Справа № 1715/18321/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2012 року
19 жовтня 2012 pоку м.Рiвне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Куцоконь Ю.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про перерахунок розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про здійснення перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до підвищення мінімальної пенсії за віком, а також невиплати щорічної допомоги на оздоровлення та зобов'язання зробити перерахунок та виплатити пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 та 2011 роки.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залучені до справи в якості співвідповідачів.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини та надані відповідачами заперечення на позов, вважаю, що наявні достатні підстави для прийняття рішення.
Судом встановлено, що з 14 грудня 1994 року управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», а 02 січня 2007 року призначено додаткову пенсію по інвалідності, як інваліду 3 групи.
Отримуючи пенсію як військовослужбовець, ОСОБА_1, 30 травня 2011 року звернувся з позовом до суду, в якому просить перерахувати та виплатити йому пенсію як інваліду ІІІ групи за шкоду заподіяну здоров'ю, внаслідок аварії на ЧАЕС, у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -Закон № 796-ХІІ), згідно яких його пенсія не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія повинна становити 50% мінімальної пенсії за віком.
В своїх запереченнях Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області посилається на відсутність підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії та додаткової пенсії з посиланням на те, що станом на день подачі позову 30 травня 2011 року, він будучи військовим пенсіонером, не мав права на отримання одночасно двох видів пенсії, оскільки це не передбачено законодавством України.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області зробити перерахунок та виплачувати йому пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Судом також встановлено, що з 30 вересня 2011 року позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і з того часу він перебуває на обліку Управління пенсійного фонду України в місті Рівне.
Враховуючи положення чинного пенсійного законодавства, а саме, ст.ст.83,84,87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.43,44,45,46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами.
Так, з більш раннього строку, але у визначених часових межах з дня звернення, призначаються пенсії за віком, по інвалідності та у разі втрати годувальника. Перерахунок призначеної пенсії у випадках, передбачених ст.35, ст.47 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42, ч.5 ст.48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провадиться із строків, зазначених у цих статтях.
Судом встановлено, що жоден із зазначених випадків не поширюється на правовідносини сторін, а тому відсутні і підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з дня його звернення до Управління пенсійного фонду України в місті Рівне (з 30 вересня 2011 року).
При вирішенні спору суд враховує, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вказаних вимог Кабінетом Міністрів України. 06 липня 2011 року була прийнята постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року.
Також ОСОБА_1 звертався з заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради з проханням виплатити йому щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, як потерпілому від аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до 1 категорії, інваліду ІІІ групи згідно ст.48 Закону № 796-ХІІ, за 2010 та 2011 роки.
Що стосується дій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, їх, суд визнає протиправними.
Відповідно до ч.4 ст.48 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою встановлені компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІІ групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Частиною 5 ст.48 Закону № 796-ХІІ передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Згідно ч.7 ст.48 Закону № 796-ХІІ розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення виступає мінімальна заробітна плата на момент виплати такої допомоги, розмір якої у 2008-2010 роках встановлювався законами України про Державний бюджет України на відповідний рік та Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати».
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, щодо якого установлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, і віднесений до потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має право та одержує щорічну допомогу на оздоровлення на підставі ст.48 Закону № 796-ХІІ.
Виплата позивачу такої допомоги здійснюється відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 90 грн.
Згідно повідомлення відповідача від 18 жовтня 2011 року, позивачу щорічна допомога на оздоровлення була виплачена: у 2010 році -90 грн платіжним дорученням від 20.01.2011р. № 59, у 2011 році -90 грн. платіжним дорученням від 12.04.2011 року № 10.
Розміри щорічної допомоги на оздоровлення, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, не відповідають розмірам, встановленим ст.48 Закону № 796-ХІІ, та розмірам мінімальної заробітної плати.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому вимоги позивача в частині перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, суд визнає обґрунтованими та доведеними.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.48,50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,керуючись ст.ст.11,17,18,71,160,161,162,183-2,186,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 та 2011 роках у передбаченому ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмірі.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 та 2011 роках у передбаченому ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмірі, а саме у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати (20 січня 2011 року та 12 квітня 2011 року), із врахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Куцоконь Ю.П.
Судове рішення № 27826264, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 19.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1715/18321/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: