришівського р-ну, Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2 судимого:

24.05.2006 року Баришевським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку на 2 роки;

21.11.2007 року Баришевським районним судом Київської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 24.02.2011 року на підставі постанови Крюківського районного суду Полтавської області умовно-достроково з не відбутим терміном покарання 1 рік 7 місяців 10 днів.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

16 жовтня 2011 року близько 02.00 години, ОСОБА_1, проходячи біля будинку № 72, по проспекту Науки в м. Києві, помітив автомобіль, який був припаркований за вище вказаною адресою, який належить ОСОБА_2, вирішив викрасти з нього чуже майно. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1, підійшов до автомобіля НОМЕР_1, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються непоміченими для оточуючих, скориставшись відсутністю власника, відкрив за допомогою викрутки та заліз в салон автомобіля звідки таємно повторно викрав чуже майно, а саме авто-магнітолу «Pioneer PEN 1720R»вартістю 970 гривень, завдавши потерпілому ОСОБА_2 шкоди на загальну суму 970 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 16 жовтня 2011 року приблизно о 02.30 годині, повторно, знаходячись біля будинку № 72а по проспекту Науки в м. Києві, помітив автомобіль НОМЕР_2, який був припаркований за вище вказаною адресою, який належить ОСОБА_3 - вирішив таємно, повторно викрасти з нього чуже майно. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна ОСОБА_1, підійшов до автомобіля НОМЕР_2 та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються не поміченими для оточуючих, скориставшись відсутністю власника, відкрив за допомогою викрутки пасажирські дверцята та заліз в салон автомобіля, звідки таємно, повторно викрав чуже майно, а саме молдінги чорного кольору вартістю 60 гривень, зарядний пристрій для телефону вартістю 60 гривень та автомобільну аптечку вартістю 120 гривень. Після чого, з викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_3 шкоди на загальну суму 240 гривень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю та пояснив, що дійсно 16.10.2011 року близько 01.30 годині проходивши по пр. Науки, він помітив автомобіль ГАЗ 3129, який був припаркований біля будинку № 72 за вище вказаною адресою. Озирнувшись по сторонам та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його ніхто не бачить, він вирішив здійснити крадіжку з вказаного автомобіля. Підійшовши до автомобіля, він дістав з кишені викрутку та за її допомогою відчинив передні пасажирські дверцята шляхом відкриття вітрового скла. Після того, як відкрив двері, то одразу сів до салону автомобіля, де зняв панель авто магнітоли «Pioneer»чорного кольору, але саму магнітолу йому зняти не вдалося, також з заднього сидіння він взяв кольорову ковдру та з ящика для рукавичок взяв плоскогубці з ручками жовто-чорного кольору, ізоленту чорного кольору. Потім, всі вказані речі склав у сумку синього кольору, яку взяв з салону автомобіля. Далі він одразу покинув автомобіль та направився по проспекту Науки.

Хвилин через 20, він зайшов у двір по АДРЕСА_3, де помітив автомобіль «ВАЗ 2104», який був припаркований біля вказаного будинку, підійшовши до автомобіля, він дістав з кишені викрутку, вставив її в замок передніх дверей та відчинив їх, після чого одразу сів до салону автомобіля, де помітив молдінги чорного кольору для автомобіля, які разом з зарядним пристроєм для телефону та аптечкою чорного кольору, яка знаходилась в багажному відділенні, вказані речі поклав в пакет та швидко покинув автомобіль. Після чого, з викраденими речами направився по проспекту Науки № 80.

Щиро розкаювався у вчиненому, просив врахувати, що злочин вчинив із-за відсутності коштів для існування, оскільки він неофіційно працював на будівлі і два місяці не сплачували заробітну плату. Обіцяв, що подібне більш не повториться, оскільки в нього є дівчина, є ціль жити нормальним життям законослухняного громадянина.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду , в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи вище викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України як крадіжка, вчинена повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, повторно вчинив злочин, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра ОСОБА_1 не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання, - визнання вини, щире каяття та відшкодування шкоди, обставини, що обтяжують покарання -рецидив злочину, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, з урахуванням вимог ст. ст. 71, 81 КК України, оскільки даний злочин ОСОБА_1 вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 81 КПК України.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один ) рік.

На підставі ст. 71 та ч. 4 ст. 81 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати покарання за вироком Баришівського районного суду Київської області від 21.11.2007 року у вигляді 8 (восьми) місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити засудженому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 8 (вісім) місяців.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 -змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду. Термін відбуття покарання обчислювати з 12 липня 2012 року.

Речові докази, повернуті ОСОБА_3 під зберігальну розписку залишити за належністю.

Речові докази: авто магнітола «Pioner PEH 172 OR, СD-диски в кількості 7 шт., освіжував повітря «Air Perform», бокорізи, ковдру синього кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, повернути ОСОБА_2 за належністю.

Судові витрати: за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 470,40 грн. стягнути з ОСОБА_4 на адресу: НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві, р/р № 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 код 25575285.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же термін з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Н.В. Дроздова